Ху із Козир, або День закритих дверей

29-го грудня для Руслана Козира став ганебним днем, або точкою неповернення на посаду міського голови. Саме в цей день під стінами Трускавецької міської ради зібралося багато людей, щоб висловити міському голові своє «фе». Трускавчани хотіли почути, чому Руслан Козир задумав собі звільнити з посади головного лікаря Трускавецької міської лікарні Андрія Кульчинського.

Саме 29-го грудня запам`ятається нам як День закритих дверей Трускавецької міської ради в прямому розумінні слова. Практично всі двері в кабінетах міськради були зачиненими. Хоча, кажуть, на якусь мить відчинилися двері чорного ходу, через які «депортувалася» заступниця Руслана Козира пані Бодак.

Отож, ні міського голови, ні його заступників на робочому місці в цей день чомусь не було. Був на місці секретар міської ради Петро Шумин, який щось намагався сказати пікетувальникам на захист трускавецької міської влади. А ще пікетувальників зустріла «адвокат» Руслана Козира пані Леся Дідик, яка обізвала медиків хабарниками, після чого її освистали.

Та забула пані Леся сказати про закупівлю будматеріалів для ремонту міської ради чомусь саме у фірмі «Арко». Напевно тому, що дана фірма належить пану Козиру. А де ж тендери на закупівлю матеріалів та виконання будівельних робіт?

Ось нам і корупція по-трускавецьки. Хоча пригадуються слова Руслана Козира, що він готовий першим розпочати люстрацію з себе. А ще мені пригадуються слова Руслан Козира на його звіті перед громадою міста. На моє запитання, чи буде він знову балотуватися на мера міста, відповідь була: «Як Бог скаже». Напевно, небесні сили йому підказали – балотуйся і не забудь за свою заступницю пані Бодак. А ще, напевно, ці небесні сили сказали йому і про Андрія Кульчинського. А це – конкурент, за яким стоїть потужний колектив міської лікарні, і не тільки.

Я не є захисником Кульчинського. Але я хочу зазначити, що тільки працівники можуть оцінити діяльність свого керівника, а значить сказати йому «так» чи «ні», а влада повинна прислуховуватися.

Ну а мені сьогодні за нашу владу соромно. Руслан Козир гарно вчився в школі, читав книжки. Його хвалила його вчителька української мови Анастасія Журавська. Та це не завадило йому і депутатам ліквідувати книжковий магазин, що був на вулиці Бориславській, 1, і, до речі, стояв там з радянських часів, а на цьому місці зробити приватну фірму, яку тепер багто хто називає «Рога і Копита».

А ще мені соромно за цю владу, де, кажуть, заступник міського голови змогла собі «прихватизувати» колишню будівлю Трускавецького суду. Мені соромно за владу, яка під каток пустила 17 млн. грн., виділених на дороги Трускавця до Євро-2012. Мені соромно за цю «чесну владу»…

Наступний рік буде нелегкий. Тож виберімо нову владу у Трускавці, за яку нам не буде соромно!

З Новим Роком, друзі! Любіть Україну, любіть Трускавець, бережіть себе!

Євген Бродзінський, ГО «ОПОРА» в м. Трускавці