«До Дня голодомору в Україні»

- Чому, чому мамо́, не вивезла мене

До Праг, чи Мюнхенів  із кладовища-вулиці?

Ти ж тиждень, як вже вмерла... Мене́ – розпне?

Як ту надуту тітку... - снилась...в  маслі й булочці...

Петро? Ти спиш? Іду в сільраду...братик – спи!

Попро́шу виїхати десь на інші села.

Я вмію, знаю і косу, і ціп й серпи!

Ну, вже пішла. Та ти не смикай, чуєш, стелю...

 - Чекай, сестра? Скажи: у всіх царів

Селяни й діти мруть, як в нас в селі щоденно?

Сестра не чула – десь пішла. Й чомусь вгорі,

Здавалось братику, ситніше жив хтось певний...

27.01.13 р. ( «До Дня голодомору в Україні» )  Євгеній Юхниця

джерело:

Слободянюк Зоя Василівна