У Дрогобичі увічнили пам’ять захисників України Тараса Зозулі і Ігоря Бжостовського

25 червня, у Дрогобицькому коледжі нафти і газу відбулося посвячення пам’ятних таблиць, встановлених на честь випускників коледжу Тараса Зозулі і Ігоря Бжостовського, які віддали свої молоді життя, захищаючи територіальну цілісність і незалежність України на її східних теренах.

Героям виповнилось лише по 21 року. Вони б кохали, ростили дітей і втілювали у життя свої плани. Та найпершим обов´язком вважали захистити Матір-Україну, яку плюндрують ненаситні путінські найманці. 

Хвилюючі слова про українських героїв Тараса Зозулю і Ігоря Бжостовського прозвучали у виступах заступника директора коледжу Петра  Павлюка, викладача Ольги Кокоєйко, в.о.міського голови, секретаря міської ради Тараса Метика, командування військової частини та інших.

«Вдячність новітнім Героям, що полягли за Україну, має жити повік у наших серцях, пам´ять про  них зобов´язує нас непоказово, щиро й правдиво любити Україну, передусім, міняти себе, аби змінилася Україна», - зазначалось у виступах. Студентка коледжу Аня Олексишин прочила власний вірш, присвячений новітнім Героям.

Нагадаємо, Тарас Зозуля народився 1993 року в м. Стебник.  Був військовослужбовцем 80-ї окремої аеромобільної бригади. 1 вересня 2014 року загинув в бою під Луганськом, коли десантники відступили з території аеропорту, який вони героїчно обороняли кілька місяців під постійними обстрілами важкої артилерії і РСЗВ «ГРАД».

Ігор Бжостовський народився 1993 року в с. Язи Самбірського району. Був солдатом 703 інженерного полку Самбірської військової частини. Загинув 31 серпня 2014 року у зоні бойових дій під Маріуполем  - с. Шевченково Донецької області внаслідок підриву автомобіля на невизначеному вибуховому пристрої. Автомашину, в якій їхав Ігор Бжостовський, рознесло вщент. Вижити шансів не було. Тоді загинув і командир батальйону Вадим Суский та ще п´ятеро військових, а четверо отримали поранення. Тіло Ігоря Бжостовського пройшло ідентифікацію і його останки були привезені разом з двома самбірчанами в одній домовині. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст.