«МАТІР БОЖА ЧЕНСТОХОВСЬКА» на брамі Дрогобицького костелу Св.Варфоломія (1929)
2016-10-15 11:34:12
У Дрогобичі на вулиці Данила Галицького (колишній Ягеллонській) стоїть велична брама. Вона колись входила до складу огорожі, що позначала прикостельну територію (іл.1). Чи не єдиним автором, який присвятив цій пам’ятці архітектури увагу, був польський мистецтвознавець Томаш Зауха. Ось його стисла характеристика брами: «Брама, яка проводить на прикостельну територію (навпроти фасаду костелу) мурована, тинькована, з прогоном, замкнутим півколом, з навершям у формі портьєрної арки. На наверші зі сходу барельєфний герб Дрогобича, від заходу овальна плита, на якій щит з барельєфом «Матері Божої Ченстоховської» [8, 90]. Браму дослідник датує «близько 1910 року» [8, 97]. Очевидно, він вважав, що вона була створена під час капітальної реконструкції костелу в 1906-1913 рр. Це датування, як ми побачимо далі, помилкове.
На самій брамі, як виявилося, містилась відповідь на те, коли її приблизно поставили. На рельєфі «Матір Божа Ченстоховська» можна помітити внизу такий надпис:
drohobycz 1929.» (іл. 2). [2]
Фрагмент рельєфу із сигнатурою Лобоса. Фото Н. Петрушак 26.02.14.
Як бачимо, виконав цей барельєф дрогобицький скульптор Ігнатій Лобос ( ignacy Łobos ) (1877-1940). Про нього відомо, що він вчився у Львові та Відні [7]. Створював переважно надгробки, більшість яких стоїть на цвинтарі вулиці Трускавецької у Дрогобичі. Цікаво, що саме Лобосу замовив створення надгробка своїх батьків за власним ескізом Бруно Шульц. Тобто він вважав його найбільш професійним серед тогочасних дрогобицьких скульпторів. Ми знаємо це завдяки розповіді Адама Процького, учня і помічника Лобоса, в майбутньому варшавського скульптора. Процький, до речі, також був учнем Шульца у гімназії. Його спогад можна прочитати у книзі Єжи Фіцовського «Регіони великої єресі», присвяченій Бруно Шульцу [3].
На жаль, надгробок батьків Шульца був знищений радянською владою разом з іншими надгробками старого єврейського цвинтаря на теперішній в. П. Орлика. Але під впливом ескізу Шульца, що цікаво, Лобос створив як надгробок своїх батьків, так і надгробок для себе і своєї дружини! Усі надгробки збереглися і їх можна побачити на цвинтарі в. Трускавецької.
Але повернемося до розповіді про рельєфи: «Матір Божу Ченстоховську» та герб Дрогобича. Їхнє розміщення було логічним: коли людина входила через браму на територію костелу, то зверху вона бачила образ Матері Божої. Коли ж вона виходила «у місто», то бачила над собою герб Дрогобича. Об’єднує обидва рельєфи блакитне тло зображення, а також те, що вони мають форму сильно видовженого вертикально овалу.
Подібні надмірно «витягнуті» овали можна побачити на багатьох дрогобицьких будівлях кінця 1920-х рр. Вони характерні для стилю ар деко. Як приклад можна навести вікно будинку на головному фасаді художньої школи на в. Л. Українки, 37, де є на аттику дата «1928». Цю форму еклектичний за своєю суттю стиль ар деко запозичив у сецесії, як і багато інших декоративних мотивів. По краях овалу іде характерний для ар деко рельєфний зубчастий орнамент. Отже, і за стильовим вирішенням цей скульптурний твір «вписується» у кінець 1920-х.
Коротко нагадаю про образ. «Ченстоховська ікона Божої Матері або Белзька ікона Божої Матері — чудотворна ікона Богородиці, написана, за переказами, євангелістом Лукою в Єрусалимі на кришці стола Святого сімейства, в Сіонській світлиці. Одна з найбільш відомих і шанованих святинь Польщі і Центральної Європи. Шанується однаково католиками і православними. Через темний відтінок обличчя також відома як «Чорна Мадонна». Ікона зберігається в монастирі паулінів Ясна Ґура, розташованому в польському місті Ченстохова» [5]. Цей образ легко розпізнати серед інших: Марія має два довгі рубці на правій щоці. Це сліди від ударів шаблею, які наніс у 1430 р. один із повстанців – гуситів, які напали на Ченстоховський монастир (іл. 3).
