2026-02-10 20:34:08
Ярослав, раніше працював в ІТ-галузі тестувальником. Коли почалась повномасштабна війна хлопець хотів записатися до війська, але на той час потреб у рекрутах без бойового досвіду не було. Ситуація змінилася за кілька років. У 2024, коли йому виповнилося 25 років, юнак вирішив самостійно обрати підрозділ де служити. Та подав документи у 2 Галицьку бригаду Національної гвардії України.
«Я просто прийшов на КПП і сказав, що підписати контракт, хочу служити. Люди спочатку посміялися, а потім кажуть - ну, давай», – з посмішкою пригадує нацгвардієць.
Далі був підготовчий період і проходження базової загальновійськової підготовки. Після майже року служби і навчання – перші бойові завдання. Позивний "Кинжал" Ярослав отримав від командира свого підрозділу.
"Мовляв, твій характер і вміння пасують до задач холодної зброї. Так і повелося. Я вже й звик", - жартує нацгвардієць. Місцем бойового хрещення Ярослава були околиці Покровська.
«По нас постійно летіло все, що є: міномети, артилерія, керовані КАБи. Російські дрони та РЕБ унеможливлювали логістику транспортом. Через це доводилося до позицій добиратися пішки по 24 кілометри в один бік, ночуючи в бліндажах», – пригадує Ярослав.
Виклики війни легше долати, коли з тобою вірні побратими. І своїм підрозділом Ярослав пишається – там сталеві хлопці.
«Від самого початку, як я прийшов у свій підрозділ, мене добре зустріли. Ніякої зверхності від тих, хто вже служив, воював по кілька років. Навпаки, хлопці намагалися у всьому підтримувати, підказати і навчити. Відчувалося, що я став частиною добре згуртованої і мотивованої зграї», – розповідає боєць.
Досвід роботи в ІТ-галузі у війську також знадобився. Інженерні та технологічні завдання не лякають. Зі своїми навиками хлопець доповнив можливості підрозділу. Разом із побратимами чоловік продовжує виконувати свою роботу. Часто – вона пов’язана із ризиком. Та попри це Ярослав переконаний, що зараз надважливо брати відповідальність за долю країни у власні руки.
«Я служу не дуже довго. Але за цей час в бригаді мені пощастило зустріти дуже крутих людей. Безстрашні, розумні, сильні. Це один з небагатьох позитивних моментів у час війни, коли опиняєшся в середовищі вмотивованих людей, на яких можеш розраховувати в будь-який момент», – каже нацгвардієць.
Історія Ярослава – це ще один приклад як шлях від цивільного фахівця до професійного воїна починається з одного рішучого кроку. І кожен досвід, здобутий у мирному житті, може бути потужною зброєю в руках героїв, які роблять реальний внесок у захист рідної землі.
джерело: власне
