Безпритульний і собака - його друг

Ніч за вікном, сонний Дрогобич міцно спить. Лише зрідка перехрестя вулиць перетне легкове авто або ж на тротуарі зустрінете одинокого перехожого. О третій годині ночі деякі перехожі ввижаються якимись підозрілими: чого, наприклад, цей височенний тип вештається містом? Хоча стоп, я ж теж кудись йду! В АТБ! І вся моя зброя - фотоапарат, а не автомат.
На вулиці біля дверей супермаркету спить бездомний чоловік. Вже близько півроку він сюди приходить перед вечором, а вдень кудись йде. Але ненадовго. 
- Він не має де ночувати? Може, звернутись у відповідні служби опіки, щоб йому якось допомогти? - по якимсь часі запитую продавця.
- Ні. Йому вже пропонували, але він не хоче і все.
Виходжу з магазину. Поруч з незнайомим чоловіком примостивсь собака. Пес, мабуть, почув мої кроки і підняв голову. Значить, охороняє свого друга. Так, цей чоловік йому, вочевидь - єдиний друг. І він, можливо, для цього чоловіка - єдиний друг. Вони довіряють один одному сповна. Милосердні перехожі пригощають чоловіка, а він у свою чергу ділиться милостинею з собакою.
Вони нікому не є завадою. Вони невинні представники сучасного світу. Але вільні. Вони не хочуть благ цивілізації - у ситого суспільства зле обличчя. Вони не ув'язнені і не хочуть від нас нічого - лише не чіпайте їх, не ображайте, не принижуйте, не завдавайте кривди.
Людина звикла відгороджуватись від чужих очей високим парканом і захищатись стінами не від холоду, а від віроломства. А захистом цих двох живих істот у місті Котермака є віра і довіра. Вони довіряють нам своє життя і спокій. 
Я можу помилятись. Мені хотілось розбудити цього чоловіка і спитати, чи потрібна якась допомога. Мабуть, життя зіграло з цією людиною злий жарт, проте за такий великий проміжок часу це питання йому задавали вже тисячу таких, як я. Але щось йому не дає прийняти таку пропозицію. Що?..