Сторіччя бою під Крутами: уроки для сучасної України

2018-01-29 18:18:14


Учора, 28 січня, в Україні розпочалося відзначення сторіччя бою під Крутами. Радянська історіографія, а за нею й сучасна російська намагаються у кращому випадку «забути» про цю подію, або знівелювати її значення. Українські ж історики, які хоч і ставлять різні акценти, єдині у тому, що це був трагічний подвиг молодих українців, і цей урок історії ні в якому разі не може піти у забуття.

Директор Інституту національної пам’яті, історик Володимир В’ятрович, підкреслив, що бій під Крутами – це символ боротьби українців за незалежність у ХХ ст. і надзвичайно важливо відбудовувати тяглість між захисниками України сто років тому і захисниками України тепер.

«Важливо, щоби в Україні пам’ятали і вшановували героїв бою під Крутами, зважаючи на його історичну та політичну значимість. Адже завдяки подвигу цих героїв вдалося затримати на кілька днів більшовицький наступ на Київ. Ця затримка відіграла вирішальну роль для українських політиків, які змогли її конвертувати у свій політичний успіх, підписавши брестський мирний договір й досягши, таким чином, початку міжнародного визнання Української Народної Республіки. Крім того, очевидно, що бій під Крутами має величезну символічну роль, бо він став одним з символів боротьби українців за незалежність у ХХ ст. Саме бій під Крутами, що відбувся кілька днів після проголошення незалежності iv універсалом, символічно підтвердив цей документ і показав, що мова йде не тільки про рішення якоїсь невеликої частини українських політиків, а це прагнення всього українського народу. Тому нам потрібно пам’ятати про цей героїчний бій, тому що Україна знову зі зброєю в руках захищає свою незалежність. І надзвичайно важливо відбудовувати цю тяглість між захисниками України сто років тому і захисниками України тепер. Я переконаний, що це буде робити нашу армію сильнішою», – підкреслив В’ятрович.

Відомий український історик і публіцист Ярослав Грицак акцентував натомість на важливому уроці битви під Крутами.

«Єдиний урок з битви під Крутами – брак держави – це страшна річ. Брак держави означає руйнування зв’язків у суспільстві. А якщо руйнуються зв’язки у суспільстві, то будь-які бандити можуть прийти до влади. Навіть якщо вони в меншості, але змобілізовані, вони можуть нав’язати свою думку більшості. Мій коментар не є національним. Я дивлюся на проблему в ширших категоріях, порівняльних, не ображаючи національний подвиг, національну історію. Насправді, це більше трагедія. Хоча з іншого боку, кажуть, що поразки завжди більше зближують народи, аніж перемоги. Особливо поразки трагічні. В даному випадку, це можна пояснити, що це символ поразки. Це трагедія молодих людей. В якісь мірі їх можна порівняти з Небесною сотнею, де були переважно молоді люди. Та найстрашніше, чого ми повинні боятися, – це стану анархії, стану браку солідарності, браку довіри», – підкреслив історик.
 

Довідка
16 (29) січня 1918 р. біля станції Крути відбувся бій сотні Першої Військової школи ім. Б. Хмельницького та сотні Помічного Студенського Куреня проти наступаючих на Київ більшовицьких військ під командуванням П. Єгорова. В кін. грудня 1917 уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. У січні 1918 р. з декількох напрямків до Києва рвалися три більшовицькі армійські групи під загальним командуванням М. Муравйова 14 (27) січня 1918 на українсько-більшовицький фронт в р-н Бахмача виїхав Помічний Студентський курінь на чолі з сотником Омельченком, сформований з студентів-добровольців Українського Народного Університету та Київського Університету ім. св. Володимира, учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії. 29.1.1917 бійці Студентського Куреня, учні Військової школи і невеликий відділ Вільного Козацтва (всього бл. 300 чол.) зайняли оборону обабіч залізничного полотна поблизу станції Крути (у напрямі до станції Пліски). Вранці 17 (30) січня 1918 р. більшовицькі війська (близько 6 тис.чол.), які складалися з петроградських і московських червоногвардійців та матросів Балтійського флоту, розпочали наступ. Протягом п’яти годин українські підрозділи стримували атаки ворога. Проте незабаром, скориставшись кількаразовою перевагою в чисельності, наступаючі зім’яли оборону і почали оточувати українські частини. Розуміючи безвихідність свого становища та не бажаючи здаватись в полон ворогові, бійці Студентського Куреня пішли в багнетну атаку і були майже всі знищені. 27 студентів і гімназистів були захоплені в полон. Перед стратою гімназист Григорій Пипський почав співати гімн «Ще не вмерла Україна», який підхопили всі засуджені на смерть. Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Декілька бійців, яким вдалося врятуватись, вночі розібрали залізничну колію і все-таки на кілька днів затримали наступ червоної гвардії.

Після звільнення території України від більшовиків, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 р. у Києві відбувся урочистий похорон 28 полеглих у бою під Крутами. Під час богослужіння на їхній могилі співав студентський хор під керівництвом Олександра Кошиця. Траурну промову виголосив Михайло Грушевський. Загиблих було поховано з військовими почестями на Аскольдовій горі у Києві. В радянський час могили героїв полеглих під Крутами було зруйновано.

Читайте також: «Перед розстрілом співали гімн»: спогади учасників про Крути


Крутибій під Крутамиісторія Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/01/29/storichchya_boyu_pid_krutamy_uroky_dlya_suchasnoi_ukrainy_1254053

 

джерело: zik.ua