Засновники сучасної України закликали зберегти єдність і досвід державотворення

Історична подія:

Навесні цього року запрацював закон «Про статус Засновника сучасної держави Україна – народного депутата». Він надається народним депутатам Верховної Ради Української РСР 12-го скликання (яка згодом стала Верховною Радою України 1-го скликання), котрі 24 серпня 1991 року проголосували за Акт проголошення незалежності України.

З цього приводу в Українському кризовому медіа-центрі відбувся Круглий стіл «35-річчя створення сучасної держави Україна та відновлення національної державності – здобутки та виклики: оцінки Засновників”. В ньому взяли участь Президент Товариства Засновників сучасної держави Україна Іван Заєць; доцент НаУКМА, заступник Голови Рахункової Палати в 1997-2005 роках, перший обраний Житомирський міський голова Віталій Мельничук; Прем’єр-міністр України в 2001-2002 роках, Секретар РНБО України (2005—2006). Президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах; доктор юридичних наук, професор, віце-президент Академії правових наук України Олександр Бандурка; Надзвичайний і Повноважний Посол України, Дійсний член Академії будівництва України Анатолій Дронь, колишній директор Українського Національного Інформаційного Агентства Михайло Батіг і доктор економічних наук, головний науковий співробітник Інституту аграрної економіки НААН України Василь Рябоконь.
 

Модератор зустрічі, Надзвичайний та Повноважний Посол, голова правління УКМЦ Валерій Чалий відмітив, що тим самим Україна обрала шлях, яким пішли багато країн. Наприклад, у США засновниками називають тих, хто ухвалив Декларацію про незалежність країни. Тому і народних депутатів Верховної Ради першого скликання доречно вважати засновниками сучасної української держави.

«Сьогодні Україні дуже потрібен цей зв’язок часів, потрібен досвід людей, які не тільки стояли у витоків сучасної держави України, а і продовжують це робити протягом всіх цих 35 років, відстоюючи цю позицію», – сказав він.

Дорогим досвідом для нації назвав діяльність обранців першого скликання Іван Заєць.

«Наріжними каміннями нашого державотворчого процесу є ухвалення Декларації про Державний Суверенітет України, Акту проголошення Незалежності України, результати референдуму 1 грудня 1991 року на підтвердження Акту проголошення Незалежності України. Інститут засновників сучасної держави Україна персоніфікує оцей зв’язок, і показує, що українська держава не постала з якоїсь там ласки Москви, а підсвічує боротьбу українців впродовж століть за свою волю», – підкреслив Президент Товариства Засновників сучасної держави Україна.

Зі слів Віталія Мельничука, ідея створення такого інституту народилась у 2023 році, коли в Україну приїхала делегація сигнаторів Литви, Латвії та Естонії.
 

«Тоді зацікавило, як в них це працює, і це справило дуже велике враження на мене. Ми бачимо, наскільки в цій же Литві міцний дух національного відродження. Виявилося, що це виникло не на голому місці, а і завдяки тій великій роботі, яку роблять ці люди. І я побачив те, що в нас такого немає, а мало б бути. Після цього порадився з моїми колегами. Зрештою в травні 2024 року ми створили організаційний комітет з формування об’єднання «24 серпня», яке мало об’єднати народних депутатів першого скликання», – розповів народний депутат.

Теми економічного суверенітету торкнувся Анатолій Кінах. На його думку, романтичні настрої засновників, нажаль, відкинули цей напрям на другий план.  
 

«Ми не розуміли, що не вистачало прагматичного досвіду і розуміння того, що світ і геополітика в цілому достатньо складна, є подвійні стандарти. Ніколи не можна забувати, що кожна незалежна держава, в першу чергу, повинна захищати свої національні інтереси, і в чесній конкурентній боротьбі перемагають тільки ті держави, де суспільство  консолідовано і є розуміння, що таке національна ідея, стратегія розвитку, і якого місця в світі ми хотіли би досягнути», – наголосив він.

Олександр Бандурка зосередився на безпекових викликах, з якими треба сьогодні боротись: «Треба владі, народу, політичним партіям і нашому об’єднанню «24 серпня» працювати над створенням тієї згуртованості, яка була на початку війни».
 

Цікаве уточнення зробив Михайло Батіг, назвавши ту Верховну Раду парламентом 12-го скликання.

«Нас обирали люди у березні 1990 року до Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. Коли 1 грудня народ України проголосував на референдумі, і на карті Європи народилася нова держава Україна, і юридично, бездоганно, коректно, і політично треба було розпустити наш парламент. Ми самі це мали зробити і провести на початку 1992 року вибори нового парламенту нової України… Тепер уявіть собі, будь ласка, якби це сталось, чи прорвався би хтось з комуністів до Верховної Ради при тому загальному суспільному настрої, атмосфері нової держави, незалежності. Тоді б прем’єр-міністр не питав би, яку державу нам будувати? Очевидно, і питання ядерного озброєння в новому парламенті стояло б зовсім по-іншому», – припустив Михайло Батіг.

 

Василь Рябоконь порадив у сучасних умовах взяти на озброєння ту єдність, яку проявила Верховна Рада 35 років тому.

«В нас було дуже багато дискусій, але разом з тим, коли дійшло до Акту Незалежності, всі одноголосно і активно проголосували. І це свідчить про те, що дійсно саме головне тоді було для нас завданням – це наша Україна. Зробити все, щоб вона була вільна і самостійна. І вона такою сталась. Тепер треба, аби суспільство під час війни було консолідовано. Не буде консолідації – не буде нічого. Тому що народ впевнений на перемозі і хоче перемоги, але треба всіх об’єднати, щоб всі однаково йшли до якоїсь мети і визначеної цілі», – зазначив головний науковий співробітник Інституту аграрної економіки НААН.
 

Говорячи про той час, Валерій Чалий нагадав, що поза парламентом було дуже багато людей, які за своїм ентузіазмом, впливом, пожертвою, самопожертвою, могли би називатись так само засновниками.

«Це і журналісти, і українські патріоти, письменники, ті, хто відстоював право українців на свою мову, на свою віру. Їх не треба забувати. Величезний їх список. Хтось увіковічений в монументах, хтось в книгах, хтось в списках на стелах, але давайте не будемо і про них забувати», – додав голова правління Українського кризового медіа-центру.

Відео круглого столу - за посиланням

Захід відбувся у рамках проєкту “Об’єднані правдою” за підтримки Canada Ukraine Foundation

 

Пресцентр Українського кризового медіа-центру розташовано у приміщенні Українського дому (вул. Хрещатик 2), 2-й поверх. Телефони гарячої лінії +380 99 720 22 16, електронна адреса press@uacrisis.org. Дізнайтеся більше на сайті Центру www.uacrisis.org, а також у соціальних мережах YouTube, Twitter, Facebook, Telegram.

Український кризовий медіа-центр (УКМЦ) створено у березні 2014 року зусиллями провідних українських експертів у галузі міжнародних відносин, комунікацій та зв’язків із громадськістю. Завдання УКМЦ – надавати об’єктивну інформацію про Україну та про події довкола неї, виклики та загрози національній безпеці, зокрема у військовій, політичній, економічній, енергетичній, гуманітарній сферах, як внутрішній аудиторії – громадянам України, – так і світовій спільноті. Завдання УКМЦ – об’єднувати інформаційні потоки про Україну, підвищувати поінформованість щодо ситуації та події, які відбуваються в Україні та світі, сприяти побудові іміджу України на міжнародній арені.