2024-02-14 18:29:16
21 лютого буде оголошено трьох переможців конкурсу есе «10 років Євромайдану: як європейські цінності визначили шлях України». Всього на конкурс було подано 142 есе. Наразі журі оцінює 12 робіт, які увійшли до короткого списку, тобто ті, що потрапили до фінального туру.
Фіналістами є:
Конкурс організовано Представництвом Європейського Союзу в Україні з нагоди 10-ї річниці Революції Гідності 2013-2014 років та 30-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та ЄС.
У ньому взяли участь молоді люди віком від 16 до 25 років, які хотіли поділитися особистим досвідом чи роздумами про події Революції Гідності, їхній вплив на Україну та її європейське майбутнє.
Записи повинні були бути написані англійською мовою та мати від 3500 до 4000 символів. Було заборонено плагіат, абстрагування чужих думок або використання штучного інтелекту. Також не дозволялося використовувати власні попередні видання.
До журі конкурсу увійшли Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, Голова Державного агентства з питань відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм, Директор «Євр. та Всесвітньої програми Міжнародного фонду «Відродження» Дмитро Шульга, головний редактор сайту «Українська правда» Севгіль Мусаєва та експерти у сфері євроінтеграції та журналістики.
Роботи трьох переможців будуть опубліковані в «Українській правді». Автори 12 есе, які увійшли до короткого списку, отримають заохочувальні призи, а автори всіх надісланих на конкурс робіт – подарунки на пам’ять.
Детальніше:
Оголошення про проведення конкурсу та його умови
У січні провідні українські ЗМІ опублікували низку статей про виклики для малого та середнього бізнесу в Україні та оновили інформацію про підтримку підприємців з боку Європейського Союзу.
Статті містять багато аналізу та цікавих деталей.
« Станом на кінець 2023 року 1140 малих і середніх підприємств отримали гранти на загальну суму 5,5 млн євро за програмою EU4Business », — цитує Forbes Катерину Кривошей, менеджера з надання грантів EU4Business SME у статті «Вижити, відновитися та розвиватися. ЄС продовжує допомагати регіонам України та МСП» . – Наша програма працює з підприємцями за двома напрямками. Перший – підтримка постраждалих від війни МСП, які були переселені або працюють на деокупованих територіях. Програма надає гранти, які дозволяють їм відновити або продовжити свою роботу. Друга сфера зосереджена на підтримці МСП, які вже мають потенціал для експорту та конкуренції на ринках ЄС. »
Підхід ЄС до підтримки українських МСП є справді комплексним і виходить за рамки прямої фінансової допомоги. Прикладом цього є співпраця проекту EU4Business з Офісом сприяння підприємництву та експорту, українською установою, що відповідає за МСП. ЄС допомагає підвищити його спроможність та ефективність, одночасно сприяючи виходу українського бізнесу на європейський ринок.
Детальніше про це читайте в іншій публікації Forbes – «Допомагати, залучати, модернізувати, або як ЄС підтримує українські інституції ».
«Європейський Союз послідовно сприяє інституційній підтримці Офісу. Це і залучення зовнішніх експертів, і закупівля міжнародних баз даних для дослідження іноземних ринків, і підтримка в організації українських національних павільйонів на міжнародних виставках, розробка та реалізація консалтингових, грантових та освітніх проектів для малого та середнього бізнесу», – зазначив Андрій Ремізов, директор департаменту підприємництва та експорту. Офіс просування .
Стаття « Людський капітал України та розвиток бізнесу » Економічної правди висвітлила очевидну проблему, спричинену війною та масовою міграцією українців за кордон.
Кваліфікованих кадрів уже не вистачає, і після перемоги буде при будь-якому сценарії. Навіть якщо українці повернуться з-за кордону, в Україні виникне потенційний дефіцит робочої сили в 3,1-4,5 млн осіб, який неможливо заповнити тільки за рахунок внутрішніх кадрів.
Цього можна досягти лише шляхом підвищення продуктивності та інновацій. «Європейський Союз та Україна тісно співпрацюють у науково-орієнтованих та високотехнологічних програмах, таких як Digital Europe, Horizon Europe, Euratom та інших. ЄС підтримує українські стартапи та сприяє створенню сприятливого інноваційного середовища в регіонах», – йдеться у публікації.
Цій темі присвячена ще одна стаття «Економічної правди» « Екосистема інновацій – як регіони України створюють сприятливе середовище для людей, ідей та бізнесу ». У ній розповідалося про діяльність та результати проекту ЄС «Нова економіка Івано-Франківська». Його мета – створити в місті інноваційну екосистему. Тобто створити середовище, яке сприятиме генерації ідей та впровадженню новітніх розробок, а отже, поступовому переходу Івано-Франківська до економіки з вищою доданою вартістю.
