Гомін Галичини

останні новини


ДЕРЖАВА

Президент
Верховна Рада
Кабінет міністрів



Вплив тютюнопаління на демографічну ситуацію в Україні

2019-05-25 01:33:27


Вплив тютюнопаління на демографічну ситуацію в Україні

 Про шкідливий вплив куріння на здоров’я людини, за останні півстоліття, накопичено багато переконливих наукових даних. Експериментальні та статистичні дослідження, проведені в різних країнах, вказують на безпосередній зв’язок захворюваності раком органів дихання, нижньої губи, сечового міхура і інших локалізацій з інтенсивністю і тривалістю куріння. В зв’язку з цим не може залишатися без уваги постійне збільшення числа прихильників тютюнопаління в багатьох країнах, і особливо в Україні.

Окремі вітчизняні та зарубіжні дослідники збільшення захворюваності раком легень пояснюють, в основному, забрудненням повітря в промислових містах димовими викидами, головним чином із заводських труб. Але більшість вчених зазначають, що тютюнопаління – головна причина збільшення частоти захворюваності і смертності від раку легень. До такого висновку пришла і дослідницька група з епідеміології раку легень Всесвітньої організації охорони здоров’я. В цьому плані переконливі дані статистики. Так, в США за 3,5 роки (2009-2012р.р.), із числа 32392 некурящих мужчин, які знаходились під наглядом, померли від раку легень – 4, а з числа 31816 курящих – 81 людина, тобто в 20 разів більше. Смертність від раку легень серед некурящих складала в рік – 3,4 на 100 тис. населення, а серед курящих сигарети – 78,6. У Великобританії смертність від раку легень, за останні 30 років, збільшилась у 13 разів, в Норвегії за 20 років – більше ніж у 7,5 рази, у США за 36 років – в 28 разів.

Органи дихання першими приймають на себе тютюнову атаку. І страждають вони найбільш часто. Проходячи через дихальні шляхи, тютюновий дим викликає подразнення, запалення слизових оболонок зіва, носоглотки, трахеї бронхів, а також легеневих альвеол. Постійне подразнення слизової оболонки бронхів може спровокувати розвиток бронхіальної астми. А хронічне запалення верхніх дихальних шляхів, хронічний бронхіт, що супроводжується виснажливим кашлем, - доля всіх курців.

Поряд з цим статистичні дослідження яскраво свідчать і про інші негативні наслідки тютюнопаління. Так, у порівнянні з некурящими, люди які тривалий час курять сигарети, в 13 разів частіше захворюють стенокардією, в 12 разів інфарктом міокарду, в 10 разів виразковою хворобою шлунку. Статистика індустріально розвинених країн підтверджує: інфаркти в порівняно молодому віці - 40-50 років - бувають майже виключно у курців. У любителів тютюну набагато важче, ніж у некурящих, протікає гіпертонічна хвороба: більш часто ускладнюється гіпертонічним кризом, порушенням мозкового кровообігу - інсультом. Куріння є одним з основних причин розвитку такого важкого захворювання, як облітеруючий ендартериїт, відсоток хворих туберкульозом майже вдвічі вищий, ніж серед некурящих. Наукові дослідження та клінічні спостереження незаперечно свідчать: багаторічне тютюнопаління сприяє виникненню виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. У людини, яка курить багато і протягом тривалого часу, судини шлунка перебувають у стані постійного спазму. Внаслідок цього тканини погано забезпечуються киснем і живильними речовинами, порушується секреція шлункового соку. І в результаті - гастрит або виразкова хвороба. У курящих мужчин в більш ранньому віці, ніж у некурящих, настає стійке ослаблення чоловічої потенції.

Тютюнопаління є шкідливим не тільки для здоров’я самих курців, але і для тих, хто знаходиться в приміщенні, повітря якого забруднене тютюновим димом. Перебування у такому приміщенні вагітних жінок негативно впливає на розвиток плоду. Надзвичайно чутлива до отрути тютюнового диму новонароджена дитина; в її організм ці шкідливі речовини можуть потрапляти з молоком матері, яка вдихала повітря, забруднене димом тютюну. До вищевказаного необхідно додати, що ріст числа курящих людей, в значній мірі, відбувається за рахунок неповнолітніх, в тому числі школярів молодших класів. Ці обставини не можуть не турбувати.

Коли людина вперше торкається сигарети, вона не замислюється про ті важкі наслідки, до яких може призвести куріння. Легковажно ставлячись до свого здоров'я, курець вважає себе невразливим, тим більше що наслідки куріння позначаються не відразу, а через кілька років і залежать від його інтенсивності, кількості викурених сигарет, глибини вдихання тютюнового диму та загального терміну куріння.

Для більшості людей притаманний оптимізм. Будучи здоровими, вони зазвичай вважають, що їм завжди буде супроводжувати хороше самопочуття, а всякі захворювання - це доля інших, більш слабких, сприйнятливих до хвороб людей. Але, на жаль, такий оптимізм не можна вважати виправданим, якщо не вживати заходів профілактики захворювань, не відмовитися від шкідливих звичок.

