Гомін Галичини

останні новини


ДЕРЖАВА

Президент
Верховна Рада
Кабінет міністрів



Революційне життя: За участь в Революції Гідності півтора десятка працівників звільнили з роботи

2014-10-08 18:43:54


Анатолій Дединський, Ігор Костик, Володимир Ковбуз, Василь Крет, Василь Гусяк, Роман Линів, Андрій Паньків, Ярослав Кушнір, Костянтин Тульчинський, Василь Шуфлат, Олег Демків… Цих та кількох інших людей об’єднує не лише участь в Революції Гідності. Їх об’єднує і той кошмар, який їм довелося пережити вже після подій на Майдані. Всі вони, працівники готелю «Ріксос-Прикарпаття» та АТД «Волинь», були піддані моральному та психологічному тиску. За те, що посміли виступити проти режиму Януковича, півтора десятка працівників були звільнені з роботи. Та на цьому все не закінчилося – переслідування цих людей, а особливо голови профспілки Ігоря Костика, тривають – тепер вже в судовому порядку. Переслідують за те, що спілчани посміли поскаржитися на незаконні корупційні діяння, які завдають державі Україна значних економічних збитків, а також за те, що не захотіли коритися власникам «Ріксоса», депутатам-тушкам Єремеєву та Івахіву, та директорці «Ріксоса» Олені Палагуті, людини з надзвичайно цікавим минулим.

Головною причиною звільнень півтора десятка працівників став факт їхньої участі в Революції Гідності. «Участвовал в беспорядках на Майдане? Вон с работы!» – така справжня причина, хоча привід для запису у трудовій книжці, звісно ж, зовсім інший. І реорганізація структурних одиниць на підприємстві, і порушення трудового законодавства, і звільнення за згодою сторін, і написання заяви за власним бажанням після створення нестерпних умов праці та потужного морально-психологічного тиску. Так, зокрема, змушені були написати заяви на звільнення за власним бажанням дружина голови профспілки Ігоря Костика та його син.

Важко повірити, що в Галичині після перемоги Революції Гідності можуть виганяти людей з роботи виключно за участь у подіях на Майдані. Але факти невблаганні – «відщепенці», які не їздили як адміністрація підприємства на Антимайдан в Маріїнський парк, які підняли голову та хотіли зробити малий Майдан на підприємстві, мусять бути покарані. Одним звільненням власники («тушки» злочинного режиму Януковича) не обмежилися – почалося цькування, а навіть переслідування в судовому порядку. Щоб інші тремтіли, боялись і не сміли писнути й слова.

Коротка історія цього ганебного явища така. В лютому 2014 року після жорстоких боїв на Майдані Український Народ скинув ненависне ярмо диктатора та узурпатора влади Януковича. Серед тих, хто брав участь у Революції Гідності, були і нечисленні працівники «Ріксоса».

Із колективних заяв працівників «Ріксос-Прикарпаття» до редакції газети «Експрес» та до депутатів рад різних рівнів:

«…Особливого утиску зі сторони директора О. Палагути зазнали робітники, які брали участь на «Майдані» в Києві. Вони мають бути звільненими в першу чергу. Адміністрація «Ріксос-Прикарпаття» брала участь в анти-майдані в Марийському парку в підтримку дій В.Януковича. Була організована поїздка службовим автотранспортом. Але після його втечі з України, директор О.Палагута вивісила на дошці оголошень звернення в підтримку дій народу України на «Майдані»…».

«…За нашою інформацією (яка потребує перевірки), зароблені кошти в особі директора «Ріксос-Прикарпаття» О.Палагути (м. Трускавець) через (об’єднання) концерн «КОНТІНІУМ» (м. Луцьк) було виділено декілька мільйонів грн. на підтримку анти-майдану в м. Києві президента В. Януковича. Окрім того управлінці – менеджери «Ріксоса-Прикарпаття» їздили (їх возили) на анти-майдан так, щоб ніхто не знав в місті Трускавці і на роботі. Виступали на трибуні в законності дій В.Януковича проти народу України, підтримуючи його…».

В березні 2014 року учасники Революції Гідності, працівники «Ріксоса», створили профспілку для захисту своїх прав. Процедура її офіційної реєстрації тривала два тижні – від 6 до 20 березня. Та ще до моменту отримання свідоцтва про належність до профспілки її учасники почали зазнавати переслідувань.

Уривок із скарги голови профспілки Ігоря Костика прокурору Трускавця (документ від 18 березня 2014 р.):

«…В ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” 06.03.2014р. була створена Первинна профспілкова організація ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” профспілки працівників охорони здоров’я України. Рішенням установчих зборів від 06.03.2012р. мене було обрано головою профспілкового комітету.

Згідно постанови Президії Львівської обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я від 11.03.2014р. П-29 Первинна профспілкова організація ДЛРКК “Ріксос-Прикарпаття” взята на профспілковий облік при обласному комітеті профспілки і видано Свідоцтво про належність до профспілки працівників охорони здоров’я України за № 112.

