Українці не знають справжнього Франка, – переконаний дослідник його творчості і життєпису, директор музею письменника у Львові Богдан Тихолоз. Життя генія досі мітологізоване, його постать оповита стереотипами.

Одне з останніх відкриттів у франкознавстві – Франко-композитор. Готуючи до друку перевидання збірки “Зів’яле листя”, Богдан Тихолоз випадково натрапив на ноти до одного з творів цієї збірки.

Дослідник звернув увагу на цікаву ремарку: “З голосу автора записав Філарет Колесса”. Богдан Тихолоз уточнює: “Автор – це Іван Франко. І ці ноти власне засвідчують, що Франко склав мелодію до власного твору. Ми знаємо і про інші такі випадки зі спогадів, але це єдині наразі знайдені ноти”.

“Замість того, щоб узяти та прочитати твори Франка чи відкрити для себе ті ідеї, які для нього були важливими, ми безупинно розмірковуємо який він був великий, крутий, актуальний, не розуміючи і не розкриваючи, в чому ця актуальність полягає”,  – каже Богдан Тихолоз.

А науковець Богдан Лазорак впевнений, що впритул наблизився до сенсаційного відкриття – прижиттєвого запису голосу Франка. Йдеться про популярну в околицях Дрогобича пісню, запис якої могли зробити 1912 року, в так званому “Рожевому кабінеті” композитора Філарета Колесси.

“У листуванні Філарета Колесси є підтвердження того, що Іван Франко разом з ним записав і інший варіант цієї пісні, – каже Богдан Лазорак. – Проблема полягає в тому, що ми маємо тільки доступ до академічної фонографії. Ми повинні працювати з родиною Філарета Колесси, Миколи Колесси, аби знайти доступ до їхніх джерел, бо є така підозра, що Філарет Колесса таки записав голос Івана Франка”.

Правнук письменника Петро Галущак акцентує, що комуністична пропаганда десятиліттями використовувала образ його великого родича. Нині дослідники поступово звільняють образ Франка від ідеологічних стереотипів. Зокрема, в Історико-культурному заповіднику  в Нагуєвичах, рідному селі письменника, три роки тому започаткували Міжнародний з’їзд архівістів та хранителів музеїв Франка. Організатори вирішили оцифрувати всі музейні фонди, пов’язані з Каменярем. І до 105-ї річниці від його смерті вже презентували архівно-цифровий онлайн-ресурс фундації “Бережімо спадщину” з рукописами села Нагуєвичі доби Франка.

за матеріалами:

Майдан