Гомін Галичини

останні новини


ДЕРЖАВА

Президент
Верховна Рада
Кабінет міністрів



Національний Сорочинський Ярмарок – 2017

2017-10-01 18:51:44


Національний Сорочинський Ярмарок – 2017

(з українців по ниточці – олігархам офшори)

Ярмарок починається з дороги. Дороги – з перешкод. Дороги важкі, але гірше без доріг. Найгірша завада – агресивна війна російської влади на теренах України. Саме тому прапор окупанта на базарі відсутній. Чортма. Росіян нема, та москалів багато. Тілесні тіні російських москаликів нишпорять у виді бездушної маси реінкарнованої в образі предків-героїв «мертвих душ» Миколи Гоголя. Найпостійніші на світі переміни. Час – гроші,  а гроші дають свободу дій. Влада олігархів змінюється владою керуючих менеджерів, які брешуть, дурять, крадуть, наймають рекет і рейдерські атаки на власників дрібного і середнього бізнесу. Це породжує злидарів, горопахів, сараків, безштаньків, сердег, сіром, голотоволоцюг. Великий торг перетворив адміністрацію на збирачів данини: якщо у вас справи ідуть добре, то незабаром до вас явиться податкова. Гроші, валюта, капітал… Товар – гроші – товар. Торговий товчак кишить товарами: гончарні вироби, горнятка, картини з бурштину, різьба з дерева, мережива, буси, ложки, виделки, макогони, коралі, тайстри, витівки з кольорового шкла, шуби, килими, машини, верстати, станки для вичавки олії, економічно-правова ятка, сільськогосподарський реманент, ліки, квіти, дерева, троянди, антикваріат, нумізматика, сорочки, запаски і рушник вишиваний на щастя на долю – все в переміжку. Ятка при ятці, буда, будка, повітка. І зношений товар з Європи – «другі руки». Розмаїта мутантно-гібридно-шабашна комерція живими і мертвими душами.

А культура? Наука? Мистецтво? Виховання? Люди дурними не народжуються, дурними їх робить освіта. Чому бідний, бо дурний, чому дурний, бо бідний? А якщо ви не маєте грошей ви нікому не потрібні – казав Іво Бобул.

Ярмарок співає, танцює, бурлить гуморесками, анекдотами і товаром до кольору до вибору, на трьох сценах: Хіврі хатина, Млин – вітряк і Головна сцена; вітер під носом і сміх, і гріх. Що не крок естрадний гармидер, підмостя, атракціони, прилавки. Гендель піару і лобіювання своїх інтересів з дарунками гарбузів і гречки. Артисти, хористи, театрали, актори, спортсмени, віртуози – поспівають, поскачуть, подригають ногами, свиснуть, кудкудако-кукурікнуть хто на сцені, хто біля огорожі і – копен дупен додому, якщо не маєш «бабла» на забаву. Кобзарі, барди, піснярі, тротуарні музики, літератори, поети, співці, скальди, трубадури – завада базарній метушні і відеонаглядом підконтрольної пані Чічіковій, аби чогось не трапилось на планово-кошторисному головотяпстві. Язик до кілера доведе. Влада розкололась надвоє верхи і низи: децентралізація. Що це? Вовки потрошать зверху, - шакали і гієни догризають знизу. На розпутті кобзар не сидить, його виганяють. Зась! Вето. Ембарго. Сиди, але на сцені. Стій, твоє місце кошара. Не висовуйся. Підпиши договір, заплати за участь і т.п. – співай, танцюй, викручуй гопака, вивертай кишки, вилазь зі шкіри, то може і півдульки отримаєш. Якщо будеш чемним і слухняним. Бюрократи і чиновники – це держава: якщо ви крутите пупком танець живота з вихилясами тазу «циганочка з виходом», ваші тельбухи грають марша від запаху смаколиків, глитаючи слину, ніс алергічно пчихнув, то ви відчули шахри-махри кулінарних страв сорочинських майстрів «золоті руки».

Заховавши поглибше кошти, можна добряче напитися до чортиків коньяку, бальзаму, наливки, сливянки, вишнівки, пива, бренді, медовухи, чачі, самогону, бурячанки, сивухи, оковитої, варенухи, ледащиці, вкусити зеленого змія, адамової сльози, так собі алкашки «Неміров», викурити «трубку миру», кальянути власним самородком.., закусити вареником, шашликом, пловом, лавашем, рибою, борщем з приправами, полтавськими галушками.., Розгуляй, душе, шайтана - вія нема. Ще можна покуняти під гучну музики, диско тнути в брендо-дирко-зірчастих джинсах з пекучим поцілунком соромітніх почуттів, повести бесіди на вільні теми і – дістати по морді. Від надмірних емоцій дуже сверблять руки, наслідки плачевні, лупка без правил конче тоді, коли «ти мене не любиш, не поважаєш», «хто ти такий?», суперечки, нехтування, операння, говорити накриво, образа – і починається прочуханка, чубанина: переломи, кровопускання, вивихи. А медики тут як тут. Сестри – жалібниці відшепчуть, загоять рани панацея ми і бальзамами, дадуть пігулки, зміїних чарів забіякам-півникам і шуруй до церквиці-каплиці на сповідь до Господа. Кайся, розбишако, виливай душу, зізнавайся, чорт попутав – то бий поклони щиросердно і легше буде.

