Підсумовуємо ключові події 2023 року та виокремлюємо тренди, які будуть мати найбільший вплив на ринок праці у 2024 році. Дефіцит кадрів, військовий рекрутинг і штучний інтелект — у фокусі аналітики Work.ua.
Яким буде ринок праці у 2024 році? Щоб дати відповідь на це питання, Work.ua зібрав аналітичні дані, опитав понад 1 000 роботодавців і 1 500 шукачів, отримав коментарі від представників бізнесу.
1. Дефіцит кадрів та шляхи його подолання
На початку повномасштабного вторгнення кількість пропозицій роботи на ринку праці скоротилася у понад 10 разів, натомість конкуренція серед шукачів на одну вакансію зросла у понад 7 разів. Рекрутери отримували десятки відгуків від кандидатів. Уже на початку 2023 року конкуренція наблизилася до звичайних показників та… продовжила зменшуватися.
Унаслідок у 2023 році абсолютна більшість роботодавців зіткнулися із дефіцитом кадрів. Він посилюється нерівномірним відновленням ринку праці як у географічному, так і галузевому вимірі.
Найвищу конкуренцію серед шукачів у 2023 році стабільно спостерігали у Київській, Харківській та Вінницькій областях. Цікаво, що з-поміж лідерів лише у Вінницькій області кількість пропозицій роботи наразі більша, ніж до повномасштабного вторгнення. Натомість найнижчу конкуренцію від місяця до місяця спостерігаємо у Закарпатській, Чернівецькій та Херсонській області.
Як бачимо, з дефіцитом кадрів можуть зіткнутися і роботодавці у прифронтових регіонах, і на заході держави. У перших складнощі з наймом повʼязані з тим, що люди були змушені переїхати у більш безпечні регіони або за кордон. Для інших рекрутинг ускладнюється великою конкуренцією з роботодавцями. Наприклад, у Закарпатській області ринок праці відновився на 167% — роботодавців стало значно більше, ніж до повномасштабного вторгнення, і кандидатів на всіх просто не вистачає.
Диспропорції у 2023 році спостерігали й на рівні сфер бізнесу. Найважче знаходити кандидатів на вакансії у категоріях «Медицина, фармацевтика» та «Робочі спеціальності, виробництво». Адже до рейтингу вакансій із найменшою кількістю відгуків від шукачів регулярно потрапляють посади лікарів (ендоскопіста, гастроентеролога, ендокринолога, лікаря УЗД, педіатра, сімейного лікаря, зубного техніка) та робітничі спеціальності (гірник, бляхар, порізчик, пилорамник, тонувальник, покрівельник).
Власним досвідом подолання дефіциту кадрів поділилася компанія Kernel — один із лідерів агроринку України: «Мобілізація та міграція відчутно вплинули на трудовий ринок агросектору. У регіонах багато механізаторів та працівників виробництва стали до лав ЗСУ. Kernel вжив низку заходів для збалансування нестачі кадрів:
- Ми почали наймати та навчати жінок професій, якими займалися раніше тільки чоловіки. Наприклад, оператор котельні та оператор виробництва.
- Розробили матрицю кваліфікацій, завдяки якій підвищуємо знання наявних працівників у вузьких спеціалізаціях і маємо змогу навчати виробничих професій претендентів безпосередньо на місцях. Так ми змогли розширити коло потенційних кандидатів, що можуть забезпечувати нам закриття вакансій.
- Ще один крок для розв’язання кадрових питань — розвиток корпоративної освіти. Зараз ми закінчуємо набір на третій сезон проєкту Open Agro University, спрямованого на фахову підготовку студентів за 8 основними агро- та виробничими професіями. Це найуспішніший проєкт із залучення молоді за всю історію компанії. У середньому ми працевлаштовуємо на своїх активах близько 25% випускників. Решта молодих фахівців посилюють агроринок, ділячись практичним досвідом, отриманим у нас під час навчання.
