|
 Лідер партії «Народний фронт» Арсеній Яценюк виступає за те, аби країни-підписанти Будапештського меморандуму стали учасниками Мінського переговорного процесу «з дуже чіткою і жорсткою позицією щодо повної і беззаперечної підтримки територіальної цілісності України». Під час виступу на П’ятому Київському безпековому форумі для молоді, організованому Фондом «Відкрий Україну», Арсеній Яценюк наголосив, що міжнародний формат переговорів повинен стосуватися не тільки Донецька і Луганська, а й Криму. «Наша позиція полягає в тому, що країни-підписанти Будапештського меморандуму так само разом з Україною повинні чітко написати план повернення Автономної Республіки Крим в Україну», - зазначив він. Лідер «Народного фронту» підкреслив, що основна проблема Будапештського меморандуму - що, на жаль, він не є юридично зобов’язуючим документом. «Звичайно, в ідеалі країни-підписанти повинні були бути конкретні чіткі гарантії. Не проведення консультацій, а надання військової підтримки, надання зброї і безпосередня підтримка всіх підписантів Будапештського меморандуму українській державі в тому випадку, якщо на українську державу здійснюється напад чи спроби територіального поділу країни, що відбулося внаслідок російської агресії», - наголосив він. Проте, Будапештський меморандум має велику політичну вагу: «Саме завдяки меморандуму Сполучені Штати Америки разом з Європейським Союзом стали основною країною щодо запровадження санкцій (проти Росії)». Лідер «Народного фронту» вважає, що країни-підписанти Будапештського меморандуму мають стати учасниками Мінського переговорного процесу з дуже чіткою і жорсткою позицією щодо повної і беззаперечної підтримки територіальної цілісності України. «Це б доформувало міжнародну коаліцію проти російської агресії», - переконаний Арсеній Яценюк.
|
|
|
 Лідер партії «Народний фронт» Арсеній Яценюк наголошує, що НАТО є і буде єдиною найбільш ефективною системою безпеки в світі. Під час виступу на П’ятому Київському безпековому форумі для молоді, організованому Фондом «Відкрий Україну», Арсеній Яценюк зазначив, що в світі триває дискусія, розпочата в першу чергу під час президентських перегонів у Сполучених Штатах Америки, щодо майбутнього НАТО. «Так, НАТО потребує модернізації, і це природно, адже щоб бути сильнішим і кращим, треба видозмінюватися і відповідати сучасним реаліям і сучасним викликам. Але альтернативи Альянсу не існує», - підкреслив лідер «Народного фронту». Арсеній Яценюк наголосив, що для України як членство в Європейському Союзі, так і членство в НАТО є зовнішньополітичним і внутрішньополітичним пріоритетом. «Якщо хтось думає, що це дуже короткий і простий шлях, - це неправда. Треба зробити неймовірно складні кроки. Найкоротший шлях України до НАТО – це модернізація українських Збройних Сил і приведення їх у повну відповідність до стандартів і критеріїв, які є в країнах-членах НАТО». Арсеній Яценюк нагадав, що 2008 року, коли він був спікером парламенту, Україна звернулася щодо отримання Плану дій щодо членства в Альянсі. «Були тривалі дискусії, в результаті яких Україна так і не отримала План дій щодо членства в НАТО. Але що в результаті отримав світ? Світ отримав російську агресію по відношенню до Грузії. Це була відповідь Росії на ненадання Україні членського квитка на входження в Альянс». Він звернувся до західних партнерів: «Членство України в НАТО – це не тільки безпека України, це безпека кожної з країн-членів Альянсу. Тому що сьогодні Україна не є членом НАТО, але захищає кордони країн-членів Альянсу і Європейського Союзу».