«Ми бачимо чіткий зв’язок між потенціалом розвитку та взаємодією між містами та людьми, які залишилися та не поїхали працювати в Європу. Досвід показує, що там, де будуються технопарки та індустріальні парки, створюються навчальні та професійні кластери, люди залишаються та знаходять мотивацію для саморозвитку та зростання бізнесу», – зазначив Ігор Попадюк, директор Департаменту інвестиційної політики, проектів, міжнародних відносин Туризм та промоція міста в Івано-Франківській міській раді .
У статті Forbes « Правова євроінтеграція: як українське законодавство адаптується до acquis ЄС » окреслено ще один важливий аспект підтримки українського бізнесу з боку ЄС – покращення регуляторного середовища та приведення його у відповідність до стандартів ЄС.
Додаткова інформація:
Кампанія «Разом – разом, разом – Європа» на сайті EU4Ukraine
23 лютого 2022 року в Херсонському драмтеатрі відбулася довгоочікувана прем’єра вистави «Вічність і день». Квитки були розкуплені і на наступні дні.
«Це був неймовірний проект. Ми мріяли про такий, де були б зайняті всі сцени театру. І ми це зробили. Репетиції тривали вічність, а ми грали лише день», – прокоментував назву вистави директор театру Олександр Книга .
Це один із фрагментів фільму «Культура під час війни. Південь», знятий творчою групою мультимедійного українознавчого проекту Ukraїner у рамках комунікаційної кампанії ЄС «Творимо разом. Разом збережемо».
Це збірка роздумів митців про культуру та необхідність переосмислення її ролі та ролі себе під час війни.
Під час окупації Херсона Олександра Книгу затримали росіяни, які намагалися схилити його до співпраці з режимом. Директор театру відмовився, а згодом зумів потрапити на територію під українським прапором. Більшість колективу театру повернулася до Херсона відразу після деокупації, тож театр продовжує працювати.
«На початку війни багато митців почувалися безсилими та абсолютно зайвими у своїй мистецькій практиці, неспроможними та крихкими мовою мистецтва розповісти про той жах, який з нами стався», – зазначила інший херсонський мистецтвознавець Юлія Манукян . «Як мистецтво цьому всьому може допомогти? Які можуть бути роздуми, якщо потрібно просто взяти себе в руки і зрозуміти, як ти будеш жити в цій реальності – чи тікати, чи залишатися рятувати інших, чи йти на передову…»
Нині Юлія, яка тривалий час жила в тоді окупованому Херсоні, живе в Одесі, перевела туди свою організацію Urban Re-Public і співпрацює з Одеським муніципальним музеєм особистих колекцій імені Олександра Блещунова. Його колекції нараховують понад 10 000 антикварних речей.
Зараз колекція знаходиться в сховищі, але музей працює. Зокрема, минулої осені тут відбулася виставка робіт одеського художника Кирила Максименка «Маніфест миру», створених з уламків російських снарядів і мін.
Європейський Союз надав допомогу в захисті експонатів Одеського художнього музею через ALIPH Foundation, міжнародний альянс із захисту культурної спадщини під час конфлікту. У результаті колекції не постраждали після обстрілу будівлі музею в листопаді 2023 року.
У фільмі також є інші історії та приклади з життя українських митців та інституцій культури.
Режисер-документаліст Олена Максим воює у складі підрозділу Нацгвардії. Каже, що спочатку пробувала знімати під час війни, але потім зрозуміла, що іноді камера недоречна.
«Не потрібно знімати все на камеру. Є ще мозок, очі, і, в принципі, якщо зі мною все гаразд, я придумаю, як показати те, що моя камера не зафіксувала», – сказала вона.
У фільмі співачка Джамала розповідає про свій альбом Qirim, який презентувала під час війни, але записала незадовго до вторгнення. Альбом містить унікальні кримськотатарські народні пісні.
«Це величезна робота. Це частина мого життя, в якій є все: минуле, теперішнє, майбутнє. Я думаю, це мене змінило. Не я зібрав це, це зібрало мене», сказала вона.
Фільм «Культура під час війни. Південь» завершує серію з чотирьох рухів, виконаних проектом Ukraïner в рамках проекту «Творимо разом. Разом збережемо». Три попередні фільми були присвячені західному, північному та центральному регіонам України.
