Гомін Галичини

останні новини


ДЕРЖАВА

Президент
Верховна Рада
Кабінет міністрів



«М? НАВЧ?Л?СЬ ЦІНУВАТ? ПРОСТІ РЕЧІ», – ЕВАКУЙОВАНІ Ж?ТЕЛІ АВДІЇВК?

2017-02-09 19:26:16


«М? НАВЧ?Л?СЬ ЦІНУВАТ? ПРОСТІ РЕЧІ», – ЕВАКУЙОВАНІ Ж?ТЕЛІ АВДІЇВК?

«М? НАВЧ?Л?СЬ ЦІНУВАТ? ПРОСТІ РЕЧІ», – ЕВАКУЙОВАНІ Ж?ТЕЛІ АВДІЇВК?

Перші біженці з Авдіївки з допомогою Національного Корпусу та полку АЗОВ обживаються у новому тимчасовому помешканні. За їхніми словами, після постійного шуму обстрілів, що не вщухав протягом майже трьох років, спати у тиші дуже незвично. Сім’ї з маленькими дітьми хвилювались, як малеча витримає переїзд та нову обстановку. Але вони раді, що не чути автоматних черг, залпів гармат і звуків розбитого скла. Ці діти швидко подорослішали. Розповідають, що не раз на власні очі бачили смерть та криваві плями на асфальті. Вони рано дізнались, що військові бувають «поганими» і «хорошими», і тепер вже точно розуміють, яка між ними різниця. Завдяки Національному Корпусу і полку АЗОВ, котрі зголосились допомогти, маленькі переселенці мають теплі ліжка, гарячу їжу і спокійний сон.

Жителька Авдіївки пані Анна двічі зазнала контузії, коли путінські окупанти обстрілювали місто. «Одного разу я поверталась з роботи, і раптом почало літати прямо над головою. Я заховалась, але снаряд розірвався близько і мене контузило. Тоді ж у мене на очах поранило жінку, а ще одного чоловіка убило». Постраждала каже, що бомбили постійно – і вдень, і вночі. «Багато поранених було. «Швидкі» одна за одною їздили. Загинуло чимало людей, і цивільних, і військових. Був резонансний випадок, коли 17-річного хлопця-студента застрелив снайпер, а він же просто допомагав батькам по хазяйству… І ще багато молодих хлопців похоронили, кому 22, кому 23 роки. Люди помирають не лише через обстріли, нерви і серце не витримують психологічного напруження. Було дуже важко, насамперед морально. Але тут і зараз хлопці з Національного Корпусу нам дуже допомагають – і речами, і їжею, і добрим словом».

Пані Алла згадує: щойно в Авдіївку прийшла війна, вимкнули світло, і люди без нього жили три місяці. «Добре пам’ятаю, як раптом хтось закричав: «Люди, світло увімкнули!» Це була така радість... Ми почали цінувати прості речі. Води не було 5 місяців, ми її купували або ходили набирати в стару частину міста. Черги там були дуже великі». За словами пані Алли, раніше жителі міста навіть не розумілись на військовій техніці. «Тепер же знаємо, який вигляд мають та як працюють і міномет, і танк, і «Град». Це стало нашим повсякденням».

Національний Корпус та полк АЗОВ не припиняють постачати гуманітарну допомогу постраждалим – як евакуйованим, так і тим, хто ще перебуває в Авдіївці. Ситуація в місті залишається критичною.
 

джерело: власне






Що ще читають на цю тему




Коментарів нема
Додати коментар


Коментар

товари для художників

Тільки у нас, в Україні, перебігаючи дорогу на червоне світло, тебе може збити пішохід, що біжить на зустріч...
- Слухай, ти звідки мені постійно дзвониш? Щось номер не визначається. - З домофона, придурку. Відкрий двері, я вже тут третю годину стою!!!!!



JOOBLE



Старлан


Лісапетний батальйон
Дрогобицький театр





©
Гомін Галичини 2014-2017

Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність і зміст інформаційних повідомлень