Анонс боксерського поєдинку Володимир Кличко – Кубрат Пулєв

2014-11-15 18:27:52


Сьогодні, 15 листопада, в німецькому Гамбурзі відбудеться боксерський «бій десятиліття» в суперважкій вазі. Чемпіон світу за версіями ibf, wba, wbО, ibo і журналу «the ring» українець Володимир Кличко зійдеться в рингу з обов’язковим претендентом на титул ibf Кубратом Пулєвим з Болгарії.

Український чемпіон вперше за багато років зіткнувся з реально небезпечним противником. І вперше за багато років думки фахівців щодо результату цього поєдинку кардинально різняться. Авторитетні і шановні в світі боксу експерти, колишні і нині діючі спортсмени, передрікають все, що завгодно – від повного розгрому і нокауту чинного чемпіона в перших раундах – до легкої перемоги Кличко, пише unian.net.  

Правда, більшість фахівців схиляються до того, що нас чекає приблизно рівний бій, який затягнеться надовго. Можливо, на всі належні за регламентом 12 раундів. І, все ж, віддають невелику перевагу українцеві – через його габарити і величений досвід. Все-таки, Кличко є діючим чемпіоном світу за двома версіями вже протягом восьми років (ibf і ibo), ще по одній – шість років (wbo) і ще по одній – три роки (wba). А останньої поразки він зазнав більше десяти років тому, в квітні 2004, програвши технічним нокаутом американцю Леймону Брюстеру.

Чоловік у самому розквіті сил

33-річний болгарський боксер Кубрат Пулєв є одним з небагатьох професіоналів, який не програв жодного бою в кар’єрі. Для суперважкої ваги це, до речі, вельми показовий фактор. Адже тут сенсації і випадковості відбуваються часто-густо. Через свої габарити навіть закоренілий аутсайдер може один раз гарненько прикластися по фавориту – і відправити того на настил рингу, в кращому випадку – на канати. І диспозиція бою моментально змінюється: фаворитом вже стає аутсайдер. Так, до речі, кілька разів траплялося і з самим Володимиром, який у роки своєї молодості по недосвідченості і недооцінці суперників, будучи завідомим фаворитом, не міг розпорядитися своєю перевагою, і змушений був визнати поразку. У його нинішнього опонента Пулєва таких «проколів» в кар’єрі ще не траплялося. В 20-ти боях у нього 20 перемог, 11 з яких – нокаутом.

Кубрат Пулєв – відносний новачок в професійному боксі, так як ще в 2009 році брав участь у чемпіонаті світу aiba, аматорському, або, як прийнято говорити у самих боксерів, «олімпійському» боксі. До речі, у своєму аматорському боксерському «житті» спортсмен лише одного разу став чемпіоном Європи (у 2008 році в англійському Ліверпулі), а на чемпіонатах світу його вищим досягненням стала бронза-2005 на турнірі в Маяньяне (Китай). На Олімпійських іграх він взагалі не запам’ятався нічим – на відміну від того ж Кличко, який завоював звання чемпіона Ігор Атланти-1996.

А, завершивши кар’єру в любителях, вже в вересні 2009 болгарин дебютував у професійному боксі, нокаутувавши румунського боксера Флоріана Бенче у другому раунді. Спочатку Пулєв проводив бої кожен місяць, що досить утомливо для боксерів-суперважковаговиків, зате, до кінця року на його рахунку вже було 4 виграних бої (2 – нокаутом). Правда, вже в наступному, 2010 році він перейшов на інший ритм, провівши 6 боїв за 12 місяців, але результат залишився незмінним – суцільні перемоги.

Поворотним в кар’єрі Кубрата став 14-й бій, який він провів 22 жовтня 2011 року. Це був перший титульний бій в кар’єрі болгарина. В 12-раундовому поєдинку він з розгромним рахунком переміг за очками американця Тревіса Уолкера в бою за вакантний титул інтернаціонального чемпіона за версією ibf.

Надалі спортсмен вже проводив серйозні бої, але, по-справжньому іменитих суперників, крім американця Тоні Томпсона, до сьогоднішнього дня у нього не було. Та й 41-річний Томпсон в серпні 2013 року був зовсім не тим Томпсоном, якого звикли бачити вболівальники в його кращі роки. Бій вийшов зовсім невидовищним. На початку суперники «прощупували» один одного, але, вже до середини бою Пулєв повністю захопив ініціативу на рингу, і, в підсумку, переміг за очками. Ця перемога принесла йому статус обов’язкового претендента на титул чемпіона світу.

До речі, в кар’єрі Пулєва вже був один бій з корінним українцем – Олександром Дмитренко, який представляє нині на рингу Німеччину. У травні 2012 року в Ерфурті відбувся бій за вакантний титул чемпіона Європи, в якому Пулєв мав беззаперечну перевагу, а в 11-му раунді не дуже сильним джебом відправив суперника в нокаут.

