Гомін Галичини

останні новини


ДЕРЖАВА

Президент
Верховна Рада
Кабінет міністрів



Ольга Токарчук, давній симпатик Дрогобича, учасниця Міжнародного Шульцівського фестивалю

2019-10-17 22:24:29


Ольга Токарчук, давній симпатик Дрогобича, учасниця Міжнародного Шульцівського фестивалю

Ольга Токарчук, давній симпатик Дрогобича, учасниця Міжнародного Шульцівського фестивалю, – лавреатка премії Нобеля з літератури

Нині її називають найбільшою письменницею Польщі. Її «Бігунів», «Правік та інші часи», «Книги Якова» уже перекладено багатьма мовами, й читають їх мало не на всіх континентах.
Знають її і в Дрогобичі, в якому побувала вже тричі і який зуміла зрозуміти та полюбити.
Пам’ятають дрогобичани і знакову фразу, мовлену торік на Восьмому Фестивалі Бруно Шульца: «Патріотизм, який виключає інших, є великою загрозою. І такий патріотизм просто треба нищити».

 

Вона – це Ольга Токарчук, польська письменниця, яка сьогодні відзначена Нобелівською премією з літератури за, як зазначає Нобелівський комітет «”уяву оповідачки, яка з енциклопедичною пристрастю представляє перетин кордонів як форму життя» отримала Нобелівську премію за 2018 рік (торік через скандал у Нобелівському комітеті) літературного Нобеля не присуджували).

Разом з Ольгою Токарчук премію за 2019 рік отримає відомий австрійський письменник Петер Гандке.

У повідомленні комітету у повідомленні комітету премії Ольгу Токарчук названо провідним польським прозаїком своєї ґенерації…

В останній день минулорічного Шульцфесту  у відновленій Дрогобицькій Хоральній синагозі  з ініціативи Ольґи Токарчук відбулася зустріч, присвячена втраченому твору Шульца «Месія», під час якої письменники читали написані спеціально для цієї панелі свої тексти про Месію.

Й після чергового перебування в нашому місті письменниця наголосила: завше повертаюся звідси зарядженою конкретною енергією, яка є стимулом до думок, до писання…

 

 

Враженнями від прози лавреатки поділився з bbc її український перекладач Остап Сливинський (також учасник дрогобицьких Шульцфестів): “Вона дуже плідна авторка, весь час шукає нових тем, практично неможливо передбачити про що, якою буде її наступна книжка”, – розповідає Остап Сливинський.

За його словами, письменниця є однією з найвідоміших польських авторок в Україні і зачіпає дуже багато важливих тем для сучасного суспільства.

“Роман “Бігуни”, за який вона отримала Букера, – про сучасних волоцюг, постійних мігрантів, які постійно перебувають в пошуку якоїсь зміни, якогось місця для себе, того, щоб вони могли назвати домом, але насправді це вічна нескінченна дорога, це метафора глобальних кочовиків, якими по суті є ми всі”, – зазначає перекладач.

“Її герої – це люди, які однією ногою стоять у нашому звичайному світі, до якого ми всі звикли, а іншою – у світі фантазій, ностальгії, прихованих бажань”, – додає він.

Герої Ольги Токарчук – це часто диваки, маргінали, наділені якимись незвичайними здібностями.

“Наприклад, в її романі “Е.Е” головна героїня – дівчинка з німецької родини у Вроцлаві, яка наділена паранормальними здібностями, вона отримує бонуси завдяки цьому, але й страждає через це”, – розповідає Остап Сливинський.

Дуже часто герої письменниці роблять незрозумілі вчинки, перетинають межу, яка так довго існувала між їхнім сьогоденням і бажаним майбутнім.

“В неї є серед героїв родина, яка їде на відпочинок у Хорватію, і під час відпочинку дружина кудись вирушає і не повертається. Розпадається подружжя, тому що багато років тамувалося взаємне невдоволення”, – розповідає пан Сливинський.

“Або капітан порому, який з’єднує два береги в Північній Європі, який все життя мріяв бути капітаном дальнього плавання. Одного разу він просто відчалює і замість того, щоб йти до протилежного берега, він разом з пасажирами пливе у відкрите море”, – додав перекладач.

Для нас відзначення – цілковито заслужене – нашого друга й (що вельми приємно й багато важить) постійної читачки «Майдану» є великою радістю. Ми щиро вітаємо Ольгу Токарчук із нагородою та зичимо добра та радости творчости та сподіваємося на нові зустрічі.

