Пісня про мудрого і дурня

Музика і текст: Булат Окуджава                       Переклад з російської Михась

 

Пісня про мудрого і дурня

 

Колись Антон Чехов слушно запримітив,

що мудрий любить учитись, а дурний учить.

Пребагато дурнів я зустрів на світі,

вже мені давно пора орден заслужить.

 

Дурні полюбляють засідання в зграї

попереду лідер – в усій красі.

Я в дитинстві думав, ненароком встану,

А дурні пропали, відлетіли всі.

 

Ах, дитячі сни мої, яка ж це драпіжка,

за якими хмарами наївно я витав.

У природи на вустах диявольська  усмішка,

очевидно, я чогось не обміркував.

 

А мудрий сам-самісінько гуляє кругами,

він цінить незалежність в житті понад все.

І його так просто взять голими руками,

Їх невдовзі виловлять поголовно всіх.

 

І коли їх виловлять, то прийде епоха,

котру ніхто не видумав і не описав.

З мудрим – клопоти, з дурнями морока,

Необхідна злагода та де ж її взять?

 

Дурнем бути вигідно, та дуже не хочеться.

Мудрим – дуже хочеться та скінчиться буття…

У природи на вустах диявольські пророчення.

Та може все ж коли-небудь прийдемо до пуття? 

 

Лєні від Михася