Довгий шлях до великої битви

Бої за титули чемпіона континенту і навіть пояса Інтерконтинентального чемпіона в професійному боксі завжди вважаються подією «другорозрядною». Інша справа – бої за титул чемпіона світу. Вони є недосяжною вершиною для багатьох атлетів. І вже сам вихід на бій такого рівня вважається піком кар’єри для багатьох. Правда, Пулєв, судячи з усього, хлопець не того калібру. І сам факт участі в чемпіонському бою вершиною він вважати не буде. Адже болгарський атлет вельми швидко (за п’ять років) пройшов шлях від новачка в «профі» до претендента на титул. І, судячи з його власної заяви, має намір вже сьогодні серйозно засмутити Володимира.

9 травня 2014 Кубрат Пулєв був оголошений обов’язковим претендентом на титул чемпіона світу за версією ibf, і на переговори про організацію бою з Кличком Федерація дала сторонам 30 днів. Трохи пізніше в травні з’явилася інформація про те, що бій запланований на 6 вересня 2014 в Гамбурзі, однак, в кінці серпня Кличко скасував бій – через травму – і поєдинок перенесли на 15 листопада. Судячи з усього, зараз вже ніщо не завадить відбутися цього бою в призначений термін.

Відмова Кличка від початкової дати бою породила безліч чуток і пліток. Офіційною причиною була оголошена травма чемпіона, отримана під час спарингу на тренуванні. Чутки ж, в основному, стосувалися психологічного стану українця, говорилося про його нібито страх виходити на бій проти молодого бійця, який не мав поразок. Більше всіх в цих здогадах просунувся один з тренерів болгарина, Борислав Бояджиев. Він прямо звинуватив Кличка в симуляції травми, і в тому, що, таким чином, українець навмисно зламав всю підготовку Кубрата, який до кінця серпня вийшов на пік своєї форми.

Втім, сам боксер цю тему публічно обговорював лише одного разу, і до перенесення бою поставився, на відміну від тренера, позитивно: «Я прекрасно себе почуваю. У мене був відмінний тренувальний табір в Болгарії, тепер я став набагато сильнішим і жорсткішим. Завдяки тому, що поєдинок перенесли на два місяці, і процес підготовки вийшов довшим, ніж планувалося спочатку, я зміг серйозно покращитися. Слава Богу, що все склалося саме так».

Так чи інакше, табір болгарина змушений був змиритися з перенесенням бою, і перебудовувати підготовку таким чином, щоб вивести свого суперника на пік форми ще раз, вже до середини листопада. Наскільки це вийшло у них? Зараз, напередодні бою, це питання є найбільш обговорюваним на різних тематичних форумах і в спеціалізованих ЗМІ. Адже перший офіційний захід «тижня боксу в Гамбурзі» – прес-конференцію, яка відбулася в понеділок, – Пулєв... пропустив. За офіційною версією – через те, що йому не дозволили взяти на подію з собою всіх, кого він хоче, обмеживши апетит коротким списком строго регламентованих членів команди – з наставника Отто Раміна і промоутера Калле Зауерланда.

Після цього настала черга нервувати і будувати версії вже Володимира Кличка, який на тій же прес-конференції заявив: «Я так і не зрозумів, чому Кубрат Пулєв не прийшов на прес-конференцію. Я десять хвилин чекав його за лаштунками, оскільки мав з’явитися в залі другим. Вийшов, не дочекавшись його. Чому Пулєв не вийшов? Як я розумію, він і його команда були незадоволені умовами участі у заході. Мені ж здається, що Пулєв танцює під дудку свого менеджменту. Зокрема, з подачі промоутера він раніше робив скандальні висловлювання щодо допінгу. Сліпо йдучи на поводу свого менеджменту, на мій погляд, він допускає величезну помилку. Зі мною подібне ще не траплялося, щоб в передбойовий тиждень суперник не з’явився на прес-конференції. Тому не перестаю дивуватися тому, що відбувається в боксі цирку».

На запитання, чи не боїться він, що Пулєв не вийде і в ринг, Кличко відповів: «В середу відбудеться відкрите тренування, а в п’ятницю – зважування. І, якщо він не прийде на ці заходи, то вже тоді можна вести мову про зрив бою. Сподіваюся, що Пулєв все ж з’явиться в рингу».

Втім, Володимир Клчіко, напевно, десь перебільшує. І, до речі, судячи з усього, забув подібний випадок, який вже був у його кар’єрі – про який згадав його менеджер Бернд Бенте: «У нас це вже другий подібний випадок з промоутером Зауерладом. Перший раз, чотири роки тому, на прес-конференцію у Франкфурті-на-Майні не з’явився Олександр Повєткін. Як і тоді (з Повєткіним, – ред.), зараз проти Пулєва ми проводимо обов’язковий захист, і вже з самого початку не змогли знайти спільну мову з низки пунктів. Зокрема, про те, скільки чоловік з команди Пулєва повинні перебувати на прес-конференції, скільки можуть в ній брати участь, зайнявши місця на подіумі, а також в кутку болгарина в вечір бою. Вони хотіли, щоб всього їх було 10–12 чоловік. Ми ж відповіли, що це – надто велика кількість. Значно менше число членів команди Пулєва було обумовлено в контракті. Тоді вони сказали: «Ми приходимо всі, або ж не приходимо взагалі». Ми ж, в свою чергу не дозволили себе шантажувати».