|
|
|
 Партія «Народний фронт» у визначений законом термін подала до Національного агентства з питань запобігання корупції звіт щодо державного фінансування своєї статутної діяльності. Політична сила має розгалужену систему партійних осередків по всій країні, яка на сьогодні налічує 633 місцеві партійні організації. Осередки забезпечують роботу партійних офісів, громадських приймалень, організовують заходи в рамках реалізації цілей та завдань партії, забезпечують комунікацію з її членами, прихильниками, потенційними виборцями та ЗМІ. Станом на 1 січня 2017 року «Народний фронт» офіційно орендував офісні приміщення для 360 місцевих партійних організацій, в яких, разом з центральним штабом партії, офіційно працевлаштований 601 працівник. В першому кварталі 2017 року планується оформити ще 76 офісів місцевих партійних організацій. На діяльність партійних осередків у 2016 році було спрямовано 12 866 061,81 грн. Для звітування перед виборцями щодо своєї діяльності, досягнень та виконання програми «Народним фронтом» у грудні 2016 року була видана партійна газета накладом 500 тисяч примірників. Звіт був також розміщений в центральних та регіональних друкованих виданнях, на телебаченні та радіо. Загальна сума витрат на звітування становила 33 483 215,22 грн. Кошти в обсязі 3 923 522,97 грн. були повернені до НАЗК.
|
|
|
 Верховна Рада прийняла за основу проект закону «Про Конституційний Суд України», який фактично є кінцевим законопроектом для завершення судової реформи. Проект напрацьовано групою народних депутатів, в тому числі представником фракції «Народний фронт» Леонідом Ємцем. «В рамках судової реформи прийняти закон про Конституційний Суд було просто необхідно. Давайте згадаємо хоча би славнозвісний закон про мови Колесніченка-Ківалова. Суд мав вирішити питання щодо нього ще рік тому, термін розгляду питання визначений законом становить один місяць. Натомість КСУ на рік пропустив усі строки і проігнорував усі покладені на нього функції і обов'язки. Зараз ми це питання маємо врегулювати законом про КСУ, де має бути чітко зазначено строки ухвалення рішень, наслідки і відповідальність тих осіб, які порушили закон і не надали висновки у потрібні строки», - зазначив Леонід Ємець. Одна з новацій закону - це конституційна скарга. Таким чином кожен громадянин зможе оскаржити рішення попереднього суду у КСУ. Раніше таке право мали лише президент або 45 народних депутатів, або Верховний Суд України. Згідно проекту, КСУ діятиме у складі колегій, сенатів або Великої палати. Запроваджується конкурсний порядок відбору кандидатур на посаду судді КСУ.
|
|
|
 Нова українська школа неможлива без переосмислення ролі курсу «Історія» у змісті освіти та у способі його викладання. На цьому наголосила міністр освіти і науки, представник партії «Народний фронт» Лілія Гриневич під час презентації концепції інтегрованого курсу «Історія України у світовому контексті» для 10-11 класів. «Величезна кількість інформації, зокрема сфальсифікованої сьогодні, виливається на дітей, і вона потребує переосмислення та критичної оцінки з певної ціннісної платформи. Безсумнівно, «Історія» як предмет надзвичайно важлива для побудови такої платформи», – зауважила Лілія Гриневич. Міністр висловилася за те, щоб якомога швидше ухвалити рішення щодо прочитання інтегрованого курсу «Історія» для учнів непрофільних класів. «Так є значно більше шансів, що в них після школи залишаться реальні знання з цього предмету», – зазначила Лілія Гриневич. На думку очільниці МОН, такий підхід стане шляхом до успішнішого формування громадянської компетентності та національної ідентичності у старшокласників. Адже ідея інтегрованого курсу полягає у тому, щоб помістити новітню історію України (20-21 століття) у світовий контекст, поставити її у центр шкільного курсу.
