Чий Гоголь? – думка Оксани Супронюк

Чий Гоголь? – думка Оксани Супронюк

2023-10-11 14:59:29

Чий Гоголь? – думка Оксани Супронюк

09.10.2023, 09:07

 

Зараз існує великий запит на осмислення питання, хто такі українці і хто такі росіяни. В цьому плані Гоголь виходить на перший план як міфологічна і символічна постать цієї боротьби. Таку думку висловила старший науковий співробітник відділу зарубіжної україніки Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського Оксана Супронюк. Чий Гоголь? – читайте у нашому матеріалі https://uacrisis.org/uk/chyj-gogol-dumky-ekspertiv

Микола Васильович Гоголь – не лише ім’я у світовій літературі. Історія зробила його своєрідним канатом, який багато років перетягують між собою росіяни та українці.  Чому так відбувається і чи достатньо уваги приділяється письменнику у сучасній Україні? Про це говорили в Українському кризовому медіа-центрі у рамках циклу «Навколо постаті». Зараз існує великий запит на осмислення питання, хто такі українці і хто такі росіяни. В цьому плані Гоголь виходить на перший план як міфологічна і символічна постать цієї боротьби. Таку думку висловила старший науковий співробітник відділу зарубіжної україніки Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського Оксана Супронюк, Вона підкреслила, що поле бою в гібридній війні – це мозок і серця людей, і кожна із сторін намагається переконати протилежну сторону, що Гоголь їхній. «Письменник був знаряддям в руках творця. Він зумів в той історичний час розказати людству, що таке людина і куди вона йде. Козацька держава була вже розгромлена, і уявлення про Україну та її традиції  зберігалися лише в середині українських шляхетських родин. Гоголя до цього тягнуло, але такі були часи, що самореалізуватись можна було лише в столиці імперії Петербурзі», – пояснила спікерка. Своє пояснення міжетнічного феномену Гоголя надав завідувач відділом слов’янських літератур Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, головний редактор “Гоголезнавчих студій” Павло Михед. Експерт процитував Григорія Грабовича, який відмітив, що великий письменник як святий. Той же Святий Миколай належить і католицькому світу і православному. Не можна сказати, що саме тут його місце. Так і з Гоголем. Український читач дивиться на нього як на українського письменника, і в цьому є свій сенс. Водночас росіяни розглядають його як їхнього автора, і теж мають на це підстави. «Прихід Гоголя в російську літературу був неочікуваним. Критика не знала, як це пояснити. Це було нове слово, нова стилістика, нове сприйнятті світу. Спочатку сміялись над якимись побутовими речами, що глибоко не зачіпляють політичного і соціального життя, а потім був «Ревізор», в якому автор зробив державу, чиновничий  світ Росії предметом насмішки. Щодо значення письменника для України, то завдячуючи йому у світі почали глибше копати українську літературу», – наголосив Павло Михед. Широкомасштабне вторгнення росії в Україну підштовхнуло увагу украхнці до цієї постаті. Зі слів екскурсовода національного музею – заповідника М.В.Гоголя Володимира Тернавчука, з 2022 року цей заклад став активніше відстоювати національність свого земляка. «Полтавщина його дуже любить, – відзначив Володимир Тернавчук. – Він оспівував цю землю і говорив, що ніколи нічого не вигадував, а брав те, що лежало на підлозі, і творчо обробляв. Твори Гоголя  – це місцеві легенди, байки, звичаї, які він збирав». «Гоголь мріяв написати історію України, всесвітню історію. І хоча це йому не вдалося зробити, частина його духовної батьківщини завжди жила з ним, де б він не був –  і в Ніжині, і в Петербурзі, і в Італії», – зі свого боку відмітила Оксана Супронюк. В Україні є плеяда дослідників Гоголя, але цього недостатньо, вважає Павло Михед. На його переконання потрібні спеціальні наукові групи з вивчення його творчості і зав’язків з українською культурою.

Оригінал статті - на сайті Українського кризового медіа-центру: тут:

цей інформаційний лист розміщено для медійної комунікації і інформування шановного читача газети "Гомін Галичини" про діяльність медіа в Україні і Світі задля наближення перемоги України у війні росії проти України


джерело: власне






Що ще читають на цю тему



Коментарів 4
Україна читала ті твори, та й ... задрімала під Гоголеву ліру. Гоголева муза таки добре нашкодила українській літературі: вона одвернула од України чимало української інтеліґентної публіки та письменників-українців, одвернула їх увагу од щиро української національної та народної літератури і ввігнала їм у голову ту ідею, що Україна й справді може жити однією загальною літературою з Великоросією. Великороси показують нам пальцем на Гоголя, як на взірець, коли тільки в нас заворушиться українська література на народній мові, показують пальцем, що українські письменники повинні йти слідом за Гоголем, що Шевченко – то поет народний та й годі, що народна література інша річ, а література для вищої верстви – то знов інша річ, і повинна писатись великоруською мовою; що Гоголь, як високий талант, міг тільки знайти для себе широкий простір тільки на Великій Русі... неначе, бач, на Україні не знайшлось би ні Коробочок, ні Манілових, ні Собакевичів!.. Але Гоголь ще міг збивати з пантелику українську літературу по тій причині, котру ми показали; після Гоголя великоруська література може служити тільки Великоросії, а не Україні й слов'янщині.

Ярослав

Какая разніца? Мова не головне? Зійдемося гдєтапасєрєдінє?

Наше дворянство не обизянствує, не грається в англоманію та в спартанство, зате воно вивихнуте в других відносинах, далеко поважніших, – в національних: воно дуріє, хоч-не-хоч, од кацапоманії. Ця вивихнутість далеко шкідливіша для краю, ніж якась великоруська англоманія: вона одтягла в Україні літературні таланти, вкрала в нас Гоголя, задержала розвиття української літератури (це все одно, що задержала проґрес), одрізнила дуже далеко українське панство од народу, вбила в йому український патріотизм, зробила його безособистим і апатичним в політичних стосунках, – словом сказати, зробила з його ні рибу, ні м'ясо, ні Богові свічку, ні чортові кочергу. Чи може ж великоруська література направити таких калік з вивихнутими руками й ногами? Ні! Вона ще гірше повикручує їм руки й ноги, навіки покалічить в національних, політичних та соціяльних відносинах, і наробить багато клопоту Україні.

Ще розкажіть, що Гоголь збагатив українську літературну мову

Додати коментар


Коментар