Бувальщина

Жив-був на світі добре вгодований молодий Бичок, який мав силу і впертість старого впертого Бугая.

І пішов «у люди», здобувши вищу освіту і відповідно почав підніматися життєвими сходинками, любуючись своєю імпозантною поставою. Як і належить статечній особі, знайшов собі молодшу від себе кохану Теличку, закрутив їй мізки і запропонував їй свою міцну ратицю, на що наївна Теличка погодилася. Вона й не знала, що її щастя з Бугаєм, яким став молодий Бичок, не буде довгим, бо його буде тягнути щоразу у чужі городи, на пасовисько до чужих телиць. І то дарма, що вдома є троє теляток, які чекають довгими днями і вечорами свого рідного татуся-Бугая і чи їли-пили маленькі – то справа самої матусі-Телички. І, нарешті, він сказав їм «чао».

Ось така бувальщина, яка потребує роздумів і мудрої розсудливості.

Лада Квітнева