2025-08-19 15:00:01
Колись він продавав іграшки у власній крамниці в Харкові, а тепер став кошмаром і карою для російських окупантів. Він – останнє що бачать перед смертю московські штурмовики. Львівський гвардієць Шварц нищить ворога і в ближніх стрілецьких боях, і на великих дистанціях за допомогою дронів.
Повномасштабне вторгнення не залишило Олександру Степанову шансів продовжувати жити цивільним мирним життям. Як тільки вивіз родину з-під обстрілів, чоловік приєднався до лав 2 Галицької бригади Національної гвардії України, отримав псевдо Шварц. Тут пройшов підготовку і разом з побратимами вирушив у перший бій.
«Ми виходили на точку евакуації. І тут почули голоси. Зупинились, щоб прислухатись. З-за дерев лунала російська мова. Зрозуміли, що йдуть окупанти. Тихо зайняли позиції і чекаємо. Вирішили підпустити поближче. Раптом поруч виходить їхній штурмовик, бачить мене і каже: «О, хохол!» Це були його останні слова. Ми з побратимом вдарили з автоматів, аж курява піднялася. Їх йшло троє. Втекти зумів лише один», – пригадує нацгвардієць.
За кілька років служби в стрілецькому підрозділі чоловік багато чого бачив: і героїзм, і втрату побратимів. Знищував окупантів Шварц на всіх дистанціях що 30, що 4 метри. Нерідко у найкритичніші моменти допомагали мужнім піхотинцям і оператори дронів.
«Під час одного із виходів нашу позицію дуже сильно крила ворожа арта. Половина з бійців вже були поранені. Я мав теж контузію. Дрони засікли пересування ворожої групи. По рації передали, що росіяни за 250 метрів на третю годину. Ми перевірили зброю. Я взяв кулемет і примостився зручніше. Це була особлива група, добре підготовані. Вони просувалися тихо і швидко. Дистанція скорочувалася. Десь за 30 метрів ми відкрили вогонь. Змусили їх залягти. І тут підлетіли наші дрони. Задача піхоти була зупинити росіян, а оператори вже ту штурмову групу розмотали повністю», – пригадує гвардієць.
Після того бою, Шварц вирішив, що хоче спробувати себе в цій ролі. Пройшов підготовку і записався у підрозділ безпілотних систем. Каже, що дронщик, який служив у піхоті краще розуміє поле бою, бо дивиться на нього також очима піхотинця на позиціях.
«Бо я там був. Згадую свої відчуття і думки про роботу дронщиків. Коли ти маєш також довіряти тому, хто веде дрон. Адже з неба всі схожі: і свої, і чужі. Свого часу мені пощастило співпрацювати з дуже крутими пілотами, які нам допомагали вести бої, і коли командир запитав, хто хоче знову поїхати на схід, я сказав: «На схід їдете? Я – звами!» Більше жодних пояснень мені не потрібно. У мене багато причин битися. Росіяни зруйнували моє життя, принесли до нас війну. Я по півроку не бачу свою родину через них. А ще вони вбили трьох моїх друзів. І я мушу за це їм відплатити», – каже незламний львівський гвардієць Шварц.
Він – тиха смерть із неба і блискавичний вогонь зблизька. Колись він торгував іграшками, а тепер нищить російських окупантів.
Шварц – боєць 2 Галицької бригади, який пройшов через пекло ближніх боїв і навчився бачити поле бою камерою дрону з неба. Він не зламався після втрат і не збирається залишати ворогу жодного шансу.
Уперше він ліквідував окупанта, коли почув: «О, хохол!» Тепер росіяни не встигають сказати навіть цього.
Коли спитали, хто готовий знову їхати на фронт, Шварц відповів лише одне: «На схід їдете? Я – з вами!»
Його історія – це свідчення незламності та люті, яку несе кожен український воїн.
Дивіться історію гвардійця, який став кошмаром для загарбників і символом незламності для побратимів.
джерело: автор
