Бердичівщина провела в останню путь Руслана Юсубова

2016-08-06 16:10:29

Прикро, але загиблих у неоголошеній війні на східних рубежах України щодня більше. Минулої пятниці стало відомо, що після кількох діб у реанімації Харківського військового госпіталю помер від важких поранень житель села Слободище Бердичівського району Руслан Бакирович Юсубов, 1974-го року народження.

Точні обставини отримання воїном травми, несумісної із життям, не повністю відомі. Кажуть, його засипало в бліндажі при обстрілі. Військова прокуратура має розслідувати це.

42-річний чоловік був родом з Одещини. У ранньому віці залишився  без матері. Після закінчення школи проходив військову службу в Житомирі. В справах приїздив у село Слободище, що на Бердичівщині. Тут познайомився зі своєю першою дружиною, але сімейне життя не склалось. Чоловік повернувся на Одещину. Але доля знову повернула його у Слободище. З 2009 року чоловік жив тут разом з громадянською дружиною Зоєю та прийомною дочкою Ольгою.

У селі працював на фермі та на тракторному стані. У липні 2015 року чоловіка було мобілізовано до Збройних Сил, де він служив у 53-ій мотопіхотній бригаді, - повідомили нам у Бердичівському військкоматі.

20 липня цього року в одному з населених пунктів на Донеччині Руслан Юсубов отримав важке поранення в голову. Військові побратими кажуть: снаряд потрапив у бліндаж. Дев'ять днів чоловік пробув у комі. Лікарі Харківського госпіталю боролись за його життя… Однак 29 серпня Руслан Юсубов помер.

 Горе не лишило байдужим як мешканців села, так і Бердичева. Родина загиблого живе скромно, тож люди без вмовлянь зібрали матеріальну допомогу.

Дружина Героя, подейкують,не раз чула від чоловіка, що той неначе здогадувався про свою долю, бо часто допитувався, де його поховає, чи буде  за ним сумувати.

Присутній на похороні бойовий побратим Героя Олексій з сумом констатував, що для кожного з нас життя йде по-своєму. Хтось розуміє, що таке війна. Інші живуть, наче й нічого не відбувається. А від того військовим гірко й боляче. Особливо, коли гинуть справжні сини Вітчизни…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

джерело: Житомир.тудей