- Практикуємо працевлаштування людей без досвіду або з мінімальним досвідом. Дефіцит електриків і слюсарів на ринку змусив нас задуматися про отримання ліцензування для самостійного навчання та випуску спеціалістів на ці позиції.
- Окремо працюємо над проєктом для ветеранів, і не лише наших співробітників. Наша мета — щоб ветерани могли здобути нову професію і соціалізуватися. Окремий напрям у цьому проєкті — працевлаштування людей з інвалідністю», — розповіла Наталія Теряхіна, керівник департаменту персоналу Kernel.
Серед основних причин дефіциту кадрів — сотні тисяч українців були мобілізовані на захист держави, мільйони змушені виїхати за кордон чи стали внутрішньо переміщеними особами. У Мінекономіки заявляють, що така ситуація є найбільшою міграційною кризою з часів Другої світової війни.
«Понад 6 мільйонів українців нині за кордоном. Наш найбільший виклик — повернути їх додому. Основні чотири фактори, що впливають на повернення українців: безпека, можливість бути працевлаштованим або мати власний бізнес та розвивати його, можливість навчатись і забезпечення житлом. Ми вже працюємо над реалізацією кожної складової», — зазначила міністерка економіки Юлія Свириденко.
Проте чи вдасться повернути людей додому? Дослідження показують, що за кордоном можуть залишитися понад 3 млн українців.
Ми запитали у роботодавців, чи планують вони розширювати штат працівників у 2024 році. 41% опитаних не планують суттєвих змін. Натомість 55% опитаних планують збільшити кількість співробітників. Лише 4% опитаних прогнозують скорочення штату наступного року.
Опитування проводилося у грудні 2023 року. У ньому взяли участь 1292 особи
Також ми поцікавилися у шукачів щодо їхніх карʼєрних планів у наступному році. Левова частка респондентів ще не визначилися, чи будуть змінювати професію або місце роботи у 2024 році. Ще 31% респондентів має намір опанувати нову професію, а 13% — змінити поточне місце роботи. І лише 17% опитаних не планують жодних змін.
Опитування проводилося у грудні 2023 року. У ньому взяли участь 1629 осіб
Це свідчить про те, що роботодавцям доведеться вживати заходів не лише для подолання дефіциту кадрів, а й для утримання вже наявних співробітників. Тож ми проаналізували зміну заробітних плат та обсягу бенефітів, які компанії пропонують українцям.
2. Зростання заробітної плати
Підвищення заробітної плати — один з інструментів, які роботодавці використовували для подолання дефіциту кадрів у 2023 році. За даними аналітики Work.ua, цього року середня заробітна плата зросла на 23% — з 15 000 грн у січні до 18 500 грн у листопаді.
Більш як на 50% з січня до листопада 2023 року виросли доходи таких спеціалістів:
- з 11 000 грн до 18 500 грн (+68%) — в укладальника;
- з 20 000 грн до 32 500 грн (+63%) — у медіапродюсера;
- з 9 250 грн до 14 500 грн (+57%) — у мийника;
- з 22 500 грн до 33 750 грн (+50%) — в автослюсаря;
- з 20 000 грн до 30 000 (+50%) — у висотника;
- з 20 000 грн до 30 000 (+50%) — у технолога меблів.
В абсолютних цифрах за даними, вказаними у вакансіях на сайті Work.ua, найбільше зросли доходи у представників таких професій:
- з 56 250 грн до 70 000 грн — у Net-програмістів;
- з 20 000 грн до 32 500 грн — у медіапродюсерів;
- з 22 500 грн до 33 750 грн — в автослюсарів;
- з 20 000 грн до 30 000 грн — у висотників;
- з 30 000 грн до 40 000 грн — у рієлторів.