Тютюнопаління, поруч із надмірним вживанням алкоголю, незадовільним харчуванням, низькою фізичною активністю та психосоціальним стресом є основними поведінковими факторами ризику розвитку вищевказаних хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ). Відмова від цих поведінкових факторів ризику значно б покращила показники здоров’я населення та зменшила передчасну його смертність. Якщо розглядати проблеми смертності, які визначають зменшення тривалості життя населення, перше місце займають ті, що спричинені умовами життя і поведінковими факторами ризику. Смертності від них у 50 – 70 % випадків можна запобігти.

ХНІЗ спричиняють глобальні соціально-економічні втрати населення багатьох країн світу, включаючи й Україну. Саме вони на 82,8 % визначають рівень загальної смертності населення нашої країни і на 62,4 % смертність населення працездатного віку. Загальновизнано, що епідемія ХНІЗ значною мірою пов’язана зі способом життя і виникненням внаслідок цього фізіологічних чинників ризику. При цьому фактори ризику, пов’язані зі способом життя людини, є спільними для основних ХНІЗ, а тому зниження рівнів ризик-факторів супроводжується зменшенням основних ХНІЗ і смертності від них.

На жаль сучасна Україна має один із найвищих у Європі показників смертності від захворювань системи кровообігу: 683 летальні випадки на 100 тис. населення (для порівняння – у країнах Європи – 160). Майже 30 % українців, які померли від неінфекційних захворювань не досягли 60-річного віку. Неінфекційні захворювання (серцево-судинні захворювання, діабет, рак, хронічні хвороби органів дихання) зумовлюють понад 2/3 загальної захворюваності населення та близько 86 % смертей в Україні.

Несприятлива демографічна ситуація в Україні значною мірою зумовлена високим рівнем смертності, який перевищує народжуваність на 16 %. Ще гірша ситуація з прогностичними показниками, які свідчать про збереження тенденції збільшення рівня смертності в Україні.

Незважаючи на наявність переконливих доказів того, що профілактичні заходи, спрямовані на фактори ризику розвитку ХНІЗ, сприяють зміцненню здоров’я і попереджають виникнення хвороб, спричиняючи тим самим зниження захворюваності, в Україні не існує загальнонаціональної політики щодо них. До цього часу адекватної програми з вирішення демографічних проблем не розроблено. Разом з тим тенденції погіршення показників громадського здоров’я, що постійно зростають, свідчать про недостатню ефективність профілактичних заходів, що проводяться.

Все ще підлягає сумніву поведінкова теорія факторів ризику у розвитку ХНІЗ, ігнорується роль таких чинників ризику, як куріння, нездорове харчування, недостатня фізична активність, надмірна вага, психосоціальні стреси. Однією з причин такого нерозуміння є й те, що користь від профілактики спостерігатиметься через багато років від прийняття сьогодні політичних рішень. Те, що профілактика є по суті лише декларацією, підтверджується і відсутністю в Україні єдиної структури, що управляє профілактичною роботою. При цьому профілактика не може бути успішною лише за рахунок сил системи охорони здоров’я – необхідне тісне співробітництво з іншими секторами суспільства. Партнерство між міністерствами, недержавними і громадськими організаціями, науково-дослідними установами і професійними науковими товариствами за активної участі самого населення дозволило б об’єднати ресурси для проведення спільної профілактичної роботи і впливати на поведінку населення через різні сектори суспільства.

З нагоди, Всесвітнього Дня без тютюну за ініціативи громадської організації „Життя” та за підтримки Центру громадського здоров’я МОЗ України, 30 травня 2019 року о 17ºº-18ºº за адресою – м. Львів, Парк Франка (біля дитячого майданчика) буде організований захід „Дихай вільно у світі без тютюну”. Даний захід (заняття йогою) проводитиметься на свіжому повітрі, і буде корисним для усіх, хто хоче навчитися правильному диханню та оздоровитися. Адже заняття йогою не лише дбають про здоров’я легень, а й омолоджують весь організм.

Мирослава Босак, завідувач відділення

організації санітарно-гігієнічних досліджень

Дрогобицького міжміського відділу

ДУ “Львівський обласний  лабораторний центр  МОЗ України”.

джерело: власне






Що ще читають на цю тему




Коментарів нема
Додати коментар


Коментар

товари для художників

схрестивши персик і мандарин думають, як назвати гібрид - пердарин чи мандасик
Він хотів налагодити відносини з тещею і вирішив замовити їй по Інтернету красиве модне плаття, але, як на зло, вона прокинулася якраз в той момент, коли він вимірював її рулеткою...



JOOBLE



Старлан


Лісапетний батальйон
Дрогобицький театр





©
Гомін Галичини 2014-2017

Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність і зміст інформаційних повідомлень