Приємні несподіванки

Приємні несподіванки рідко трапляються у моєму житті. Хочеться вірити, що й увесь 2019-й буде сповнений подарунками.
...Спогадами повертаюся у своє дитинство, кінець 70-х – початок 80-х років. На ліжку лежить радіоприймач з телескопічною антеною, з якого почергово долинає то голос диктора українською мовою, то тріск ефіру – хвилю "глушили". Чомусь цей радіоприймач батьки називали "транзистором", і на той час завдяки саме йому можна було слухати хвилі на різних частотах. І неодноразово ми "сиділи" на хвилі Радіо Свобода, диктори якої доносили нам інформацію "звідтам". Це було щось таємне, заборонене, майже містичне у моєму, тоді ще дитячому, розумінні.
Згодом звільнення України з табору СРСР розвіяло всі заборони в доступі до правдивої інформації. І тепер ми можемо вільно слухати, дивитися в інтернеті он-лайн відео випуски новин Радіо Свобода. А 16 серпня цього року редакція Радіо Свободи святкувала 65-річчя з дня заснування. Вперше передача українською мовою прозвучала на хвилях Радіо Свобода 16 серпня 1954 року. І я залишаюся її слухачем у Фейсбуці дотепер (Ньюзрум), а також читачем у Твіттері! І я впевнений, що чимало інших мешканців землі Івана Франка так само слухають і довіряють редакції цього популярного ЗМІ. В одному з конкурсів, які проводить редакція, я виграв приз – футболку з логотипом "Радіо Свобода". Сьогодні поштою я отримав цей приз і тут же приміряв на майдані Ринок у Дрогобичі! Чудовий подарунок! Дякую редакції за свято у моїй душі! 🇺🇦????🤝