12.03.2012р. мною було повідомлено про створення профспілки директора ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття ” п. Палагуту О.П. та директора ТОВ “АТД” Волинь” п. Шаховського С.М. В той же день, 12.03.2014р., на мене, а також членів моєї сім’ї: дружина – Костик Любов Степанівна (покоївка ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття”), син – Костик Роман Ігорович (фахівець зі спецобслуговування СОРК ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття “) почався моральний тиск. В кінці робочого дня 12.03.2014р. біля 16.00 год. мене і мою дружину було викликано на бесіду в кабінет п. Палагути О.П. З боку директора Палагути О.П. прозвучали погрози щодо мене і членів моєї родини про звільнення нас з роботи. В результаті залякувань у моєї дружини стався нервовий зрив і приступ. В кабінет директора викликали лікаря медцентру п. Бейду Р.П. для надання першої медичної допомоги (дружина-інвалід 3-ї групи). Після цього я з лікарем і дружиною покинули кабінет директора Палагути О.П. для надання допомоги дружині в медичному кабінеті. 15.03.2014р. мені було вручено повідомлення про скорочення з роботи (копія додається). Під скорочення підлягають всі працівники відділу капітального будівництва технічної служби ТОВ” АТД “Волинь” в кількості 14 чоловік (члени установчих зборів про створення профспілки, а також ті люди, які написали заяву про вступ в профспілкову організацію).

Всі ці дії, по відношенню до мене, членів моєї сім’ї, а також співробітників відділу капітального будівництва технічної служби ТОВ “АТД “Волинь” зі сторони адміністрації порушують Конституцію України (статті 3; 24; 36), КЗпП України (статті 43; 247(10)), Закон України про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності (стаття 41(ч.2; 3)). Я вважаю, що всі ці дії зі сторони керівництва є перешкоджанням законній діяльності професійних спілок (ст. 170 КК України).

На підставі вище викладеного прошу провести перевірку діяльності керівництва ТзОВ “Ріксос-Прикарпаття” та ТОВ “АТД “Волинь” з метою виявлення умисного порушення моїх конституційних і законних прав на профспілкову діяльність, а також порушення прав членів моєї сім’ї та співробітників відділу капітального будівництва технічної служби ТОВ “АТД ” Волинь”…».

Уривок із колективної скарги працівників «Ріксоса» прокурору області:

«…Поява профспілкової організації та її законні вимоги викликають спротив адміністрації комплексу. Голові профспілки почали погрожувати про його звільнення з роботи та звільнення з роботи членів його сім’ї, які також працюють в комплексі. Членів профспілки почали залякувати звільненням, якщо вони не відмовляться від членства в профспілці і своїх законних вимог.

Не зважаючи на погрози адміністрації комплексу в усній формі, члени профспілки наполягають на легалізації всієї заробітної плати…».

Профспілкові діячі «Ріксоса» надіялися на втручання правоохоронних органів (прокуратури, міліції та інших), зверталися до прокурора Трускавця, їздили на особистий прийом до прокурора Львівської області, надіслали листи-звернення в Генеральну прокуратуру України та до міністра внутрішніх справ. Паралельно пробували вийти на засоби масової інформації, проте їм це не вдалося – ЗМІ, підконтрольні п. Димінському та іншим багатіям, не зацікавилися цією темою. Не отримали учасники Революції Гідності і підтримки від депутатів різних рівнів. У відповідях – одні лише відписки. А в деяких випадках і відповідей не було.

В травні 2014 року всі учасники Революції Гідності, які працювали в «Ріксосі», були звільнені з роботи. Директор підприємства позбулася «затейников Майдана с жидким мозгом», пригрозивши перед тим, що «если я захочу, то всех вас могу истребить».

А в серпні голова профспілки Ігор Костик отримав повістку з суду – за те, що він був одним із підписантів ряду колективних звернень, «Ріксос-Прикарпаття» виставив йому позов на понад сто тисяч гривень. У вересні розпочалося попереднє судове засідання, яке продовжиться 9 жовтня о 17.00 в Трускавецькому міському суді (суддя Т. Василюк).

Що ж із рештою учасників Майдану, які потерпіли від нардепів-тушок, які є власниками трускавецького готелю? Хто стоїть на обліку в центрі зайнятості, хто самостійно підшукав собі роботу, хто виїхав на заробітки за кордон. Хто молодший – пішов захищати Україну добровольцем в зону АТО. Про те, як Революція Гідності так і не перемогла, вони воліють не говорити. Нардепи-тушки Єремеєв, Івахів, Мартиняк та інші з цієї компанії знову рвуться до влади, до українського парламенту – як самовисуванці на Волині. Кожен з них був «тушкою», підтримуючи режим Януковича. На їхніх руках не лише кров загиблих на Майдані. На їхній совісті не тільки голос «за» диктаторські закони 16 січня, які мали поставити Україну на коліна. В їхніх передвиборчих кампаніях зараз рясніють терміни «допомога АТО», риторика змінилася на 180 градусів.

Чи відповість хтось із власників та керівництва «Ріксосу»:

- за несплату податків до державного бюджету,

- за зарплату «в конвертах»,

- за зневагу до української мови, яку культивують в цьому закладі,

- за моральний та психологічний тиск на працівників,

- за перешкоджання профспілковій діяльності,

- за переслідування учасників Революції Гідності?

А тим часом відомі зірки української естради, такі як Олег Скрипка, Святослав Вакарчук та інші, продовжують їздити сюди та робити рекламу закладам нардепів-тушок. А прості громадяни, мало орієнтуючись у всіх нюансах, і далі заправляють свої автомобілі на заправках wog, і далі купують молочні продукти «КОМО», «Клуб сиру» та «Молочна родина. Дві корівки», і далі несвідомо поповнюють статки тих олігархів, які не лише фінансували Антимайдан та розстріли на Інститутській, але які продовжили терор щодо учасників Революції Гідності вже після завершення цієї революції…

У всій цій історії тішить тільки одне – що є ще «Правий Сектор», який зацікавився цією історією. Бо надія на інші політичні сили чи так звані «правоохоронні» органи слабенька.

 

джерело: Трускавецькій вісник






Що ще читають на цю тему




Коментарів нема
Додати коментар


Коментар


©
Гомін Галичини 2014-2017

Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність і зміст інформаційних повідомлень