За тих хто більше не побачить сонця!
Хто не приїде вже додому, і не приголубить доцю!
За тих хто більше, не обійме маму .
Не побачить батька, і не загоїть рану!
За тих хто вже ніколи , не візьме на руки сина.
За тих чия без батька залишилися дитина.
За тих хто оберігав своє єдине,
Сім'ю домівку та країну!!
І більше вже ніколи і ніяк,
Не побачить свою сім'ю козак!
З неба він подивиться на них,
Горем вбитих таких сумних!
Обійме крилами - руками:
Тепер я янгол, тепер я із вами!
Оксана Бондар (інвалід 2 група дцп)