|
|
|
 Верховна Рада ухвалила пакет з чотирьох важливих децентралізаційних законів, розроблений, зокрема, представниками фракції «Народний фронт». Ухвалені рішення дозволять поглибити і продовжити реформу децентралізації та сприятимуть подальшому об'єднанню територіальних громад. За словами голови профільного підкомітету, члена фракції «Народного фронту» Миколи Федорука, ухвалені закони дають можливість робити спроможними громади і проводити вибори без зайвих затрат коштів, ресурсів і зусиль. «Якщо об'єдналися 3-4 громади, а не дві, вони можуть об'єднатися без проведення додаткових нових виборів голови об'єднаної громади і повного складу депутатів. Натомість депутати можуть дообратися від тих населених пунктів, які вирішили дооб'єднатися. Це дуже важливо і, крім того, дає можливість приєднання до міст обласного значення без проведення, знову ж таки, додаткових виборів депутатів та голови ОГ», - пояснив парламентар. У результаті впровадження відповідного закону додатково може бути створено близько 200 територіальних об'єднаних громад. Своєю чергою інший представник «Народного фронту» та співавтор ухвалених законів Олена Бойко наголосила, що відповідні закони підтримуються на місцях. «Мені дуже приємно, що зернятко, яке було посіяно Урядом Арсенія Яценюка ще у 2014 році у вигляді закону про добровільне об'єднання та концепції реформи місцевого самоврядування загалом, дало свої пагони і нарешті ми бачимо успіхи реформи лише за два роки від її початку. Мені приємно, що «Народний фронт» є послідовним і, починаючи цю реформу, продовжує її одностайно, адже ми є авторами та співавторами цих децентралізаційних законопроектів», - додала депутат.
|
|
|
 Верховна Рада ухвалила Закон України «Про антидопінговий контроль у спорті». Міністр молоді та спорту, представник партії «Народний фронт» Ігор Жданов привітав спортивну спільноту із прийняттям цього документа та подякував народним депутатам, коаліції, Уряду, всім, хто долучився до розробки цього закону та підтримав його. «Завдяки ухваленню цього закону Україна повністю виконала взяті на себе зобов'язання перед Всесвітнім антидопінговим агентством (wada). Ми маємо повне право позиціонувати себе як європейська держава, яка веде боротьбу з допінгом разом з усім цивілізованим світом за тими ж принципами та стандартами», - зазначив він. Проект закону був ініційований Міністерством молоді та спорту у травні 2016 року. Його мета - приведення чинного законодавства України у відповідність з Міжнародною конвенцією про боротьбу з допінгом у спорті, забезпечення створення необхідних правових та організаційних засад щодо акредитації лабораторії антидопінгового контролю та з метою забезпечення створення умов для дотримання Україною, Національним антидопінговим центром вимог Всесвітньої антидопінгової агенції. Документом визначаються правові та організаційні засади здійснення антидопінгового контролю в Україні, участі відповідних закладів, установ та організацій у профілактиці, запобіганні застосуванню та поширенню допінгу у спорті.
|
|
|
 Міністр екології та природних ресурсів, представник партії «Народний фронт» Остап Семерак вважає, що створення бази даних багатотоннажних накопичувачів промислових відходів (хвостосховищ) сприятиме підвищенню рівня екологічної безпеки в Україні до європейського. «Офіційні дані обласних реєстрів місць видалення відходів свідчать, що в Україні близько 200 багатотоннажних накопичувачів промислових відходів. Водночас дані, отримані Мінприроди у співпраці з міжнародним проектом з безпеки хвостосховищ свідчать, що їх кількість значно більша і становить 344 об’єкти. Це говорить про те, що на місцях володіють недостатньо повною інформацією і ця проблема потребує детальнішої інвентаризації»,- зазначив Остап Семерак. Найбільша кількість таких об’єктів розташована на території Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької та Львівської областей. Міністр презентував базу даних багатотонажних накопичувачів промислових відходів (хвостосховищ), які після експертного обговорення будуть нанесені на інтерактивну мапу Мінприроди (https://ecomapa.gov.ua/) і стануть доступними широкому загалу. «Головне завдання, над яким сьогодні працює команда Мінприроди за активної підтримки потужної армії українських екологів, – підвищення рівня екологічної безпеки до європейського. Впровадження Директиви про управління відходами видобувної промисловості – сфера відповідальності не лише Мінприроди, а ще ряду міністерств і відомств. Вірю, що в цій непростій справі ми об’єднаємо зусилля і мінімізуємо будь-які екологічні загрози», - зазначив міністр.
|
|
