Вірші Юхниці Євгена Леонідовича: Війна

Пропонуємо увазі шанувальників газети "Гомін Галичини" поетичні твори автора і його автобіографічний нарис. Авторські права збережені.

ВІЙНА

Відстрілюють ідейних українців

Віп-зрадники. за дурість завербовані...

Стирчать з землі, з небес дроти оголені.

Ламають наші руки. рвуть. як листя –

Нападники свої й чужі м"язисті.

 

Людина ж – та сильнішає у бійні.

І українці на очах Берліна. Відня

Стають непереможні і надійні.

Хоч зрадник нищить нас  за ...наші ж гривні...

 

02.07.14 р.

 

Живіт Маріуполя, вспорений вогнищем,

Латають, як можуть і друзі і родичі.

На вулиці труни ...без квіт і хрестів,

Загиблих - несуть перехожі святі.

Нема сил нещасних жаліти,

Рятують живі – живих й рідних.

 

Живіт Маріуполя, вспорений вогнищем,

Латають, як можуть і друзі і родичі.

Тілами встають, як фортецями – танкам.

Бетон,  цитаделі,  рів,  дзот - їх останки!

За наших дітей, за квартири, сади

На смерть однаки́  йдуть, йдуть  сім,ї,  й роди́!

 

10.05.14 р.

 

За Батьківщину гинули і гинуть.

Між нами ж - й вороги й глузівники.

А сльозоточить матінка за сином.

 І помста побратимська  на віки!

І мам, і Батьківщин не обирають.

Боронять справжні діти свій поріг.

Ми,  українці, славницю співаєм

Героям українським! За своїх!

 

І хай там що́ нам «Голови» булавлить -

Ми сердцем захищаємо Державу!

 

23.11.14 р.

 

Зміняв квартиру на ...АТОшну вантажівку

Пан Чоловік тако ...похилястого віку...

 Є! є герої в Україні! Гулом гір

Карбують визволення, перемогу, мир!

 

І ми, поети, журналісти, і радійники,

Студенти, вчитель, учні, люди-українники -

У кожнім слові, кожній думці, гаслі, пісні -

Знесемо в приклади – Героя, в Людні Висі!

Щоб - з Закарпаття до безкраїв чорноморських

В неволі жити - більше нам не довелося!

23.09.14р.

Автобіографічний нарис Євгена Юхниці

 

Же́нік (так мене називали батьки і близькі друзі) Юхниця. Народився у квітні 1965 року в чародійній Жмеринці самої Вінницької області. Шикарна школа, Вчителі, Олімпіади! Де люди звикли виконувати справи, вирішувати, а не шукати привід лінькам. Батьки відправили в технічній вуз на економічний факультет, а не дуже …. старший двоюрідний братик безжально вмовив мене, тоді довірячого усім, перекласти вступні документи на технічну спеціальність.

Як результат, драматично міняв інститут ще 2 рази, поки нарешті не перейшов у Київський інститут народного господарства. Там, паралельно з високою економікою, почав писати сценарії КВНів і т.і. Між роками вищої освіти 2 роки відслужив у збройних силах у Казахстані.

 

Поезії взяли у полон на Різдво у 1994 році. З першого віршика заклекотали клітинки тіла, що я на своєму місці. Знань не вистачало літературних. Ночі-дні перечитування класиків. Далі,  сім’я відправила на 2 роки у Літературний інститут ім. Чехова у Москві на вищі літературні курси. Після занять, став себе почувати у творчості впевненіше.

 

25 років творчості – 25 років навчання. Жанри, стилі, тематичність, стилістика, невербальність, тро́пи, літературні фігури. Перші 10 років я значні твори пам’ятав напам’ять. Зараз тільки досьєшки рятують – де є одягнуті у рими лісистості  питання… Весь час допрацьовую, вирізблюю. Поезія розвивається, як і мова. Як і будівництво, як і телефони. Так, як писали до 1970 року – класика. Ми, сучасні поети, маємо вимальовувати сьогодення. Інакше, нащадки писатимуть за незнайомими фактами, які їм покладуть перед очима.

 

Щодо властивостей, то люблю і вдається писати тематичні твори. Бо заглиблюєшся і кожною поезією пірнаєш у світи, яких ти не знав, і без сонетиків не взнав би. Кожен стиш – абсолютно  нове життя з неповторними персонажами, і неочікуваними реакціями. Обожнюю творчість і творчі серденьки! І … розкольоровувати почуттями - відносини кохань, виробничі, еротичні, коли діти не підглядають, патріотичні, громадські, і… пейзажні, драматичні, натхненні, з надіями! Наше життя і потребує і гідне бути оспіваним Поезією.

 

15.12.2020р. Євгеній Юхниця

за матеріалами:

Слободянюк Зоя Василівна