Шахи для всіх
2023-01-26 06:06:24
Шахи для всіх
Дрючок для занадто розумних
Різноманітність логічних ігр в наші дні не дивина. Час вимагає підвищеного освітнього рівня, упровадження комп’ютерів в сфері виробництва і побуту. Логічна гра розвиває мислення, пам'ять, допомагає орієнтуватися в складних, нестандартних ситуаціях. Убий у собі раба.
До логічних ігр відносяться шахові задачі і гра-дуель між шахістами – дивна гімнастика розуму, тренування гостроти і нешаблонності шахового погляду зору і критичної точки виграшу. Нерідко результат шахової партії залежить лише від того, чия черга ходу – білих чи чорних. «Шахи – це трагедія одного темпу». Шахи – це ствердження свободи волі у людини, вільний вибір ходу, а, наприклад, нарди – це удача випаду двох кубиків (теорія ймовірності і спритність розуму і рук). Шахи – модель битви: хід, думка і спорядження бою (не виховання – а вишкіл).
Любителям шахів, як кажуть мудреці Індії, треба менше віддаватися турботі і журбі, бо турбота – тенета душі і смерть почуттю, тому гравцю необхідно (перед грою) менше працювати, бо втома одурює здібності; і не пересичуйся, бо ненажерство втомлює органи тіла і порушує кмітливе мислення, коли шлунок переповнений, засинає здібність робити висновки, німіє мудрість і органи відмовляються мислити; а коли ним оволодіває голод і його буйність, то шлунок, коли він порожній, відвертає серце від обмірковувань, а око від обачності і обережності і т.д.
Чим вищий рейтинг у шахіста, тим складніший індивід-особистість. «У кожного своя норма – змагайся і кріпись. «Великі люди, - писав Гегель, - ніколи не бувають щасливими, вони помирають рано, їх убивають, або відправляють в заслання». Композитор В. Івасюк, В. Чорновіл, А. Сахаров, В. Стус, Л. Лук’яненко, І. Юхновський, С. Бандера, Ю. Шухевич, І. Білозір, М. Леонтович, Петлюра, Мазепа, Махно, Л. Українка, О. Теліга, Л. Костенко – цвіт нації, а доля?
Був проклятий Спіноза, Сократ присуджений до смерті, Арістотеля відправили в вигнання, були вигнані Данте, Пушкін, Лермонтов, Чернишевський. Росію покинув Герцен, Англію – Байрон, Німеччину – Ейнштейн, Фейхтвангер … Різні епохи і люди, а доля одна. Магелан, Веспуччі, Колумб покинули батьківщину і робили відкриття під чужими прапорами. А участь Радіщева, Достоєвського, доля Шевченка. Листаючи сторінки історії, ми бачимо геніїв, які пережили приниження: Дворжак – національна гордість чехів – грав на празьких вулицях на скрипці, отримуючи мідяки на обід. Моцарт був настільки бідним, що не міг купити дров. Некрасов – в петербурзьких трактирах крав з столів хліб. Огінський покинув Польщу після того, коли сумно завершилося знамените повстання Т. Костюшка, в якому брав участь композитор в батальйоні єгерів. Цей список імен і доль безмежний. А. І. Франко? На думку древньокитайського філософа Лао-цзи, одна з головних задач керівника є в тому, щоб відгородити своїх підданих від знань і пригнітити їх інтелект. Бо всяка просвіта, всякі знання є небезпечними. Церковний діяч Росії Філарет: «бродіння думок» може зробити більше небезпеки, від безграмотності». Потужні інстинкти самозбереження влади путіністів веде до неприязні і ненависті до інтелектуалів, до культурних держав і народів. Гоголь і Булгаков віддзеркалювали внутрішнє фізичне, розумове і емоційне життя садомазохістів політичної Росії в Україні. Може не так? А зараз спецопераційний геноцид-війна? Булгари, які жили на Волзі, коли бачили людину рухому і дотепну в справах, казали: цій людині бажано служити Богу: тому брали її, клали на шию шнурок і вішали її на дереві. Саме тому тепер Росія спонсорує тероризм. Такий генофонд імперії. Її цивілізовані дикуни придушують особистість за допомогою колективної пропаганди кийків і куль поліцаїв. Росія – народ цивілізованих дикунів. В сучасній Росії вигнали, убили і запроторили у в’язниці тисячі державних діячів – Буніч, Суворов, Нємцов, Навальний, Невзоров, Латиніна, Варламов, Кац, Пугачова і ін.
Були часи, коли було небезпечно мати славу знавця. Всі великі відкривачі, відмічав Шарль Фур’є, - Коперник, Ньютон, Лінней, Колумб, Галілей, Гарвей протирічили своєму часу. Все велике завжди було всупереч чогось і чомусь.
Марія Складовська-К’юрі, дослідник атому, ослабнувши від недоїдання, падала в голодну непритомність. Едгар По, голодував все життя, коли цвіла кульбаба, вони з жінкою варили і їли її.
В сиву давнину, тиран Корінфа Періандр, відправив до міленського тирана Фрасібула посла, доручив йому взнати у тирана, як налагодити йому в державі порядок. Фрасібул разом з послом вирушили за місто, вийшли на засіяне поле і, гуляючи по полю, запитував, для чого він приїхав із Корінфа. При цьому Фрасібул, коли бачив колосок, що підносився над іншими, зривав його і викидав, поки всі найкращі колоски не опинились на ниві. Відпустивши посла, він не дав відповіді. Коли посол повернувся у Корінф, Періандр запитав, яку пораду дав йому тиран. Посол розказав, дивуючись, для чого Періандр відправив його до божевільного, який псував своє власне добро, обриваючи колоски. Періандр зрозумів, що Фрасібул радить йому страчувати видатних людей. З того часу він став жорстоким, убивав і виганяв видатних людей.
З 24-го лютого по нині війна Московії з Україною вигнала понад сім мільйонів людей по цілому світу. Очевидно зараз в суспільному житті Росії «велика прірва» відділяє інтелектуалів від народу. Одурманений народ радіє «воєнній операції», бо прихований в підсвідомості страх є сильнішим за логіку: пропаганда рашизму навіює ненависть до національної культури України. Як кажуть у народі: жаба тисне москаля – в українців є земля.
А так творив Василь Стус як пророк:
*************************
|
В??ХОВАННЯ
Подолай себе, грішнику,
Правили вихователі,
Шмагаючи йому спину
канчуками
I бідолашний не витримав
добре натужився
і посунувся з себе
поминаючи грішну плоть
Відбігши на кількадесят метрів,
іще чуючи ляскання батогів,
він украй розгубився:
куди йому бігти —
уперед чи назад
Повертати йому зовсім не кортіло, але залишатися
без шкіри не вабило теж
Можеш бігати навколо своєї шкіри
як дикун коло забитого ведмедя
і справляти ритуальний танок
своєї подоланості
Нещасний був у захваті:
йому таки дозволили існувати в собі
хоч і на відстані.
*************************
P.S. Коли Клавдій став імператором, він признався, що під час царювання Калігули він навмисно симулював дурість.
21.ХІ.22р. Дописувач: Захарків
джерело: ексклюзив