"Україна може забути про інтеграцію до Європи", "Угорщина блокуватиме будь-які ініціативи

"Україна може забути про інтеграцію до Європи", "Угорщина блокуватиме будь-які ініціативи, вигідні Україні, у міжнародних організаціях, особливо в ЄС" – це точно не ті фрази, які хотів би чути не лише президент, але й офіційний Київ загалом.Такі дії Угорщини стали найгострішими. Причиною загострення стало ухвалення закону "Про освіту".Критика від держав-сусідів лунає лише через одну його статтю: про мову.Варто визнати: ця проблема з’явилася не вчора.Не можна назвати нормальною ситуацію, що склалася в окремих районах Закарпаття та Буковини, де випускники румуно- та угорськомовних шкіл часом взагалі не володіють українською, тобто державною мовою!Мовний анклав, який існував на Закарпатті, відбирав майбутнє у місцевої молоді.В рішенні угорського парламенту стверджується, що закон про освіту вимагає "закрити" всі школи, виші та профтехнічні заклади з угорською мовою навчання. Хоча це, звісно ж, не так, про закриття навчальних закладів в законі не йдеться.Угорський парламент впевнений, що навчальний процес мовами меншин стає неможливим, хоча в законі про освіту йдеться про можливість викладання декількох предметів мовами ЄС (включаючи угорську і румунську)."Мовна норма" з’явилася у законі про освіту не для того, щоби посваритися з угорцями, її поява має інші мотиви. Цілком можлива навіть внутрішньоукраїнська дискусія про доцільність зміни даного закону, але рішення не повинно ухвалюватися у Будапешті, Бухаресті, в Афінах чи то в Москві. Угорська меншина в Україні завжди була додатковим фактором впливу у її зносинах із офіційним Будапештом. Декларуючи повагу до суверенітету й територіальної цілісності нашої держави, Угорщина ніколи не забувала про етноісторичну приналежність Закарпаття і впродовж тривалого часу намагалась закріпити свій вплив в регіоні шляхом автономізації краю.На фоні складної воєнно-політичної та суспільно-економічної обстановки в нашій державі, посилення економічного впливу Угорщини в регіоні необхідно розцінювати як платформу формування й поширення сепаратистських настроїв, а також маніпулювання цим негативом з боку російської пропагандистської машини. Угорський демарш - вже другий дзвоник для України, що вказує на необхідність зміни відносин із країнами ЄС.рш - вже другий дзвоник для України, що вказує на необхідність зміни відносин із країнами ЄС. Першим, було минулорічне рішення Сенату та Сейму Новим східноєвропейським трендом є обмін їхньої підтримки на наші поступки.І не варто чекати швидкої зміни цього тренду.Адже немає жодних підстав очікувати найближчими роками зміни влади ані в Угорщині, ані у Польщі. Більш того, не виключене посилення проблем у відносинах зі Словаччиною та Чехією, де зростає популярність євроскептиків.Україні варто зважати на ці тенденції. Спрощено кажучи - замислитися про "зміну адвокатів".Наразі найпослідовнішими друзями України лишаються Литва та Швеція. Все частіше нам допомагає Данія, та й Франція, яка раніше створювала перешкоди на європейському шляху Києва, потроху змінює позицію 
Але європейське майбутнє України в першу чергу залежить від позиції Німеччини.Принципова різниця між їх підтримкою (особливо коли йдеться про Швецію, Німеччину та інші західноєвропейські держави) та звичною для нас підтримкою сусідів - те, що для цих країн європейські амбіції України підтверджуються не нашим географічним положенням та спільною історією, а в першу чергу реальним реформуванням країни.