Гомін Галичини




Кейс Залужного і росіяни, що дивуються поверненню війни на їхню територію

Кейс Залужного і росіяни, що дивуються поверненню війни на їхню територію

2024-02-09 06:09:10

Кейс Залужного і росіяни, що дивуються поверненню війни на їхню територію

П’ятниця, 2 лютого 2024

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

 Привіт.

 На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

 100 мілілітрів+

 Хороших новин катастрофічно мало, тому коли з лап Кремля вдається вирвати і повернути додому чотирьох українських  дітей і 207 військовополонених — побачити людей після всього пережитого на волі і просто усміхненими — це радість крізь біль і сльози. Коли читаєш розмову нашої Оксани Наумової з вихователькою дитячого садочка з Херсона, яка знімала проукраїнські ролики для тіктоку, пережила російський полон та отримала орден «За мужність»,  — це плюс один до віри, що вистоїмо і переможемо. Коли Оксана Забужко ввійшла до складу журі Берлінале разом із шанувальником Путіна і Трампа — це очікуваний кіномахач, бо розумієш: пані Забужко точно наваляє  всім любителям «русского міра» (тут Лєна Чичєніна ґрунтовно та аргументовано пояснила, чому буде саме так). 

 Навіть коли читаєш  вау-новину (за кількістю переглядів оцінюю), мовляв, у лондонських аеропортах уже скасовують заборону перевозити в ручній поклажі рідину в пляшках об'ємом понад 100 мілілітрів, — це втіха, і не від думки, що більше не потрібно буде переливати шампуні в маленькі пляшечки, а від факту, що 18 років тому британська поліція врятувала багато життів, розкривши терористичну змову, метою якої було підірвати вибухівку, замасковану під пляшку газованої води, на борту трансатлантичних рейсів із Великої Британії до США та Канади. І тоді навіть російська маячна (фейк) про Залужного, який нібито заявив про «державний переворот» після своєї «відставки», вже не викликає роздратування, хіба що сміх і чергову хвилю жартів для нової програми «Ньюспалм» сатирика Юрка Космини або для випуску «Локшину замовляли?», у якому Вадим Міський розповідає, як росіян розносить від того, що війна повертається на їхню територію. 

 Кремлеграм

Проте нехтувати російськими маніпуляціями щодо ймовірного конфлікту між політичною та військовою верхівками України не можна. Саме тому Леся Бідочко розбирала ключові повідомлення тижня — реакцію російського агітпропу на ймовірну зміну військового керівництва України, щоб показати на прикладах, як працює тактика російської пропаганди. В українському медійному просторі подібні чутки циркулюють упродовж останніх кількох місяців. «Детектор медіа» розбирав ці маніпуляції і раніше: «Зеленський сліпо вірить у перемогу, а в ній зневірився навіть Залужний», «Залужний проти Зеленського», «Війна Зеленського», «США ставлять на Залужного». Та кульмінацію інформаційного сплеску можна було спостерігати все ж таки цього тижня. 

 К. Комунікація

 Детальний аналіз «кейсу Залужного» зробила Гала Скляревська. З колегами розібрала, як українські медіа намагалися повідомити про (не)відставку Залужного, а влада відмовилась адекватно коментувати ситуацію. Чому це важливо? «Кейс Залужного» демонструє відсутність плану В, коли план А не спрацював — тобто кризової комунікації, коли швидко потрібно пояснити те, що відбувається, а не вигадувати щось на коліні й тягнути час у надії, що напруга спаде сама собою, люди втратять увагу і все якось саме розсмокчеться. І це тільки перший висновок моїх колег, решта три пояснюють значно більше — наскільки небезпечні для країни, що воює, комунікації з боку держави, які зводяться до однієї фрази в соцмережах, двох коротких коментарів та одного тіктоку. 

 

Таємниця розкрита

 Якось я вже згадувала тут допис із фейсбуку нашого редактора Євгена Брижа. Він редагував один із текстів Наталії Данькової та обмовився, що  коли не пропускати жодного її матеріалу про телеринок , то можна здобути вищу телекомунікаційну освіту. Мені нічого додати, хіба що погодитися і залишити посилання на сам її текст про те, скільки абонентів у Megogo, Volia, «Тріолану»  і чому цю інформацію раніше завжди тримали в таємниці.  

 Знову штанга полковий барабан

 Марія Спалєк цього тижня зробила новий розбір кварталівського комедійного серіалу про труднощі шлюбу, множинні особистості та Київ у паралельній реальності. Як гадаєте, вийшло смішно?  Спойлер —  ситком «Якщо чесно»: «Дупа більша за полковий барабан».

 А під кінець залишу вам кілька «клікбейтних прізвищ»: Маша ЄфросинінаІванов і Петров та Олександр Педан, яких об’єднали критика аудиторії і необхідність перед нею виправдовуватися. І ще прізвище  Яніни Соколової, яка, навпаки, пообіцяла боротися з аудиторією… Арестовича і Мосейчук. Про оновлений формат програми «Вечер» Яніна розповіла блогерці Еммі Антонюк в інтерв'ю, що вийшло на каналі «Це ніхто не буде дивитись».  Дивитись чи не дивитись — вибір завжди за вами, головне — щоби читали «Детектор медіа». 

 Дякую щиро, що дочитали і цього листа.

Наразі це все.

 Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці,  телеграмі інстаграмі,та на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

 До зустрічі.

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

оригінал статті натисни тут:

цей інформаційний лист розміщений для кращої медійної комунікації і інформування шановного читача газети "Гомін Галичини" про діяльність медіа в Україні і Світі. Живемо і працюємо задля перемоги України у несправедливій війні яку розв'язала росія проти України

джерело: власне






Що ще читають на цю тему



Коментарів немає
Додати коментар


Коментар