Найбільш шановану в Польщі ікону Лобос відтворив з деякими змінами (якщо ці зміни не були внесені при сучасному реставруванні рельєфів). Скульптор (чи інший майстер, який розмальовував рельєфи) змінив тло із зеленого на блакитне, колір туніки Марії – зі синього на червоний (як, до речі, малюють на українських іконах). Він також «забрав» зображення лілій на її мафорії та туніці. Вбрання маленького Ісуса переробив з червоного на білий, забрав з нього декор, як і з книги, яку він тримає. Як натяк на металеву шату ікони залишив лише декор німбів у вигляді корон, підтримуваних по боках ангелами. Темні і похмурі лики Марії і Христа І. Лобос зробив більш світлими і об’ємними (в іконі вони дуже плоскі) (іл. 4).
дрогобицького костелу св. Варфоломія (1929). Фрагмент. Фото Н. Петрушак 26.02.14.
По краю овального обрамлення скульптор використав своєрідні рельєфні «зубчики», про які ми згадували як про характерний орнамент ар деко. Вони посилюють декоративність зображення і одночасно пов’язують барельєф із портьєрною аркою, якою вгорі завершується брама. Бачимо тут руку майстра, який вільно компонує, добиваючись цільності зображеного. Ті спрощення, які він собі дозволив, мають просте пояснення: вони потрібні, щоб рельєф чітко «прочитувався» зі значної відстані.(іл. 5).
дрогобицького костелу св. Варфоломія (1929). Фото Н. Петрушак 25.03.15.
Найдавнішим з відомих мені зображень брами з рельєфом Лобоса є графічний твір Фелікса Ляховича 1937 р. (іл. 6) [6]. Як вона виглядала у 1938 р. можна побачити на чудовому фото А. Лєнкевича (іл. 7).
У радянський час образу не було видно. Як розповів мені Адам Хлопек, у кінці 1940-х рр. Юзефу Баліцькому, який працював у т. зв. «комунгоспі», «доручили» знищити рельєф. Але він його не збив, а закрив фанерою, зверху поштукатурив, і тим самим врятував від знищення. Пізніше, після повернення костелу католикам, образ відновив Юзеф Пахольчишин.
Насамкінець слід зазначити, що Лобос не лише виконував надгробки. Він брав активну участь у громадському житті нашого міста. Він був почесним членом польського «Сокола» [1] і навіть помічником депутата [4].
1. Лазорак Богдан. СПОРТ??ВНА ХРОНІКА «МІЖВОЄННОГО ДРОГОБ??ЧА» // Дрогобицький краєзнавчий збірник. – 2014. – №17-18. – С. 317. 2. Петрушак Наталка. ІГНАТІЙ ЛОБОС – АВТОР РЕЛЬЄФУ «МАТІР БОЖА ЧЕНСТОХОВСЬКА» НА БРАМІ ДРОГОБ??ЦЬКОГО КОСТЕЛУ СВ. ВАРФОЛОМІЯ (1929) // url: https://www.facebook.com/people/%d0%9d%d0%b0%d1%82%d0%b0%d0%bb%d0%ba%d0%b0-%d0%9f%d0%b5%d1%82%d1%80%d1%83%d1%88%d0%b0%d0%ba/100012332644809 – Дата публікації: 06.10.2016. – Дата перегляду: 09.10.2016. 3. Фіцовський Єжи. Регіони великої єресі та околиці / Пер. з польської А. Павлишина. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2010. – С. 213-215. 4. Чава Ігор. До історії про перші повоєнні вибори до міської ради у Дрогобичі 1927 року // url: http://maydan.drohobych.net/?p=38691. – Дата публікації: 21.10.2015. – Дата перегляду: 17.06.2016. 5. Ченстоховська ікона Божої Матері // url: https://uk.wikipedia.org/wiki/Ченстоховська_ікона_Божої_Матері. – Дата публікації: 16.02.2015. – Дата перегляду: 23.06.2016. 6. drohobycz feliksa lachowicza. – olszanica: bosz, 2008. 7. pilecki jerzy m. panteon ziemi drohobyckiej (lista kandydatów. część 1. a – Ł) // ziemia drohobycka. –wrocław. – 2001. – № 14. – s. 77. 8. zaucha tomasz. kościół parafialny p. w. najświętszej panny marii, Św. krzyża i Św. bartołomeja w drohobyczu // materiały do dziejów na ziemiach dawnej rzeczypospołytej. część i. kościóły i klasztory rzymokatolickie dawnego wojewódstwa ruskiego. – kraków, 1998. – s. 90, 97.
Автор: ПЕТРУШАК НАТАЛКА
джерело: Дрогобичер_Цайтунг