Розмова з сином... вірш автора

2022-02-21 14:36:42

Розмова з сином

 

Сідай-но, сину, посиди зі мною.

Ти вже підріс, і знаєш кілька слів.

Одне з тих слів, повір, є дивиною,

І першим, що ти мовити зумів.

 

Так, вірно, ти вгадав, це слово Мама.

Його я першим теж колись сказав.

І вперше обійняв її руками,

Як ти її маленьким обіймав.

 

Ти, як і я, з роками зрозумієш,

Чому в житті це слово головне.

І, як і я, по-справжньому зрадієш

Коли тебе матуся пригорне.

 

Ти її номер будеш пам’ятати,

І в час, коли лишатимешся сам,

Дзвонити будеш просто щоб сказати:

“Вітаю, люба мамо. Як Ви там?”

 

Так, зараз ти щось інше в ній цінуєш-

Цінуєш щось дитяче, щось своє.

Але, колись їй руки поцілуєш

Тільки за те, що в світі вони є.

 

Ти виростеш, знайдеш собі дружину,

Вона тобі народить двох синів,

І теж розкажеш своїм дітям, сину,

За що ти маму змалечку любив.

 

Інші мої вірші ви можете почитати тут http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=1004508

 

джерело:

Мостюк Сергій

джерело: власне