Підмонастирецькі гаївки
2019-05-09 21:59:09
Про звичай святкувати Великдень у селі Підмонастирку, що на Дрогобиччинні, поговоримо з директором Народного дому села Стефанією Стельмах, яка присвятила своїй діяльності вже понад 45 років свого життя.
- Пані Стефаніє, яка історія походження гаївок?
- Традиція походить з давніх-давен, ще з язичницьких часів. Наші предки це пов’язували із закликанням весни. На відміну від тодішніх святкувань, теперішні є більш християнізовані. У нашому селі цей обряд пов'язаний зі святкуванням Воскресіння Христового.
- Яка різниця між святкуваннями тоді і сьогодні?
- Коли наші предки зустрічались біля лісу чи річки, то на поляні водили хороводи, робили ігри, складали пісні. То тепер люди сходяться біля храму й співають жартівливих та церковних пісень. Так, наприклад: «А вже весна воскресла, воскресла, а що ще нам принесла», «Чому гаю не танцюєш?», «Де ти їдеш, Романочку? На ярмарок, мій паночку», «Ой, у саду-садочку посаджу я вишеньку». Ці гаївки й сама знаю, й інших навчаю.
Я радію, що виросла в селі Підмонастирок, і з малечку, почувши церковні дзвони в обідній час, бігла, щоб не запізнитись на святкування. А ще, кажуть, що в нашому селі ці дійства проходять по-особливому.
- У чому ж особливість?
- Знаю, що мало в яких селах Дрогобиччини проводять такі обряди. Такі пісні там називають «веснянками», а десь – «гагілками», у смт. Підбуж – «маївками». Їх виконують протягом травня біля капличок, присвячуючи Богородиці. А у нас це – гаївки, якими закликаємо прихід весни.
- Стефаніє Євстахівно! Як Ви гадаєте, що потрібно для того, щоб не втратити традицію водити хороводи та співати гаївки під час Великодніх свят?
- Я б хотіла, щоб приходило більше молоді, коли ми проводимо гаївки біля нашого храму. Добре було б, щоб мами зі своїми донечками у національному одязі виконували біля нашого храму гаївки, а глядачами були б чоловіки, татусі із синочками. Це об’єднувало б родини. Згадую, як ми швиденько виконали домашні роботи, і з радістю бігли на гаївки. Треба було сподобатися хлопцям (сміється).
- А чи задумувались Ви про розширення кола святкувань?
- Звичайно, так. До прикладу, в селі Дорожів також співають гаївки. На жаль, через брак транспорту та нестачу коштів ми не маємо змоги їздити одні до одних в гості, щоб обмінюватися стародавніми звичаями і обрядами. Та радію, що на Великодні свята у нашому селі так багато гостей, які не лише підспівують нам, але й активно беруть участь в гаївках.
Минулого року фольклорний колектив Народного дому с. Підмонастирок «Вербиченька», який існує з 1990 року, взяв участь у Великій Дрогобицькій гаївці. Ми їздили туди зі своїми гаївками. Майже як уперше, ще в далекому 1990 році в смт. Підбуж, ми вийшли на велику концертну сцену.
- Слухаючи спогади, думаю, що саме така активна діяльність стала основою для створення фольклорного колективу «Вербиченька». Тож бажаю Вам, пані Стефаніє, нових творчих досягнень. Дякую за цікаву розмову!
Розмовляла Христина Кацюрин
джерело: ексклюзивно для редакції