2022-04-21 07:08:07
Ні, я не хочу порівнювати повстання у Варшавському гетто та війну, що триває в Україні.
Бійці Єврейської бойової організації усвідомлювали, що, швидше за все, всі вони загинуть, як і ті, хто загинув до них у ямах смерти та в газових камерах.
Українські воїни сьогодні воюють з надією, і навіть із впевненістю в перемозі, у них є зброя, їх підтримує багато країн, і, перш за все, майже всі громадяни (я свідомо не пишу «нація», бо там не відіграє ролі етнічний критерій).
Єврейські та українські жертви мають одну спільну рису: перші загинули, тому що існували, другі також вмирають, тому що їх не повинно бути. Не повинно бути ні євреїв, ні українців, бо хтось так вирішив за схваленням більшости свого племені.
Вижити може лише людський матеріал, який, на думку вбивць, може бути перетворений на росіян, або байдужа маса, яка розмовляє російською без пам’яти та культури.
Nie, nie chcę porównywać powstania w warszawskim getcie i trwającej wojny na Ukrainie. Bojownicy Żydowskiej Organizacji Bojowej byli świadomi, że według wszelkiego prawdopodobieństwa wszyscy zginą, tak jak ci, którzy zginęli przed nimi nad dołami śmierci i w komorach gazowych. Żołnierze ukraińscy walczą dziś z nadzieją, a nawet z pewnością zwycięstwa, mają broń, wspiera ich wiele krajów, a przede wszystkim niemal wszyscy obywatele. (Świadomie nie napisałem “naród”, bo kryterium etniczne tam nie decyduje.) Ofiary żydowskie i ukraińskie jedno wszakże łączy: pierwsi zginęli, ponieważ istnieli, drudzy też giną, ponieważ ma ich nie być. Nie miało być Żydów, nie ma być Ukraińców, bo ktoś tak zdecydował przy aprobacie większości członków swojego plemienia. Przetrwać może ewentualnie tylko materiał ludzki, który zdaniem zabójców nadaje się do przetworzenia w Rosjan lub obojętną, mówiącą po rosyjsku masę bez pamięci i kultury.
Марек ВІЛЬЧ??НСЬК??Й
джерело: власне
