2015-01-29 18:36:54
За вікнами день холоне,
У вікнах -- перші вогні ...
Замкни у моїх долонях
Ненависть свою і гнів.
Зложи на мої коліна
Каміння жорстоких днів,
І срібло свого полину
Мені поклади до ніг.
Щоб легке, розкуте серце
Співало, як вільний птах,
Щоб ти, найміцніший, сперся,
Спочив на моїх устах.
А я поцілунком теплим,
М'яким, мов дитячний сміх,
Згашу полум'яне пекло
В очах і думках твоїх.
Та завтра, коли простори
Проріже перша сурма --
В задимлений, чорний морок
Зберу я тебе сама.
Не візьмеш плачу з собою --
Я плакати буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю:
Цілунок гострий як ніж.
Щоб мав ти в залізнім свисті --
Для крику і для мовчань --
Уста рішучі як вистріл,
Тверді як лезо меча.
джерело: Олена Теліга