Красива дівчина горянка. Моєї юності любов

Я тричі падав і вставав,

Під гул гармат на полі бою

Молився, Господа благав

Якщо померти, то героєм.

 

Усе довкілля у вогні

Нема ні їсти, ані пити

Невже судилося мені

На цій землі так мало жити.

 

Цілодобово день і ніч

Горить земля палає небо

Лиш чути голос чути клич:

Це мати молиться за мене.

 

І пригадався мирний час

Весни квітучі поцілунки

І літа сонячні дарунки

Де кожна мить втішала нас.

 

Палала ватра. На весь гай,

Зозулі голос було чути

Шукали квітку «Іван-чай»

А віднайшли - червону руту.

 

З височини дивились вниз

На Черемоша бистру річку

І одне одному клялись

Що разом будемо до віку.

 

Та заскрипів осінній дуб

І став протяжно говорити

«Вставай карпатський лісоруб

Іди Вітчизну боронити».

 

Без зайвих роздумів розмов

Неможна часом зволікати

Зібрався швидко і пішов

Вітчизну-неньку захищати.

 

Додому вже не повернуся

Від ран смертельних я помер

Моя любов, моя матуся

Від втрати плаче до тепер.

 

На падолист присіла мряка

Гуляє тінь серед дібров -

Красива дівчина горянка

Моєї юності любов.

автор: Юрій Гарник