2025-04-06 18:27:34
Вірші поета Євгенія Юхниці
Завірюха березнева,
чутко, психотерапевтом
ніс лоскоче нагромадженим сніжко́м.
Я на інший берег, з віку,
Через міст Шару́ги Віхол
До весни ефірної – в галоп, з …майном.
***
Джуринський* водоспад став, як намет.
Замерз, і облонди́нює волосся.
І крейдо-хмарні кучері на торсі
Підправлені, мов дуже резюме.
…Зайти, куди весь плескіт-рік не можна?
Де лід порогів під ногами - зошит
Розкреслює чарунками у соняшник…
*Джуринський водоспад, на річці Джурин,
урочища «Червоне», між селами Нирків і Устечко
Чортківського району Тернопільської області.
Вважається найвищим рівнинним водоспадом України.
***
На балконі і на підвіконні
Розкладаю у березні – пляж.
І ворони, запе́чні долоні,
Простягаю на лоскіт-реванш:
За всамітнені плечі і речі,
За схололу вимову на жарт.
Й від засмаг березневого ле́чо
Руки в грилі надій – веснода́р!
***
На ґанок, на балкони,
У двір, на сидь під сонцем!
У березні, віконці -
Розсунуті заслонки.
Й кутами віддзеркалення
Всі - інтелектуалені,
Із рисами цікавими,
У поглядах – з лукавками.
…На вулицях, під сонцем
У березні - знайомці…
***
На стіл на березень
Насклався терен тез.
Й я в них, мов ірокез,
Як збитий майонез.
Й характер-верхолаз,
У мріях – водолаз:
Вимолює підказ,
Аби - кудись, якраз…
Парує терен тез
На шлях-делікатес,
О, милий березень,
Рішучий звій-оркестр...
джерело: власне
