А Костянтину було б 62…

2021-04-21 23:38:14

А Костянтину було б 62…

Пора розквіту, пора звершень будь-якого плану: задумів наукових, політичних, культурних… Задумів Божих… Ніби у далекому відрядженні. Ніби ось-ось відкриються двері…Ніби сон… І ти прокидаєшся, чуєш поруч веселий баритон і бачиш ніжний погляд, спрямований на Тебе з великою любов’ю…

Згадаймо, яким патріотом був Костянтин ІВАНОЧКО. А про це він сам, зрештою, написав в одній із газет…

 

 

«КОЖНОМУ НАРОДОВІ ОРАТИ СВОЮ НИВУ ЖИТТЯ – ЗІ СВОГО КРАЮ»

 

До таких відомих людей, які левову частину свого життя прожили у місті Стебнику, належить Костянтин Іваночко. Цьогоріч через прикрий недогляд, на превеликий жаль,  попрощався із життям земним.  В багатьох людей цей сильний духом чоловік вклав свою душу.  Не є винятком і я, за що йому щира дяка та низький уклін.

Костянтин Іваночко народився 1959 р. у с. Довге Дрогобицького району Львівської області. В 1966 році вступив до першого класу Довжанської середньої школи Дрогобицького району. З 1976 до 1980 р.р. навчався на відділені «Українська мова та література» філологічного факультету Дрогобицького державного педагогічного інституту імені Івана Франка.

Упродовж 1980 – 1988 років працював на посадах учителя, директора та заступника директора шкіл Дрогобицького, Сколівського районів та міста Стебника Львівської області. З 1988 року – викладач кафедри української мови Дрогобицького педінституту. У 1995 році захистив цільову аспірантуру, в 1997 році захистив кандидатську дисертацію. З 1997 року – старший викладач, а з 2000 . – доцент кафедри української мови. З 2002 до 2006 року працював заступником голови з гуманітарної та соціальної політики Дрогобицької міської ради, поєднуючи з викладацькою працею на кафедрі української мови.

З вересня 2006 року повернувся на попереднє місце праці – доцента кафедри української мови, за сумісництвом працював також доцентом кафедри юридичної лінгвістики Львівського державного університету внутрішніх справ.

Обирався депутатом Опорецької сільської ради Сколівського району (1985 р.), Стебницької міської ради (1987 р.), Дрогобицької міської ради (1990 р.), Львівської обласної ради (1998 р., 2002 р.).

Ініціатор, учасник і член оргкомітетів з відзначення визначних дат, національних і місцевих свят на Львівщині, у Дрогобичі, Стебнику (Свята Героїв, 90- та 100-річчя від дня народження Провідника ОУН Степана Бандери; 70-річчя створення ОУН, 60- і 65-річчя створення УПА; 80-річчя створення ЗУНР; 60-річчя Карпатської України; 55-ої і наступних роковин створення Української Головної Визвольної Ради (с. Сприня Самбірського району); святкувань з нагоди 80-річчя від дня народження багатолітнього в’язня сумління, ісповідника віри, учня Митрополита Андрея та Йосипа Сліпого, отця-мітрата Петра Герилюка-Купчинського (Стебник);

Один з ініціаторів створення меморіалів (відновлення та будівництва Першого в Україні Меморіального військового цвинтаря Січовим Стрільцям на горі Маківка (Сколівщина) (2000 р.).

Ініціатор, організатор, учасник спорудження та відкриття пам’ятника сотенному Миколі Фризу «Вернигорі» у с. Залокоть Дрогобицького району (2002 р.), пам’ятника борцям за волю України в с. Довге Дрогобицького району (2005 р.); пам’ятника героєві УПА Дмитру Грицаєві «Перебийносу» у селі Дорожів Дрогобицького району (2007 р.); пам’ятника борцям за волю України у м. Стебник (2008 р.).

Учасник відкриття пам’ятного знака у 2007 році в мікрорайоні Солець міста Стебника на могилі активної учасниці національно-визвольних змагань 40 – 50 років минулого століття Степанії Багрій «Чайки», яка загинула під час виконання бойового завдання.

Організатор виготовлення та урочистого посвячення меморіальних таблиць у  Стебнику:

Костянтин Іваночко також був організатоом поїздок представників громадськості Дрогобиччини для участі у відкритті памятників Степану Бандері та іншим видатним постатям національно-визвольного руху у м. Стрий, Борислав, Львів, с. Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області.

Керівник делегації від Дрогобиччини для участі у відкритті пам’ятника новітньому Героєві України, керівникові Всеукраїнського центру національного відродження імені Степана Бандери Іванові Гавдиді у його рідному селі Саранчуки Бережанського району Тернопільської області (загинув у 2003 році при виконанні службових обов’язків у Києві) (2004 р.).

Костянтин Іваночко – ініціатор створення, член оргкомітетів, член та голова журі (на рівні Всеукраїнському, Дрогобича, Стебника) дев’яти фестивалів «Сурми звитяги». 

