Гомін Галичини

останні новини


ДЕРЖАВА

Президент
Верховна Рада
Кабінет міністрів



Скасувати не можна залишити. Діячі культури вважають...

2014-12-11 00:52:08


Скасувати не можна залишити. Діячі культури вважають...

Верховна Рада взяла на себе забов’язання скасувати застарілу систему відзнак і звань у галузі культури. Про це йдеться в тексті робочого варіанту Коаліційної угоди, який оприлюднено на сайті Блоку Петра Порошенка.

 

Інститут нагородження почесними званнями з’явився у нагородній системі УРСР на початку існування радянської влади в Україні.

Вперше нагородження відбулося у 1922 році - володарем цього звання стала актриса Марія Заньковецька, останнім - нагороджений у 1990 році військовий диригент Олександр Салік. Згодом з’явилися народні та заслужені артисти України.

Олег Стефан, актор, лауреат Шевченківської премії, розповів zaxid.net, що «насамперед варто подивитися на тих перших, яким їх вручали: на Курбаса, Бучму… І порівняти з тими сотнями, яким її вручають зараз. Звичайно, можна і потрібно попрощатися із тим рудиментом, але необхідно придумати якусь систему заохочень. Адже наша культура так зубожіла, що більшість розгладає звання як доплату до зарплатні та пенсії».

Справді, у списку «радянських» народних артистів зокрема – Гнат Юра, Амвросій Бучма, Павло Вірський, Ада Роговцева, Платон Майборода, Леонід Биков, Софія Ротару, Павло Загребельний, Богдан Ступка, Кіра Муратова, Сергій Параджанов, Микола Колесса… Хоча, звичайно, цими, більш ніж достойними іменами довжелезний список аж ніяк не вичерпується.

Щодо народних та заслужених артистів незалежної України, то тут поряд з іменами Івана Козловського, Ігоря Білозіра, Руслани, Вікторії Лук’янець, Романа Кофмана чи Романа Балаяна, ми можемо побачити імена Михайла Поплавського, Йосипа Кобзона, Філіпа Кіркорова чи «підписанта» листа на підтримку анексії Крима Валерія Гергієва.

Не бракує у списку і маловідомих імен. Їх появу серед справді заслужених митців можна пояснити просто. Ще у 2011 році ТСН оприлюднила прейскурант цін на почесні звання. Так, щоб отримати заслуженого треба було викласти $7 тис., народного – $10 тис. Сума могла змінюватися у залежності від зв'язків номінанта та його позицій у професійному середовищі. Звичайно, це стосується лише деяких облич у списку, тих, кому бракувало таланту, визнання та заслуг у сфері культури.

Олександр Ксенофонтов, продюсер та чоловік співачки, громадської активістки та переможниці Євробачення Руслани розповів zaxid.net: «Звання ніяк не вплинуло на наше життя. Воно не змінило ані наших можливостей, ані наших заробітків. Так що, якщо його скасують, це жодним чином не змінить нашого статусу. І, звичайно, є багато людей, які його дискредитують. Тож жодних сантиментів ми до нього не маємо».

Проте продюсер наголошує на необхідності пам'ятати про людей, які отримали ці звання всупереч системі. Такі, наприклад, як Богдан Ступка чи Федір Стригун. «Такі люди мають зберегти відзнаки від держави. Тому, перш ніж все перекреслити, треба подумати про цих людей. Якщо просто скасувати все, то це буде диструктивним кроком. Треба насамперед відокремити зерна від полови. Потрібно достойним людям запропонувати щось взамін».

zaxid.net попросив народного депутата України Ірину Подоляк прокоментувати плани коаліції: «Скасування радянського пережитку має відбутися, це однозначно. Звичайно, держава має мати якусь систему відзнак. Проте стара система має бути переформатована. Як? Наразі я не готова відповісти на це запитання. Зараз я не можу сказати, чи будуть скасовані звання, присвоєні раніше, але переконана, що поки не буде вироблене рішення щодо цього, на присвоєння нових звань має бути накладено мораторій». 

