Гомін Галичини

останні новини


ДЕРЖАВА

Президент
Верховна Рада
Кабінет міністрів



Фісташки: всім горіхам горіхи

2014-10-08 18:52:15



Фісташки: всім горіхам горіхи

Фісташки – невеликий рід багаторічних рослин, що належить до родини Сумахових. Налічує 20 видів, але лише 4 з них знаходяться в культурі. Це дерева або чагарники, які ростуть практично поодиноко. Можуть бути як вічнозеленими, так і листопадними. І взагалі фісташки – рослини-довгожителі, бо можуть прожити 300, а то і 400 років, звичайно, при наявності  сприятливих умов. 

Фісташка - дводомна рослина, на дереві утворюються лише чоловічі або жіночі квіти. Восени жіночі дерева покриваються яскравими, зібраними в китиці плодами. Плід - кістянка з дуже твердою шкаралупою.  Їстівними є плоди декількох видів. Світове виробництво - більше 120 тис. тонн. Вирощуються фісташки заради плодів - однонасінних кістянок зі специфічним смаком і запахом. 

Історія культивування фісташок нараховує кілька тисячоліть: їх культивували в Персії і Стародавній Греції. В даний час фісташки поширені в субтропічних і тропічних областях Старого і Нового Світу. Їх обробляють в Туреччині, Греції, Іспанії, Італії, Сирії, Ірані, США, Австралії, на Кавказі та Криму, а також в країнах Центральної та Західної Азії, Північно-Східної Африки та багатьох інших. Але лідером з вирощування фісташок є Туреччина, адже в цій країні зосереджено половина світового експорту фісташок. Тому батьківщиною рослини вважають Середземномор'я. 

Ідеальні умови для вирощування фісташок в Каліфорнії. В кінці ХХ ст.. там були висаджені фісташкові деревця в якості експерименту. Тепер цей штат є провідним виробником фісташок в світі. Каліфорнійський «зелений мигдаль»,  як ще називають ці горіхи, визнаний одним з найбільш якісних. 

Рід фісташок дуже древній, він виник на Землі ще в третинному періоді. У Криму виростає фісташка туполиста, звана також терпентинним, скипидарним і «Лада-деревом». Її плоди неїстівні. Висота дерев сягає 8-10 м, стовбур рослини потужний, крона надто розгалужена. Листки складні, володіють сильним смолистим запахом. Фісташка прекрасно пристосована до вирощування на півдні в умовах крайньої сухості повітря, високих температур і нестачі вологи в грунті. Маса кореневої системи цієї рослини набагато більше надземної частини, завдяки чому фісташка ухитряється "випити" із землі 15-20 т води за рік.

Отже, фісташки знайомі вже не одну тисячу років. Корисні властивості зробили ці горішки настільки популярними, що стародавні предки назвали цю рослину «деревом життя», Це тому, що плоди містять аж 12 незамінних і 8 замінних кислот. Фісташкові горішки у народів Сходу представляли, навіть, розмінну валюту, тому досить давно воно вважалося ще й символом багатства.

В складі горішків також знайшлося місце вітамінам і найбільше з групи Б. З'їдаючи 100 г фісташок, можна поповнити денну потребу у вітамінах групи В, наприклад, у  пірідоксині майже на 100%, а на 50% добової норми тіаміну. Є в них ще вітамін pp, відсоток якого близько 30% денної норми. Наявні в горішках і вітаміни e і c, а також невелика кількість вітаміну А. Завдяки цьому фісташки є сильним антиоксидантом. Також це єдині горіхи, що мають у своєму складі каротиноїди, які піклуються про зір і зміцнюють кісткову тканину.

 Не поскупилася природа для фісташок макро-і мікроелементами. Деяких з них настільки багато, що кілька маленьких смачних горішків можуть відновити рекомендовану денну норму. Серед лідерів мідь, марганець, фосфор. Багаті фісташки калієм, магнієм, залізом. Є в них ще кальцій, селен, цинк, причому саме цинк стимулює вироблення тестостерону у чоловіків. Крім того, фісташки - цінне джерело клітковини, яка поліпшує роботу травного тракту, прискорює метаболізм і допомагають худнути. І, врешті, фісташки вважаються паливом номер один для нашого мозку, так як забезпечують організм енергією і вітамінами, необхідними для розумової роботи.

Як і у багатьох представників «горіхової» компанії, більшу частину фісташок складають жири. На 100 г їх половина. Білки займають почесне друге місце. Кількість вуглеводів незначна, правда в сирих фісташках вуглеводів і харчових волокон більше. У багатому запасі жирів є місце різним їх групам. Найбільше насичених жирів. Значне місце належить пальмітиновій кислоті. Серед мононенасичених більшу частину займає олеїнова кислота, ряд поліненасичених представлений, в основному, лінолевою кислотою. 

Перший опис дикої фісташки у нас було зроблено в праці К. І.Габлиць "Фізичний опис Таврійської області по її розташування і по всіх трьох царствах природи". У ньому автор вказує, що фісташка багата "рідкою смолистою матерією, яка приємна своїм бальзамічним запахом". У живиці фісташки - рідкій смолі, що видобувається з надрізів на дереві, міститься до 25 % ефірної олії. Найбільш інтенсивне смолоутворення відбувається влітку, в липні і серпні. За сезон з кожного дерева можна добути від 40 до 100 г живиці. Фінікійці фісташковою смолою покривали дерев'яний посуд. У Стародавній Греції і країнах Азії з неї виготовляли ароматичні куріння і ароматну жуйку, так як жування фісташкової смоли знищує неприємний запах у роті, очищає зуби і зміцнює ясна. Але основне застосування смоли - в лікувальних цілях. Вона здавна входила до складу мазей і пластирів, що виліковують ревматизм, загоюють старі виразки і рани. Близько тисячі років тому нею користувався для лікування своїх пацієнтів знаменитий Авіценна. Сучасні фармацевти роблять зі смоли фісташки ліки від опіків, тріщин на шкірі і пролежнів. Деревина фісташки дуже тверда, важка, тоне у воді. 

Фісташка живе до 1000 років. У Криму біля руїн середньовічних поселень є 900-річні посадки цієї рослини. Але це древня рослина розмножується дуже погано, так як плодоносить нерегулярно, з перервою в 2-4 роки, а поросль знищується худобою. У результаті площа під фісташку туполисту в Криму помітно скоротилася, і в 1980 р. цей вид був внесений до Червоної книги. 

На початку xx ст. директор Нікітського ботанічного саду Ф. К. Калайда прищепив до кримської фісташки туполистої крупноплідну фісташку азіатську. Роботи в цьому напрямку ще тривають. Справа в тому, що коренева система кримської фісташки має унікальні протиерозійні властивості, які особливо проявляються на еродованих схилах і в безлісній східній частині півострова. Тому потрібна не заміна її на їстівну фісташку, а гібридизація, що дозволяє сумістити корисні властивості обох видів рослин.

Рідко коли в одному продукті об'єднані відмінні смакові якості й цілющі властивості. А фісташки це мають, причому готові, висушені горішки можна  зберігати до наступного врожаю, тобто, цілий рік. 

З сайту Тетяни Павленко

 

джерело: сайт Тетяни Павленко






Що ще читають на цю тему


Коментарів нема
Додати коментар


Коментар


©
Гомін Галичини 2014-2017

Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність і зміст інформаційних повідомлень