Організатор першої, поки що єдиної, книжкової ярмарки у Дрогобичі (2004 р.), присвяченої 190-річниці від дня народження Тараса Шевченка, за участю десятків видавців і продавців та понад сотні письменників, які провели низку презентацій своїх книг для сотень, а може й тисяч представників учнівської  та студентської молоді.

Ініціатор створення та проведення фестивалів різдвяно-вертепного і великоднього дійств для молоді, до яких залучив сотні дітей (за час роботи на посаді заступника міського голови з метою відродження й примноження національних і християнських традицій зобов’язав освітні заклади міст Стебника і Дрогобича відповідно до положення проводити перший тур фестивалів на рівні їхніх установ та взяти участь в другому загальноміському турі, представивши на суд журі та громадськості свої програми).

Ініціатор та організатор проведення оглядів-конкурсів читання віршів, присвячених 190-ій річниці від дня народження Тараса Шевченка та 150-ій річниці від дня народення Івана Франка.

Ініціатор проведення теренових ігор у Дрогобичі, присвячених 65-ій річниці створення УПА та 150-річчя від дня народження Івана Франка, які підготувала  та провела Дрогобицька пластова станиця (станична Надія Волощук), залучивши до участі сотні учів шкіл.

Впродовж 2000 року працював над редагуванням п’ятдесяти шести проповідей, написаних на основі десяти Божих заповідей парохом церкви Різдва Пресвятої Богородиці міста Стебника отцем-мітратом Петром Герилюком-Купчинським, що пізніше лягли в основу його духовних книг «Вірю в Ісуса Христа» (2003 р.) та «Вірю в Святого Духа й Вселенську Церкву» (2005 р.).

У зв’язку з підготовкою до святкування 90-річчя від дня народження Степана Бандери з ініціативи обласного проводу КУН, членом якого був Костянтин Іваночко, та керівника Всеукраїнської громадської суспільно-політичної організації «Тризуб» імені Степана Бандери Василя Іванишина, перевидав збірник праць Степана Бандери «Перспективи української революції» у видавництві «Відродження».

Активний та наполегливий ініціатор підготовки й проведення ювілейних святкувань з нагоди 150-их роковин від дня народження Івана Франка, поширення франкіани, лобіювання реалізації проекту ювілейного видання унікального тритомника вибраних творів Івана Франка (закладено 150 тисяч гривень у бюджеті 2004 року на видання цього солідного тритомника).

Був учасником реалізації проектів з матеріальної підтримки книговидання: «Наш рік» (25 тис. грн.), «Корона Данила Галицького» Романа Пастуха (18 тис. грн.), V тому «Дрогобиччина – земля Івана Франка» (25 тис. грн.), фотонарису М.Гуняка, О.Барана «Стежками Івана Франка» (25 тис. грн.) та ін.

У 2002 році узяв активну участь у розробці проекту ухвали сесії обласної ради «Про програму розвитку музейної справи у Львівській області на період до 2005 року», відповідно до якої для капітального ремонту і реставрації пам’ятки архітектури ХVIII ст. – міської житниці – для створення експозиції відділу етнографії та побуту музею «Дрогобиччина» було закладено у бюджеті області 100 тис. гривень. Не стояв осторонь розробки програм з підтримки проведення реставраційних робіт замків Львівщини «Золота підкова» та створення історичного музею-заповідника «Тустань» у селі Урич Сколівського району.

Посприяв у виділенні коштів з обласного бюджету для проведення капітального ремонту даху, капітального ремонту опалювальної системи, встановлення дренчерної системи пожежогасіння міського Народного дому імені Івана Франка у Дрогобичі.

Чимало зусиль доклав для збереження (при активній підтримці голови Львівської облради Михайла Сендака і депутатів Віри Байси та Михайла Ваврина) двох інституцій культури та мистецтва – Львівського музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича та Прикарпатського ансамблю пісні і танцю «Верховина», повернувши їх на обласне фінансування.

Сприяв появі дитячо-юнацьких танцювальних колективів при Народному домі імені Івана Франка та у загальноосвітній середній школі № 2 «Верховиночка» та «Калиновий цвіт».

Сприяв підтримкою фінансування  (спочатку 50 тисяч гривень, а в наступних роках сума збільшувалася) мистецького хорового колективу «Легенда». Долучився до присвоєння колективу звання муніципального.

Хорова капела «Боян Дробицький» відповідно до рішення сесії міської ради отримала статус муніципальної і окремий рядок фінансування у міському бюджеті також завдяки клопотанням п.Костянтина.

Допоміг розшукати дрогобицьких благодійників для реалізації поїздки церковного дитячо-молодіжного хору «Відлуння» (диригент п. Надія Бунь) до Риму на прийняття до Папи Івана-Павла ІІ та на Десятий ювілейний фестиваль духовного піснеспіву «Від Різдва до Різдва», що відбувався у Дніпропетровську.

Спільно з завідувачем відділу культури О.Яводчаком та його заступником Г.Клепач вдалося вибити кошти в міському бюджеті для створення при Стебницькій музичній школі сольного відділу (керівник п. Любов Кузьмич), учасники якого стали лауреатами та переможцями різних конкурсів та фестивалів, і без якого впродовж багатьох років не відбувається жодного загальноміського заходу у Стебнику.

