2014-12-13 16:50:09
На площі Таксім вже з самого ранку багато людей. Центр європейської частини Стамбула символізує місто–воно живе, бурлить. Що зразу кидається в очі–це сирійські біженці. Безліч обмотаних в старий брудний одяг жінок, діти, які бігають і намагаються щось продати, або ж просто попросити грошей. Цих людей завжди видно, риси обличчя відрізняються від турецьких, як і мова. В порівнянні з серпнем їх стало в рази більше.
Я живу в 5 хвилинах від Таксіму на невеличкій вулиці. Власник квартири на ім’я Осман зразу попереджає: «В іншій бік вулиці не ходи, особливо після 22-ї, там живе велика кількість біженців, які до того ж мають проблеми з поліцією». Вивляється за кілька днів до мого приїзду там навіть пролунав постріл серед ночі. Поліція частенько перевіряє цей район. І хто би міг подумати, що в кількох кварталах–головна площа міста, поруч парк Гезі, де півтора роки тому відбувався турецький Майдан.
Прокрутимо плівку назад і згадаємо із чого почалися протести в парку Гезі. Під час церемонії закладення мосту султана Селіма І тодішній прем’єр-міністр Реджеп Ердоган заявив: «Що б ви не робили, ми прийняли своє рішення і ми втілимо його», маючи на увазі урядове рішення про вирубку парку на майдані Таксім для звільнення місця під відновлення Таксімських військових казарм часів Османської імперії. Уряд планував відновити казарми в їхньому ідентичному вигляді, а всередині побудувати торгівельний центр. Але мешканці Стамбула «благородної ідеї» не оцінили.
Вранці 28 травня 2013 року група активістів з 50 осіб зібралася у парку Гезі, аби запобігти його руйнуванню. Поліцейські спробували розігнати демонстрантів за допомогою гранат зі сльозогінним газом. Демократичними методами такі дії назвати складно.
Після жорстокого розгону поліцейськими, кількість протестувальників зросла до кількох сотень, люди почали розбивати наметове містечко із твердим наміром залишатися в парку «для оборони» цілодобово.
29 травня о 12:30 за місцевим часом лідери протестувальників організували прес-конференцію для світових ЗМІ, а вже ввечері концерт на підтримку акції.
30 травня поліцейські підрозділи здійснили кілька спроб очистити парк від мітингувальників. Проте, кількість протестувальників тільки зростала і до кінця дня сягала близько 2 тис. осіб. А далі були постраждалі, була бруківка і брехня провладних ЗМІ.
Більше, ніж за рік Майдан стався в Україні. От тільки масштаби і кількість жертв були значно більшими. Маргінальний диктатор Янукович втік, разом із своєю свитою, залишивши шлейф проблем, економічну кризу і забравши з собою мільйони кешем.
Кілька днів тому в світових ЗМІ з’явилася цитата Ердогана–вже на посту президента, що мовляв український Майдан винен у подіях на Донбасі. Дослівно вона звучала так:
«Що сталося б, якби протести в Гезі не були взяті під контроль і ми б здалися перед обличчям вуличного насильства? Відповідь на це запитання дали в Єгипті і в Україні. Вуличні протести в Україні відкрили дорогу до розділення країни».
Якщо думати логічно, то дивна історія виходить–з Ердогана протести почалися, а тепер він хизується тим, що «взяв справу під контроль вчасно»? Та ще й іншим майданам дає оцінку. Та якби не його рішення і не проект вирубки парку, то мітингувальники би просто не вийшли. Інакше, аніж політичним цинізмом з боку президента це не назвеш.
Між Україною й Туреччиною є суттєва різниця, бо в Туреччині Ердогану ще вірять, в Україні не вірять майже нікому.
Одним з моїх улюблених місць в Стамбулі є Гранд Базар–величезний критий ринок зі спеціями, кавою, солодощами, але я люблю його не лише на історичність місця чи колорит, а скоріше за те, що саме тут можна почути звичайних турків. Це окремий сегмент–торговці. Вони перші відчувають на собі зміни.
В одній із крамниць мені усміхається приємний чоловік років 45 в суецькому халаті, пригощає мене гранатовою водою і запрошує зайти до нього в магазин. Оскільки мені потрібні були спеції, то йду. Розмова пішла сама собою. Продавець розповів, що продажі у нього йдуть погано, вся надія на туристів, але зараз для Стамбула не сезон. Свій голос влітку віддав за представника об’єднаної опозиції Екмельдіна Іхсаноглу.
«Але я знав, що виграє Ердоган, він триматиметься за владу», - говорить продавець.
Його слова підтверджує турецький журналіст і редактор Озджан Сарт: « Ситуація в Туреччині зараз дуже складна, ми маємо нову хвилю біженців із Сирії і ми маємо президента і його людей, які хапаються за владу».
За його словами, з серпня посилився тиск на медіа, зокрема звільнили директора anatolian agency, одного з найбільших інформаційних агентств, хоча нібито він сам написав заяву. Подібна ситуація сталася із з кількома редакторами друкованих видань.
І дивишся відстороненим поглядом, а серед людей така політика сприймається напівжартома, мовляв, президент помилився, він це не серйозно. Рейтинг партії «Справедливості та розвитку» (президентської) падає, проте суттєвої зміни ставлення до «сильної руки» не відбувається.
У Ердогана є яскрава політична риса, він завжди тонко відчуває, що хочуть почути від нього виборці і потрапляє в своїх промовах в точку. А час від часу робить ще епатажні заяви, про єдину функцію жінок–народження дітей, чи про свою унікальну роль в історії. Ідеальне переключення уваги.
Ввечері гуляю містом, йду на Галатський міст, до Блакитної мечеті, усюди бачу бідних жінок із дітьми на руках. Сони сидять під мостом, ходять довкола ринку, в переходах і метро. Мимоволі думаю, як «сильний президент» Туреччини буде вирішувати цю проблему? І чи розуміє звичайний турок, що лише він сам має нести відповідальність за свої вчинки і дії, не давати засиджуватися на владних тронах давнім вождям?
За три місяці Стамбул став сумбурнішим, небезпечнішим, напруженішим. Багато людей втратили роботу, є проблема із свободою слова і мирними зібраннями, поліція час від часу чатує недалеко від найбільшої пішохідної вулиці Істікляль.
Сучасне місто зі своїми проблемами і швидкими темпами. Я вертаюсь у свою квартиру, недалеко від Таксіму, бачу кілька маленьких дівчат, які сидять на старому лахмітті і грають на дитячих гармонях, заробляючи гроші і старенького дідуся, який продає корм для голубів на площі Таксім…
Фото: Катерина Гладка
Колишня імперія….
Катерина Гладка, для ІА zik
джерело: zik.ua
