2016-05-18 12:18:29
Від минулого року дату, яку щороку кримські татари відзначають як день національної жалоби, Україна відзначає на державному рівні. Верховна рада України визнала Депортацію ґеноцидом народу киримли.
Й сьогоднішня скорботна днина, день пам’’яти жертв Депортації кримських татар є демонстрацією національної єдності в боротьби за відновлення прав кримськотатарського народу.
11 травня 1944 Сталіним було підписано постановуДКО №5859 «Про кримських татар». Власне з цього й розпочалася примусова депортація кримців із Криму: одним розчерком пера одного з найбільших катів минулого століття була вирішена доля цілого народу на наступні 50 років. Мотивацією цього жахливого акту, який нині ми можемо назвати не інакше як етнічною чисткою, справжнім Ґеноцидом корінного народу Криму, стало звинувачення всіх кримли у колаборантстві – співпраці з німецькими фашистами під час окупації півострова.
У тогочасних же медіях ця акція отримала промовисту – «очищення Криму від антирадянських елементів». Під час депортації з території Криму було виселено всіх кримців. Та наприкінці 60-х років деякі родини повернулися, попри так звану «бульдозерну війну». Щоправда, тоді вдалося повернутися й залишитися одиницям.
30 червня 1945 року Президія Верховної ради СРСР позбавила Крим статусу автономії, затвердивши подання Президії Верховної Ради РРФСР про перетворення Кримської АРСР в Кримську область у складі РРФСР. Отже, колишня Кримська АРСР стала рядовою областю в складі Росії. Щезли з карти півострова кримськотатарські назви міст і селищ, які отримали нові імена (звісно ж «великою і могутньою» мовою). Фактично на офіційному рівні все робилося для того, щоб стерти в Криму сам спомин про етнос півострова, потужна ж ідеологічна машина країни безупинно поширювала міт про народ-зрадник.
У надісланій десятого травня 1944 року на ім’я Сталіна спеціальній доповіді Берія писав: « Враховуючи зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу і виходячи із небажаності дальшого проживання кримських татар на прикордонній території Радянського Союзу, НКВС СРСР вносить на Ваш розгляд проект рішення ДКО про виселення всіх татар з території Криму».
Депортацію киримли розпочали рано-вранці 18 травня 1944 року. Насильне вигнання людей зі свої домівок, їхнє етапування до залізниці і завантаження у завчасно накопичені на залізницях Криму вагони для перевезення худоби, здійснювалось солдатами і офіцерами військ НКВД, котрі ставились до нещасних людей вкрай жорстоко. Насильства застосовувалось в однаковій формі до дітей, старих, вагітних жінок. В усіх свідченнях співпадає одне – крики і лаяння військових, плач дітей, удари прикладами немічних. Прикуті до ліжка тяжкохворі люди, яких не можна було транспортувати у відведений для виселення термін, підлягали знищенню.
Внаслідок жахливих умов перевезення та переселення загинуло близько 46 відсотків кримськотатарського народу. Близько п’яти тисяч кримських татар було направлено у розпорядження “Московвугілля” для роботи на шахтах і торф’яних розробках. Близько 70 відсотків переселенців направлялися на спеціальні поселення в Узбецьку СРСР, інші – у Марійську АРСР, Горьковську, Свердловську, Костромську області РСФСР. З урахуванням колишніх військовослужбовців загальне число депортованих кримських татар перевищило 200 000 чоловік.
Всі роки незалежності України близько 15-20 тисяч кримських татар з’їжджалися з регіонів автономії 18 травня на мітинг у Сімферополі. Останні кілька років кримськотатарська молодь ввечері 17 травня проводила акцію «Запали вогонь у своєму серці», викладаючи зі свічок символ кримських татар – тамгу, контури Криму й цифри – кількість років, що минули з часу депортації.
Сьогодні ж маріонеткова влада Криму продовжує репресії кримли та політичний тиск на них, й навряд після заборони меджлісу та останніх арештів активістів окупанти та колабранти дозволять кримським татарам вшанувати пам’ять жертв Ґеноциду.
Надто прикрим є те, що молоде покоління кримських татар фактично надалі залишається жертвою депортації: більшість в умовах вигнання втратиларідну мову, не мають змоги виховуватися в умовах своєї національної культури.
Водночас вельми символічним є те, що напередодня жалобного дня увагу до страдницької історії кримських татар привернула на Євробаченні Джамла, котра тріумфально пермогла й заявила всьому світу: «Къырымтатар хъалкъымыз джанлы!» («Народ киримли живий!»).
У Дрогобичі сьогодні кримсько татарська спільнота з небайдужими дрогобичанами о 20 годині на Ринку запалять лампадки і вшанують жертв трагедії, що сталася в Криму 71 рік тому.
***
Вбивали й мордували, з корінням виривали,
Хотіли, щоб Народ цей пропав з лиця землі.
Але жінки співали! О, як жінки співали
Давали дітям в спадок сумні свої пісні.
…
Вмирали по дорозі. Їх навіть не ховали.
Чужа земля, як камінь в нерідній стороні.
Але жінки співали! О, як жінки співали
Зчорнілими губами мелодії тужні.
Їх голодом морили, їх світ поруйнували,
Могили безіменні згубилися в глуші.
А їх жінки співали! О, як жінки співали
Й ховали гіркі сльози глибоко у душі.
А нині ти на сцені. Й тобі аплодували…
Хай біль твого Народу дасть силоньки тобі!
Співай, моя Джамало, як ті жінки співали
Співай, моя Джамало! Твоя журба й в мені.
Оксана МАКС??М??Ш??Н -КОРАБЕЛЬ
13 травня 2016 року
Португалія
І текст українською пісні, з якою перемогла ДЖАМАЛА в Стокгольмі
Коли приходять незнайомці…
Вони приходять в твій дім,
Вони вбивають вас всіх і кажуть
“Ми не винні…не винні”
Де ваш розум?
Людство плаче
Ви думаєте, що ви-боги,
але всі вмирають,
не ковтайте мою душу
наші душі.
Я не могла провести свою молодість там, тому що ви забрали мій мир
Ми могли б побудувати майбутнє
Де люди вільно живуть і люблять
Щасливі часи..
Де ваші серця?
Людство, процвітай
Ви думаєте, ви боги
Але люди помирають
Не ковтайте мою душу
Наші душі
Я не могла провести свою молодість там, тому що ви забрали мій мир
джерело: газета Майдан