Цього року на базарі скрізь і навколо паркани. Лабіринти влади: поділ розподіл і переділ, - данина, податок, мито, збір. Журналісти і репортери, як правило, ні за понюх табаки, роздають газети, часописи, новинарки подій; художники відтворюють мордашки, криві писки опудальних пародій за срібняки і мідяки; живописці на торгах передихають, розгинаючи спини, адже люди – небораки не мають грошей на модерні шедеври незаурядних абсурдно-абстрактних витворів мистецтва. – Ой, дорого! Садівництво, бджолярство, медовуходегустування модніше, ніж саджання під варту. За неадекватну поведінку з точки зору наглядачів – вам акуратно скрутять руки кайданками – і в каталажку. Охорона досить обачна і передбачлива: етико-естетико балаган і моральна нотація.

Іду. Іду. Стій. Всюди російськомовна преса: журнали, газети, друковані інформації. Мова – душа народу. Ходять повз мене російськомовні тіла живих трупів чужої імперії. Бездушники леніна – сталіна – путіна. То яку державу ми будуємо? Аж страшно, по території ярмарку донині бродять привиди тамтешніх поколінь, які переплетені етно-історичними подіями з сучасністю.

Отакий шарварок. Так і хочеться крикнути на весь голос небесам, що козацька славна історична бувальщина перетвоюється на циганський табір модернізований найсучаснішими барако-торго-співо-скако-прибутково-безглуздими мурами з огорож, тинів, штахет, парканів, живоплотів, стін, перегорож, частоколів. Коридори імперського «совка» старих привичок. Заборона, заборона – загороджена корона. Права маю, права маю – замуровані законом.

Отож, якщо учасникам, гостям, заморським націям, відвідувачам, покупцям створити умови, як свині, то можна і захрюкати. Як казав Собакевич, що у місті нема ні одної порядної людини, хіба що прокурор, то якщо добре подумати – теж Свиня. З одного боку олігархічно-корумповане бидло – з іншого збідовані люди. Ходжу по ярмарку, розмірковую і думаю, яким чином відрізати рило від корита. «Є боротьба за долю України, все інше – то велике мискоборство» - Ліна Костенко.

Будьмо ж достатньо достойними творцями української козацької звитяги, за словами Миколи Гоголя пісня – «це народна історія, жива, яскрава, сповнена барвів, істини, яка розкриває все життя народу. Пісня для України – все: і поезія, і історія, і батьківська могила».

Тьху! Свят, свят, свят… Чи це сон? Даваймо політаємо на чортовому колесі і полюбуємось краєвидами вразливого неповторного духу бувальщини, близького нашому серцю Сорочинського Ярмарку.

Слава Україні!

22-27.viii.2017                                                                 Дописувач:

                                                                                           Захарків Михась        

Від редакції маємо за обов'язок повідомити свого читача. Вже з 2014 року на організаторів Сорочинського Ярмарку йде шалений тиск з боку проросійсько налаштованих представників олігархічних кланів. За повідомленнями постійних відвідувачів Ярмарку з кожним роком цей тиск посилюється. Цього року для активних українців, творчих виконавців, піснярів, завсегдатаїв Сорочинського Ярмарку, які щороку з метою піднесення патріотичного духу звозять з різних куточків України митецьки скарби не задля заробітку але для того щоб поділитися з громадою організатори облаштували спеціальну малу сцену, за яку не треба платити. Велика подяка  і шана організаторам за таку увагу до народного мистецтва.

Анна Баневська

джерело: перевірено редакцією






Що ще читають на цю тему




Коментарів нема
Додати коментар


Коментар

товари для художників

Найстрашніше слово в ядерній фізиці - «Упс»

Загадка: Сергій заробляє в місяць 20 тисяч гривень. А його дружина Оля витрачає в місяць 40 тисяч гривень. Питання: Сергій здогадується про існування Антона?





Старлан


Сорочинський ярмарок
Дрогобицький театр





©
Гомін Галичини 2014-2017

Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність і зміст інформаційних повідомлень