Ось як змінилися зарплати цих же спеціалістів у ІІІ квартилі (показник, що найчастіше відповідає рівню зарплати спеціаліста вищого рівня):
- з 85 000 грн до 105 000 грн — у Net-програмістів;
- з 25 625 грн до 40 000 грн — у медіапродюсерів;
- з 30 000 грн до 43 750 грн — в автослюсарів;
- з 25 000 грн до 31 250 грн — у висотників;
- з 40 000 грн до 50 000 грн — у рієлторів.
Ми запитали у роботодавців щодо їхніх планів на перегляд зарплат у 2024 році. Зʼясувалося, що 46% респондентів поки не планують переглядати розмір зарплати працівників наступного року. Водночас 30% опитаних закладають у бюджет підвищення оплати праці співробітників до 10%. Зауважимо, що скорочення зарплат прогнозують лише 1% опитаних роботодавців.
Опитування проводилося у грудні 2023 року. У ньому взяла участь 1021 особа
3. Переосмислення бенефітів: подарунки vs гібридний графік роботи
Винагорода співробітників складається не лише із зарплати. Коли у компанії немає змоги конкурувати за шукача безпосередньо оплатою праці, у гру вступають бенефіти — додаткові переваги, які отримує працівник. Раніше Work.ua запитував у шукачів, які переваги, крім підвищення зарплати, спонукали б їх залишитися у компанії. Серед фаворитів були гібридний формат роботи, компенсація витрат на навчання та хобі, додаткові дні відпустки.
А які плани на бонуси працівникам у роботодавців? Ми запитали, які бенефіти компанії планують надавати співробітникам у 2024 році. Респонденти могли вибрати до 3 варіантів відповіді або вказати свій варіант.
Опитування проводилося у грудні 2023 року. У ньому взяли участь 1655 осіб
Серед інших варіантів респонденти вказували такі: корпоративна англійська мова, безоплатні обіди, премії за результатами роботи, надання безкоштовного проживання, корпоративні заняття йогою, корпоративи, компенсація проїзду, навчання домедичної допомоги, відпочинок за кордоном, корпоративний коуч, виїзд на екскурсії, благодійні й святкові заходи, знижки на послуги компанії. Також чимало респондентів відповіли, що не пропонують співробітникам жодних додаткових бонусів.
Щодо планів на наступний рік, то вони здебільшого оптимістичні. Скорочення бонусів для працівників прогнозується лише у 4% компаній, тоді як 24% опитаних закладають у бюджети розширення переліку бенефітів.
Опитування проводилося у грудні 2023 року. У ньому взяла участь 1071 особа
4. Військовий рекрутинг — нове явище на ринку праці
Повномасштабне вторгнення змушує змінити погляд на залучення людей до служби в армії. Адже велика частина військового підрозділу — це, по суті, цивільні професії: кваліфіковані екскаваторники, водії, дизелісти, діловоди, медики, психологи, бухгалтери, кухарі тощо. Військовий рекрутинг — це про нову модель для формування війська, коли людина сама може обирати, де і ким служити. Тому цей підхід має продовжувати залучати найкращі практики від цивільного рекрутингу. І ми вже маємо змогу бачити перші результати. Позитивний досвід окремих підрозділів, які набирали фахівців через рекрутинг, засвідчує, що цей інструмент працює.
Однією з перших ластівок у цьому напрямку стала рекрутингова кампанія під гаслом «Війську потрібні різні професії», яку оголосила бригада «Азов» у співпраці з креативною агенцією Banda та Work.ua. «Для нас це можливість показати: рекрутинг до війська може відбуватися професійно і цілеспрямовано, а не через вручення повісток на блокпостах», — говорить Артур Міхно, співзасновник та СЕО Work.ua.
Згодом, 20 листопада Міністерство оборони України та Work.ua підписали меморандум про співпрацю в рамках проєкту «Рекрутинг». А вже з 7 грудня шукачі можуть переглянути окрему сторінку, де зібраний перелік підрозділів Сил оборони, які потребують спеціалістів, та всі вакансії цих підрозділів.
Такий підхід дозволяє війську залучати максимально кваліфікованих спеціалістів, а людям — чітко розуміти, в яку частину і на яку військову спеціальність вони йтимуть.
