Комунальні газети України хочуть знищити під приводом роздержавлення

2014-12-06 13:41:26


 грудень , 2014 Петро Магур

 

Редактори найбільших районних газет Львівщини виступили категорично проти законопроекту «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», мета якого, на їхню думку, призведе до знищення районних та міських комунальних газет.

Минулого вівторка керівники комунальних друкованих ЗМІ Львівщини спільно із керівництвом Львівської обласної організації Національкої спілки журналістів України та відповідальними працівниками Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Львівської облдержадміністрації зібралися на круглому столі, аби обговорити цей законопроект.

 

Начальник управління інформаційної діяльності Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Львівської ОДА Ірина Кизик нагадала, що Парламентська асамблея Ради Європи ще у 2005 році закликала Україну розпочати роздержавлення друкованих ЗМІ, заснованих органами державної влади та місцевого самоврядування. «Упродовж 9-и років було кілька спроб розпочати процес роздержавлення, однак це не увінчалося успіхом. 17 квітня цього року ВРУ не проголосувала за законопроект «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», який був внесений на розгляд народними депутатами Миколою Томенком, Рустамом Рауповим, Ігорем Мірошниченком, Степаном Курпілем та Миколою Баграєвим», – зазначила Ірина Кизик.

Вона додала, що віце-прем’єр-міністр України Олександр Сич 27 травня доручив Держкомтелерадіо України розробити новий законопроект про роздержавлення друкованих комунальних ЗМІ. І вже 4 листопада цей законопроект був поданий на розгляд уряду.«Слід очікувати, що найближчим часом він буде поданий на розгляд ВРУ нового скликання», – додала Ірина Кизик.

Цей законопроект передбачає два етапи реформування друкованих комунальних ЗМІ: перший етап – 2 роки з бюджетом 14 млн. 630 тис. грн.. має охопити бажаючі ЗМІ, впродовж перших двох років на добровольцях буде відпрацьовано сам механізм роздержавлення. Другий етап з бюджетом 106 млн. 800 тис. грн. – всі решта ЗМІ.

Станом на сьогодні у Львівській області зареєстровано комунальних друкованих ЗМІ – 43. З них діючих, які виходять з різною періодичністю, 34.«Очевидно, що така велика кількість не збережеться. Але, на мою думку, кожен район повинен мати свій друкований орган, газету, яка б писала для людей цього району. Бо мешканцям цікаво, що робиться в них вдома, в їх селі, в їх районі», – пояснила Ірина Кизик.

Заступник голови Львівської обласної організації Національної спілки журналістів України Андрій Болкун зазначив, що завжди приватний власник є більш ефективним, це доведено історією і практикою.«Та з іншої сторони мене дивує втручання держави в діяльність органів державного самоврядування, адже будь-який орган самоврядування чи обласна, чи районна, чи міська, чи сільська рада має право створити свою газету», – пояснив Андрій Болкун.

Щодо самого закону, звичайно, за його словами, закон потрібен, але не в такій формі і не зараз, бо в цьому законопроекті є дуже багато складних речей і він створює колізію.«Я боюся, що йде боротьба не за покращення районних газет і підвищення їх рівня, а за отримання приміщень, майна і вплив на виборців», – зазначив заступник голови обласної організації НСЖУ Андрій Болкун.

Проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку – кандидат історичних наук, доцент ЛНУ імені Івана Франка Мар’ян Лозинський висловив думку, що цей законопроект слід піддати люстрації. «Зараз в Україні модно проводити люстрацію. Думаю, цей законопроект теж потрібно піддати люстрації, переглянути його, врахувавши усі пропозиції знизу», – вважає проректор ЛНУ імені Івана Франка.«Я противник цього закону, оскільки вважав і вважаю, що сьогодні треба знаходити всі законні шляхи і методи, аби інформувати населення в районах. Наприклад, коли я приїжджаю у Старий Самбір до мами, то мені дуже цікаво почитати районну газету, – підкреслив Мар’ян Лозинський. – Люди, яких небагато залишилось у селах (а це переважно старше покоління), також читають. І не всі мають можливість доступу до Інтернету. На мою думку, цей законопроект писали люди, які хотіли завдати шкоди Україні, починаючи від сіл і містечок».

