Балада про нескорений Дух Івана Мазепи

«Терпіння і час досягають більшого,

ніж насильство і розлюченість»

Луї Іполит Лафонтен

Балада про нескорений Дух Івана Мазепи

Мазепі випала зловіща зірка-доля:

План звільнення з ярма російського царату.

Частинка козаків, з жаданням щастя-волі,

Підтримали його і думку гетьманату.

 

І мовить гетьман до урядників козацьких:

«- Ми братіє, дармова сила, каторжани,

Військовий суд засуджує наш люд до страти,

Будуємо фортеці, риємо канали…

 

Ми поміж двох проваль готових нас пожерти.

Воюють між собою два лихі монархи.

Безодня жаху. Лють і горе. Крок до смерті.

- А ми є точка, або ціль всього нещастя.

 

Як вийти з деспотизму варварів зі сходу?

Загроза внутрішня і з півночі трутизна,

Нас цар Петро вважає за німу худобу,..

- Домовлюсь з Карлом боронить свою Отчизну!»

 

Від злості цар Петро сказився, мов собака,

Мазепі шле прокльони, брехні і наклепи,

Немов, Іван католик, зрадник-посіпака,

Анафему і – відлучіть його від церкви.

 

Он Карл Дванадцятий. Двобій. Чекання герцю.

- А он хитрюща шельма підлого царя.

Козацтво йде на бій, з любов’ю в серці,

За віру, мову, дух на клич поводиря.

 

Хоробрий Карл веде вперед безстрашне військо:

Бійців, кінноту, рать, могуття пушкарів…

Король з коня глядить-керманить стратегічно,

- Та ранений ядром сторчма з сідла злетів.

 

 

 

Палає небо вкрите ядрами-вогнями.

Триває лютий бій. П’є піт і кров земля.

Січуться дужі браття в гніві злоби-тями,

Ятриться пеклом рвана рана в короля.

 

З жагучим устремлінням, вирвавшись з неволі,

З палким коханням і ненавистю в душі,

Лягли кістьми За Край сміливці ясночолі,

Мазепині орли прадавньої Русі.

 

Наріжний бій між шведами і москалями.

Йде генеральна битва. Кріпкий бастіон.

Побігли шведи вділ царинами-полями,

Останки армії потрапили в полон.

 

Летять байраками вогненні стріли-коні.

Погоня. Втеча. Свист шабель. Тремтить еліта.

Шуліка-шлях ховає в степові долоні

Мазепи, Орлика і Карлові літа.

 

Монгольські канчуки зігнилого Батия.

Норд-ост. Полонення. Монархія звитяг.

Грім-блискавка взірцем ідею освітила:

- У сяйві Орлика «Конституційний змаг».

 

Іванко і Марія. Чаєчка бандура.

Полтавська битва. Герць. Поразка і руїна.

В калюжах крові потопає град Батурин.

- Так з Фенікса-Русі воскресла Україна.

 

Віддаймо шану непокірному Мазепі,

Тій титанічній величі козацької доби,

Як Духу Нації, державному стратегу,

- Він Україну-Русь поставив на диби.

 

 

24.ІІІ.2018р.                            Михась