Натомість народний артист України, художній керівник львівського театру ім. Марії Заньковецької Федір Стригун вважає, що суть питання полягає в іншому: «Не вони мені це звання давали, не їм його забирати. Вони хочуть скасувати культуру взагалі. Скільки часу вже минуло з того часу, як їх обрали, а я ще від них жодного разу не чув слово «культура» взагалі. Вони не розуміють, що культура є головним чинником, що з неї все починається. Зараз взагалі усі безграмотні пішли у владу, бо хто має здібності чи талант, той займається культурою, освітою, сільським господарством тощо. А якщо говорити про звання, то мало хто говорить про те, що звання народного артиста дає надбавку 40% до зарплатні, а звання заслуженого – 20%. Це велика підтримка для акторів. Тому влада хоче скасувати звання не через те, що це є рудимент радянської епохи, а через те, щоб ще забрати трохи грошей в культури».

Колишній мінстр культури Євген Нищук вважає, що за рахунок акторів наповнити державний бюджет неможливо. Це не ті гроші, які можуть вирішити проблему із фінансами. Заслужений артист вважає, що «забрати звання - це як забрати визнання. Без них всіх акторів – і новоспечених, і досвідчених - урівняють. А це несправедливо. Інше питання – кому варто звання давати, а кому ні?», – цитує актора та колишнього міністра ТСН. - Я вважаю, що шоу-бізнесу ці звання взагалі не потрібно давати. Коли, наприклад, пан Гаврилюк отримував за тюремний шансон народного артиста, безперечно, це викликало велике обурення».

Саме присвоєння звання народного артиста Олегові Гаврилюку та Іллі Рєзніку в 2013 році спровокувало тоді черговий наступ на ці регалії.

Скасувати присвоєння почесних звань вимагали депутати фракції партії «УДАР» у Львівській міській раді.

«З'явившись у Радянському Союзі, традиція «дарувати з барського плеча» привілеї за «особливі» заслуги не мала нічого спільного з талантом або ж народним визнанням. Зазвичай, таке  звання артисти отримували за лояльність до режиму та вміння на всі голоси вихваляти радянську владу. В сучасній ж Україні, замість того, аби зникнути разом із деспотичним режимом, ця практика набула нових, ще більш екзальтованих рис», - наголошували тоді депутати.

А от вперше скасувати звання намагався уряд за президенства Віктора Ющенка у 2005 році. Тоді народні та заслужені артисти написали президентові листа, захищаючи свої відзнаки: «Схоже, «реформаторів» особливо дратує те, що почесні звання сьогодні надають їхнім власникам невеликі пільги у зарплатні, пенсії, та ще можливість отримання в окремих випадках звання професора і доцента без захисту докторської чи кандидатської дисертації...».

До слова, основний аргумент прихильників скасування почесних звань - те, що більше їх не присуджують ніде у світі - не зовсім відповідає дійсності. Так, сусідня Польща зберегла аналогічну відзнаку, реформувавши звання «заслужений діяч культури», яке тут вручали з 1969 року, на «заслужений для польської культури», а також встановивши медаль «заслужений у культурі gloria artis» трьох ступенів.

У Франції існує орден Мистецтв і літератури 3-х ступенів, яким нагороджують «осіб, які відзначилися своїми досягненнями в художній або літературній галузі або внеском у поширення мистецтва і літератури у Франції та світі». Рішення про нагородження приймає міністр культури і комунікацій Франції за сприяння Ради ордена. Нагородження відбувається двічі на рік - 1 січня і 14 липня. Престиж ордена завжди підтримувався високими критеріями відбору кандидатів та обмеженою кількістю нагороджень. Цікаво, що депутати представницьких органів під час дії їх мандатів не можуть нагороджуватися цим орденом.

У Великобританії митці, що особливо відзначилися, отримують лицарське звання. Так, за свою мистецьку діяльність лицарями стали Пол Маккартні, Шон Коннері, Елтон Джон, Мік Джеггер та інші.

Звичайно, народний чи заслужений лицар звучало би комічно.

джерело: zahid.net






Що ще читають на цю тему




Коментарів нема
Додати коментар


Коментар


©
Гомін Галичини 2014-2017

Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність і зміст інформаційних повідомлень