Довідка:

Ольга Навоя Токарчук ( olga nawoja tokarczuk) народилася в Сулехові (Польща) 29 січня 1962 року – польська прозаїкиня, есеїстка, сценаристка, поетка, психологиня, лавреатка премії «Ніке», Міжнародної Букерівської премії та нагороди імені Альфреда Нобеля за 2018 рік.

Виросла в Сулехові у родині вихідців з України. Згодом разом з батьками переїхала до Кетша, де закінчила загальноосвітній ліцей ім. Норвіда. Випускниця Варшавського університету. Під час навчання опікувалася психічно хворими особами як волонтер.

По студіях працювала психотерапевтом у Валбжиху.

Відколи перші літературні твори набувають популярности, переїздить до Нової Руди й присвячує себе літературній праці. Нині мешкає в Кракові.

Ольга Токарчук — співорганізатор Фестивалю оповідання, під час якого автори коротких літературних форм з Польщі та закордону представляють свої твори. З 2008 веде заняття із творчого писання в Опольському університеті. Членкиня партії «Зелені 2004», а також член редколегії щоквартального журналу «Політична критика».

Тричі була учасницею Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца в Дрогобичі. Останній раз – торік, 2018 року.

Нагороджена численними преміями, зокрема премією Польського товариства книговидавців, премією фундації ім. Костельських (1997), «Паспортом» журналу «Політика», а також кількома номінаціями до літературної премії «Ніке», чотирикратна лауреатка «Читачів Ніке». 2008 року  вперше нагороджена цією премією рішенням журі.

Дебютувала у 1979 на сторінках журналу «Навпростець», де під псевдонімом «Наташа Бородіна» опублікувала перші оповідання. Перший роман, «Мандрівку людей книги», написала у 1993. Книга отримала премію «Польського товариства книговидавців».

У 1995 з’явився другий роман авторки, «e. e.». Книжка розповідає про дозрівання дівчинки, яка раптом набуває паранормальних здібностей, а потім так само раптово їх утрачає. Найбільшим досі успіхом Токарчук став виданий у 1996 роман «Правік та інші часи». Книгу номінували до літературної премії «Ніке» у 1997, отримуючи премію читачів. 1998 рік приніс збірку оповідань «Шафа», а також черговий роман під назвою «Дім денний, дім нічний». Це другий роман Токарчук, номінований до престижної премії «Ніке». На цю ж премію номіновано збірку з дев’ятнадцяти оповідань під назвою «Гра на багатьох барабанчиках», видану в 2001.

У 2004 видано «Останні історії». Ця книжка торкається найбільш універсальних проблем людини й складається з трьох окремих повістей, представлених у незалежних для себе часових та просторових рамках.

На початку жовтня 2007 вийшов роман «Бігуни». Над ним Ольга Токарчук працювала три роки. Згадує, що більшість нотаток робила під час подорожі. «Але це не книжка про подорож. У ній немає описів пам’яток чи якихось місць. Це не щоденник мандрівки й не репортаж. Я швидше хотіла придивитися до того, що значить подорожувати, рухатися, переміщатися. Який у цьому сенс? Що це нам дає? Що це значить», — пише авторка у вступі. Як каже сама Токарчук, «писання романів — для мене перенесене в зрілість розповідання собі самій казок. Так, як це роблять діти, перш ніж заснути. При цьому користуються мовою, що знаходиться на межі сну й дійсності, описують і вигадують». П’ятого  жовтня 2008 Ольга Токарчук отримала за «Бігунів» літературну премію «Ніке». Книжка перемогла також у рейтингу читачів.

Останній роман «Веди свій плуг понад кістками мертвих» побачив світ восени 2009 року й викликав бурхливі дискусії. Книжки перекладено на 27 мов.

У 2018 році за книгу «Бігуни» отримала Міжнародну Букерівську премію.

Цей роман 2011 року видавництво «Фоліо» видало в перекладі Остапа Сливинського.

Ольга Токарчук – п’ята серед польських  лауреатів Нобелівської премії з літератури. Раніше цю премію отримали Генрик Сенкевич (1905), Владислав Реймонт (1924), Чеслав Мілош (1980) та Віслава Шимборська (1996).

Світлини – Л. Ґольберґ

джерело: Майдан газета






Що ще читають на цю тему




Коментарів нема
Додати коментар


Коментар


©
Гомін Галичини 2014-2017

Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність і зміст інформаційних повідомлень