Детальніше:
Фільм «Культура під час війни. Південь"
У січні у Кривому Розі та Запоріжжі відбулися дві семиденні школи документального кіно для молоді віком від 14 до 19 років. У тренінгу взяли участь 90 осіб, які створювали фільми під керівництвом професіоналів кінопродюсерства.
Тренінговий проект під назвою «Країна моєї мрії» реалізується Міжнародним дитячим кінофестивалем KIDS MOVIE FEST та співфінансується програмою «ZMINA: Rebuilding» Фонду «Ізоляція», що фінансується ЄС.
«Нашою метою було навчити підлітків знімати документальне кіно за допомогою інтенсивного курсу, — розповіла режисерка, кураторка Кінорезиденції Світлана Погасій . Вона також є президентом Міжнародного фестивалю дитячого кіно. «Крім того, ми хотіли сприяти спілкуванню між молоддю та активними громадськими діячами, які є експертами в різних сферах міста та мають інноваційні ідеї для розвитку громади».
За словами Світлани, відібрані за результатами творчого конкурсу учасники проекту прослухали презентації ідей та програм від громадських активістів та експертів, які продемонстрували цілеспрямовані вирішення окремих питань, пов’язаних із реконструкцією та відбудовою Кривого Рогу та Запоріжжя. За результатами обговорень молоді кінематографісти запропонували 8 пітчингових ідей для майбутніх фільмів. За дві найкращі ідеї проголосували експертна група та місцеві жителі. Учасники мали лише три дні, щоб створити два фільми про розвиток своїх міст.
Школярка з Кривого Рогу Олекса Лучаєва працювала з командою над створенням фільму про непросту історію перейменування вулиці Содружества у своєму місті на честь загиблого на війні медика Олексія Різниченка. Цей процес триває вже більше року.
«Коли ми пішли на співбесіду з бабусею Олексія Людмилою та під час телефонної розмови з його сестрою Катериною Станкевич, я був настільки глибоко зворушений цією історією боротьби, що для мене стало надзвичайно важливим робити все можливе і створювати найкраще. фільм", - сказала Алекса. «Я вирішив, що ми обов’язково повинні висвітлювати такі речі в ЗМІ і робити все можливе, щоб світ знав і пам’ятав про людей, які втратили життя у війні».
Під час зйомок фільму Алекса намагалася внести свій внесок у різні сфери – вона була частиною операторської групи, сценаристів і режисерської команди. Тепер вона хоче продовжити пізнавати чудовий світ кіно.
«У моїх найближчих планах — освоїти монтаж і вникнути в нюанси документального кіно, — сказав напарник по проекту.
Софія Бабакова, молода режисерка із Запоріжжя , працювала над фільмом про відновлення зруйнованого будинку у своєму місті та його історію. Вона була оператором.
«Цей проект не лише про створення фільму, а й про соціалізацію молоді, пошук майбутньої кар’єри та пошук самого себе», – поділилася враженнями Софія. «Я познайомився з багатьма творчими та однодумцями. Завдяки участі в Кінорезиденції я почав думати про створення нових соціальних проектів та заходів, які, можливо, реалізую в майбутньому».
Молоді кінематографісти представили публіці прем’єри своїх фільмів на червоних доріжках у Кривому Розі та Запоріжжі. Найближчим часом ці документальні фільми поїдуть на Ірландський дитячий кінофестиваль.
Детальніше:
Проект «Країна моєї мрії».
Нові класи української та англійської мов, позашкільний заклад, відремонтований спортзал та сучасні прозорі двері в усіх класах. Такими є результати проекту «Відбудова місцевих шкіл для стійкості» в ліцеї села Дорогинка Чернігівської області.
Проект реалізовано Благодійним фондом Brave to Rebuild в рамках Програми «U-LEAD з Європою» та за фінансової підтримки Європейської служби зовнішніх дій Європейської комісії (EEAS).
Школа в Дорогинці була сильно пошкоджена російськими снарядами на початку війни. Кілька класів просто згоріли.
«Без цих приміщень нам не вистачало спеціалізованих класів, адже ліцей працює в денному форматі», – підкреслила директор школи Раїса Дегтяренко. «Співпраця з проектом залишила нас справді задоволеними, адже основну роботу виконали професіонали, які знають, що роблять».
Школа була однією з останніх з дванадцяти відремонтованих у рамках проекту навчальних закладів у Київській, Чернігівській та Харківській областях. Реконструкція виконана за принципом Build Back Better.
«Перед початком ремонту кожної школи ми намагалися з’ясувати, чи використовувалась вона для інших цілей, окрім освіти, і як, – розповів Віталій Селик, директор фонду Brave to Rebuild. . «Наприклад, у Д
джерело: власне