Посприяв відкриттю при Стебницькій музичній школі відділу живопису.

Домагався виділення дотацій з обласного бюджету для погашення заборгованості освітянам за ст.57 Закону України «Про освіту» відповідно до рішень суду.

Першим депутатським запитом до обласної ради (16.06.1998 р.) було звернення щодо технічної непридатності рентген-апарата у Дрогобицькому протитуберкульозному диспансері. У 2001 році за мільйон гривень з обласного бюджету його було придбано. Завдяки старанням обласного депутата дрогобицьку лікарню перевели в обласне підпорядкування, дозволивши будівництво-реконструкцію нового корпусу.

У 2000 році було придбано гумово-бітумне покриття для факультету фізичної культури (декан п. М. Лук’янченко).

Участь у вирішенні проблем Стебника

            Щороку, з 1999 до 2001 добивався виділення з обласного бюджету по 100 тисяч гривень для поетапного завершення дев’ятиповерхового будинку № 3 на вул. Винниченка (мікрорайон Куба).

1999 рік – домігся виділення 50 тис. гривень для потреб Стебницького комунального підприємства «Теплокомуненерго».

2000 рік – закладення в бюджеті області 375 тис. гривень для закупівлі котла, обладнання та монтажу для котельні у мікрорайоні Куба.

Упродовж 1999 – 2000 років сприяв у виділенні путівок для відпочинку дітей зі Стебника в Артеку та інших оздоровницях.

2003 рік – домігся закладення у бюджеті області 100 тис. гривень для заміни силового кабелю.

Домігся закладення у бюджет області 1,5 млн гривень для будівництва школи у мікрорайоні Солець. Домігся виділення коштів із Дрогобицького бюджету для ремонту даху, для проведення заміни системи водо- і теплопостачання; для заміни вікон Народного дому. Домігся виділення коштів для заміни даху філіалу бібліотеки, що на вул. Дрогобицькій. 2003 рік – домігся розширення штату в кількості чотирьох одиниць для працівників плавального басейну Стебницького басейну № 18. Домігся статусу учасника бойових дій 50-ти мешканцям, що з причин законодавчого поля України не були реабілітовані. 2004 рік – силами виконавчих органів Дрогобицької міської ради на території Стебницької дошкільної установи № 26, яку Дрогобицька СЕС заборонила до експлуатації,  проведено відповідні ремонтні роботи з очищення каналізаційних колодязів, ремонту приміщень, закуплено відповідні меблі та холодильник.

Восени 2005 р. підготував проект ухвали сесії Стебницької міської ради щодо передачі певних доріг комунальної власності міста на баланс Львівського облавтодору. Сесія ж Львівської обласної ради прийняла ухвалу щодо впорядкування статусу автомобільних доріг у Львівській області, відповідно до якої відрізок дороги – від кладовища і до Трускавця передавався на обласний баланс.

Літо 1998 року – зініціював проведення виїзного засідання обласної комісії щодо техногенного стану на Стебницькому державному гірничо-хімічному підприємстві «Полімінерал» за участю кількох десятків депутатів Львівської обласної ради.

Грудень 1999 р. Львівська обласна рада приймає рішення «Про заходи щодо стабілізації ситуації в зоні діяльності гірничо-хімічних підприємств області», першим пунктом якого було звернення до Верховної Ради України щодо прийняття Закону «Про визнання м. Стебника зоною підвищеної екологічної небезпеки», а другий пункт гласив: «Передбачити в державному бюджеті Укоаїни на 2000 р. фінансування природоохоронних заходів для Стебницького ДГХП «Полімінерал» в сумі 10,75 млн. грн.». Списані борги за податок на землю в кількості 0,5 млн грн.

Спільно з Дрогобицьким Центром національного відродження і доцентом кафедри української мови Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка К Іваночком та завідувачем бібліотекою у Народному домі Любов’ю Волошанською  виданий альбом «Із когорти нескорених» на пошану 90-літнього політв’язня сталінських таборів, почесного громадянина Стебника Романа Пацули.  

Костянтин Іваночко в бібліотеці Народного дому

І таких добрих справ було у Костянтина предостатньо. І шкода, що ще багатьом планам не судилося втілитися у життя. На жаль, 15 серпня 2020 року серце Костянтина перестало битися. Відійшов у вічність молодий чоловік, повний задумів, повний енергії, повний духовного покликання, з місією вести інших...

Той березень… Скільки талановитих людей, які народилися в цьому першому місяці весни (Тарас, Ліна, Лариса…). Вони любили і люблять людей, рідну землю, творчість і життя…

Вони пробуджують до дії, вони є вісниками чогось пророчого, горстка з них і надалі надихає з небес…

Саме до таких людей належав наш невтомний Костянтин. Вічна Йому пам'ять…

                                                                               Матеріал зібрала дружина Любов Іваночко,

упорядкувала племінниця Ганна Іваночко

за матеріалами:

джерело: власне