Також проректор додав, що цей законопроект суперечить іншим законам, які стосуються діяльності ЗМІ.«Тому ми повинні сказати своє слово, підтримавши друковані ЗМІ. Я проти того, щоб роздержавлювати районні газети. Це дорога в нікуди, – зазначив Мар’ян Лозинський. – Крім того, сьогодні на порядку денному стоїть питання не тільки виживання друкованих ЗМІ, але і подальша доля державних телерадіокомпаній».

Він зазначив, що цей законопроект, напевно, писали люди, які хотіли нанести шкоду Україні. Загалом Мар’ян Лозинський висловився, що він противник роздержавлення.

Редактор львівської газети «Ратуша» Микола Савельєв зазначив, що насправді йде мова про знищення комунальних газет. Головний редактор газети «Голос Самбірщини» Марія Пукій наголосила, що Україна програла інформаційну війну Росії і потрібно вимагати в держави захисту районних газет, щоб зберегти свою унікальність та ідентичність.

Директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ЛОДА Дмитро Посипанко вважає проект Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» зараз не на часі. Вводити його у дію можна лише тоді, коли в Україні з’явиться культура прозорої співпраці зі ЗМІ. «У квітні я був на нараді в Держкомтелерадіо (керівником тоді вже був призначений Олег Наливайко) і почув, що Україна нещадно програє інформаційну війну, відтак комітет мав посилено працювати над створенням державної інформаційної стратегії. Нарешті, за 23 роки! Але станом на сьогодні – ані стратегії, ані нічого. Єдине, що комітет видав, – оцей проект закону, який мало чим відрізняється від попереднього, проваленого у 2013-му», – зазначив Дмитро Посипанко.

 

Натомість, переконаний чиновник, починати потрібно саме із державної інформаційної стратегії, якої би всі дотримувались.«Законопроект не те що сирий, він не на часі і непотрібний. Вводити його у дію можливо лише тоді, коли у нашій державі з’явиться культура прозорої співпраці зі ЗМІ. Коли органи влади навчаться відкрито співпрацювати зі ЗМІ, можна буде говорити про якусь приватизацію, – вважає Посипанко. – Зараз, відповідно до проекту закону, у руки олігархів потраплять одне-два друковані ЗМІ, а решта просто закриються. Районні газети щезнуть як вид, а приміщення перепрофілюють і хтось на цьому добряче заробить. Бо, як на мене, газета – це дуже дороге задоволення і не кожен готовий видавати її».

Головний редактор міської газети «Нафтовик Борислава» Петро Магур також назвав проблему роздержавлення комунальних ЗМІ не на часі. Керівник міського часопису Борислава вважає, що потрібно, аби держава в першу чергу прийняла закон про інформаційну державну стратегію, зважаючи на те, що Росія виграє в інформаційній війні, а вже потім ухвалювати інші законопроекти щодо діяльності комунальних газет в Україні. Адже будь-яке роздержавлення, на його думку, призведе до знищення «районок».

Присутні на «круглому столі» вирішили скерувати листа до голови Держкомтелерадіо України Олега Наливайка з вимогою відкликати розгляд проекту Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», адже цей закон не на часі і шкодить інформаційній ситуації в державі та суперечить чинному законодавству. У листі представники ЗМІ наголошують, що держава має прийняти закон про стратегію інформаційної політики в Україні, який обіцяли ще з квітня. Окрім того, вони ініціюють проведення «круглого столу» з органами влади спільно з редакторами газет для вирішення цих питань.

Підготувала Оксана ІВАНЧ?Ш?Н.

джерело: Нафтовик Борислава