5. Адаптація до потреб ветеранів — нова норма українського суспільства
Як стверджує Міністерство у справах ветеранів, «після завершення війни ми будемо мати близько 5 мільйонів людей, дотичних до ветеранської політики. Це безпосередньо учасники бойових дій». Наше завдання як суспільства — адаптувати середовище до потреб кожної людини, яка є його повноправною частиною. Ви також можете перевірити, наскільки ваша компанія готова брати на роботу ветеранів завдяки чеклісту Work.ua.
«Уже в недалекому майбутньому на ринку праці, напевно, не буде жодної організації, де не працюватимуть ветерани. На ринку є компанії, які вже мають досвід працевлаштування ветеранів, які мають своїх працівників у лавах Сил оборони. А є 65% компаній, які заявляють, що не мають досвіду співпраці з ветеранами. Тому є над чим працювати.
Ми виходимо з принципу, що не лише ветеран має проходити адаптацію повернення до цивільного життя, а ми, суспільство, повинні адаптуватися, щоб зробити повернення ветерана на цивільну роботу максимально комфортним», — підкреслює Анастасія Розлуцька, керівниця проєкту «Назустріч» Work.ua.
Певні позитивні зміни у цьому напрямі вже відбуваються. Зокрема, у 2023 році кількість вакансій для ветеранів збільшилася на 133%.
Запровадження програм адаптації ветеранів — частина HR-стратегії на 2024 рік у великих компаніях. Вероніка Легкова, керівник проєкту з адаптації та розвитку співробітників «А-Банку», поділилася з Work.ua деталями проєкту «Країна ветеранів» та досвідом компанії у працевлаштуванні ветеранів.
«Наразі маємо одного співробітника-ветерана в операційному центрі. Днями буде прийнятий ще один ветеран на високу посаду. Саме проєкт „Країна ветеранів“ і має на меті повний цикл адаптації ветеранів. Це, зокрема, підтримка регулярного зв’язку з мобілізованими колегами — робимо з початку повномасштабного вторгнення. Також це підтримка співробітників, які мають близьких родичів-військових (вже підтримуємо, але поки охопили не всіх колег).
Також у фокусі — реінтеграція ветеранів, а саме:
- Юридична підтримка — отримання документів ветерана, пільг, трудових гарантій тощо.
- Фізична та психологічна реабілітація: коштом банку направлення ветеранів у реабілітаційні центри, санаторії та лікувальні заклади, організація консультацій з психологами.
- Професійна адаптація: допомога з поверненням до роботи, з опануванням нових навичок тим, хто не може або не хоче виконувати попередні обов’язки».
6. Недискримінація за гендером, віком та іншими ознаками
У 2023 році Work.ua неодноразово порушував тему дискримінації у дослідженнях. Зокрема, разом з юристами ми зʼясовували, де проходить межа між дискримінацією та бажаними навичками, досліджували різницю у зарплатних очікуваннях чоловіків та жінок, розбиралися у причинах дискримінації за віком тощо.
Впевнені, що одного дня напишемо про це як про доконаний факт: в Україні немає дискримінації на ринку праці. Але поки що подолання нерівності, зокрема гендерного розриву в оплаті праці — це шлях, який ми маємо пройти. Так, у 2024 році Міноборони визначило як один із пріоритетів розвиток гендерної політики. «Насамперед йдеться про забезпечення належними побутовими умовами жінок в армії, про вдосконалення корпоративної етики у військах та про протидію проявам сексизму. Також важливо забезпечити кар’єрний розвиток жінок в армії, збільшити кількість жінок-командирів», — зазначається у повідомленні.
Не можна ігнорувати й той факт, що війна руйнує уявлення про «жіночу» та «чоловічу» роботу. У листопаді 2023 року The Economist розповів про українських жінок, які працюють на шахті, адже чоловіки-шахтарі були мобілізовані до лав ЗСУ.