До речі, Повєткін в 2010 році, в підсумку, відмовився від проведення бою з Кличком. Правда, в тому випадку «неповна» прес-конференція відбулася за два місяці до бою. А Пулєв на свій перший передбойовий захід спільно з Кличко прийшов: вони позували удвох після підписання контракту на бій.

Загалом, виходить, що коли два з половиною місяці тому світ щосили обговорював психологічний стан Кличко і його стах виходити в ринг, то вже зараз всі обговорюють ті ж моменти вже щодо Пулєва. Так чи інакше, але, хочеться вірити, що ніщо не затьмарить любителям спорту вечір 15 листопада. Чи не фокусувати же свою увагу, справді, на футбольному матчі відбору Євро-2016 Україна – Люксембург...

Рецепт від чемпіона – 20 боїв без поразок

За останні десять років, починаючи з квітня 2004, Кличко-молодший провів 10 боїв і жодного разу не програв. Це були по-справжньому зіркові 10 років українця. Період 28–38 років, коли фізичні можливості організму знаходяться на піку, а за плечима – вже 45 боїв на професійному рингу – якраз той самий вік, коли потрібно брати від життя все – по максимуму. У тому числі, і в боксі. І Володимир скористався моментом якнайкраще. Більш того, протягом декількох років вони з братом ділили абсолютну першість у світі, поки Віталій не завершив свою професійну кар’єру, зробивши остаточний вибір на користь політики. У 2011 році, в черговому об’єднавчому бою з британцем Девідом Хеєм українець завоював останній титул в кар’єрі – пояс чемпіона wba – і став володарем усіх найпрестижніших титулів у світовому професійному спорті, за винятком wbc. Але, на той момент цей трофей знаходився у Віталія Кличка, з яким Володимир ніколи б не бився ні за які пряники. Хоча, пропозиції звучали вельми привабливі – перевалює за сотню мільйонів доларів...

В інтерв’ю двомісячної давності український чемпіон говорив: «Кожен бій – по-своєму унікальний. Завжди є новий суперник, заради поєдинку з яким потрібно провести ретельну підготовку. Потрібно розібрати опонента, буквально, по поличках, вирахувати його слабкі і сильні сторони, розробити тактику на бій. А потім – вийти проти нього в ринг і зробити свою роботу. Процес отримання виклику від конкурента на поєдинок, бажання довести йому мою перевагу – досі приносить мені глибоке задоволення. І вантажу років я не відчуваю».

Разом з тим, Кличко-молодший не заперечує очевидного: «Я вже перебуваю на фінішній прямій своєї професійної боксерської кар’єри. Але, наскільки довгою виявиться ця пряма – не знає ніхто, включаючи мене самого».

В цьому світлі майбутній бій з Пулєвим – найважливіший етап в кар’єрі чемпіона. Вже дуже давно в українця не було суперника, якому б віддавали перевагу чи не половина авторитетних фахівців у цьому виді спорту. Крім того, у Володимира є й інша мета в перспективі – об’єднавчий бій за титул чемпіона wbc, залишений нинішнім мером Києва Віталієм Кличко. А для того, щоб стати абсолютним чемпіоном світу, Кличко необхідно, насамперед, успішно захищати вже наявні у нього титули. Ну, і, нарешті, третій пункт, який не менш важливий. Володимир Кличко має шанс побити рекорд легендарного Джо Луїса за кількістю разів безперервного захисту титулу – 25 захистів поспіль.

«Чи збираюся побити рекорд Джо Луїса? Це буде дуже складно зробити. Втім, поживемо – побачимо», – лаконічно відповів на запитання чемпіон.

Останній «бій десятирічки» Кличко проводив якраз 10 років тому, в жовтні 2004, коли зійшовся в рингу з американцем Деваррілом Уільямсоном. Це був перший бій Кличка-молодшого після поразки від Брюстера, і він йшов явно не за сценарієм Кличко. Але, в критичний момент, коли здавалося, що ініціативою вже повністю володіє американець (рефері відрахував Кличко нокдаун), українець дав відсіч і переломив ситуацію на свою користь. Адже та поразка могла в буквальному сенсі поставити хрест на його кар’єрі. У наступних раундах Володимир вже мав перевагу. А коли бій був зупинений на вимогу лікаря після зіткнення спортсменів головами (на лобі Кличко утворилося глибоке розсічення) судді зафіксували технічну перемогу українця, що мав на той час перевагу над опонентом за очками.

Сьогодні на нас чекає новий бій. Можливо, він не стане таким же епохальним, як бій з Вільямсоном, але – роки йдуть вперед. І у чемпіона залишається не так багато часу, щоб виконати всі свої мрії в рингу. Права на помилку у нього сьогодні немає.

джерело: Zik.ua