Гомін Галичини




За межами диплома: чи надає вища освіта перевагу на ринку праці

За межами диплома: чи надає вища освіта перевагу на ринку праці

2024-02-12 15:27:30

За межами диплома: чи надає вища освіта перевагу на ринку праці

 

Існує думка, що без диплома ти ніхто і без нього двері в успішне життя зачинені. Але чи можна знайти хорошу роботу без вищої освіти й чи саме вона потрібна роботодавцям?

Зараз питання про значущість вищої освіти викликає активні обговорення та роздуми серед громадськості, експертів та молодого покоління. Технологічні зміни, економічні трансформації, поява різноманітних шляхів досягнення успіху та розвитку в кар’єрі й вимоги сучасного ринку праці ставлять під сумнів традиційні уявлення про беззаперечну необхідність навчання в класичному університеті.

Work.ua спробував дослідити, наскільки вища освіта залишається актуальною на українському ринку праці. Ми розглянемо її переваги та виклики. Вийшов дійсно великий та грунтовний матеріал. Сподіваємося, він допоможе зрозуміти важливість навчання та постійного розвитку загалом.

Сучасні тенденції на ринку праці

Почнемо з того, яких саме знань та навичок роботодавці вимагають від кандидатів на ринку праці.

Набутий практичний досвід, реальні досягнення та розвинуті м’які навички в кандидатів усе ж таки переважають

Згідно з опитуванням Work.ua, 51% роботодавців вважають, що досвід роботи, практичні навички та реальні досягнення в кандидата є важливішими, ніж наявність вищої освіти. Ще 38% впевнені, що вища освіта може бути корисною, але не завжди є вирішальною в ухваленні рішення прийняти кандидата на посаду. Для 11% респондентів наявність вищої освіти є ключовим критерієм для вибору кандидата.

Опитування проводилося у грудні 2023 року. У ньому взяли участь 464 особи

Опитування проводилося у грудні 2023 року. У ньому взяли участь 464 особи

Для бізнесу цікавішим буде фахівець-початківець, який не обмежувався теорією, а й шукав та продовжує шукати додаткові можливості, щоб застосувати свої знання та навички на практиці й отримати з них реальний досвід. Останнє доповнює або навіть переважає формальну освіту, надаючи роботодавцям впевненість у здатності кандидата ефективно працювати в реальних умовах.

Павло Маркасьян, HR Director в IT-компанії Trionika, розповів Work.ua, що раніше знання застарівали через десять років, потім ця цифра зменшилась до п’яти, а сьогодні, як показують дослідження, за два роки наші знання потребують оновлення. Технології набрали таких обертів, що інформація змінюється та застаріває дуже швидко. Тому кожен спеціаліст, незалежно від професії, віку та стажу, має займатися безперервною освітою.

Павло має понад 13 років досвіду у сфері управління персоналом (страхування, готельний бізнес, IT) та є сертифікованим коучем (ECF). Фахівець каже, що якщо кандидат не має вищої освіти, але володіє сучасною базою знань й готовий її постійно оновлювати, він буде нічим не гірший, а може навіть й кращим за кандидата, що має лише профільну освіту, яка побудована на минулих практиках.

HR-директор маркетингово-дистрибуторської компанії KIDDISVIT Вадим Чумаченко також зазначив, що в кандидатах цінують реальний досвід, адаптивність, бажання працювати та швидко навчатися в постійній динаміці змін.

«Ми тестуємо ці показники для кожного кандидата. Звертаємо увагу на проактивність, ініціативність та готовність продемонструвати конкретні досягнення та успіхи в попередніх проєктах», — наголосив Вадим Чумаченко.

Вища освіта в кандидата не гарантує високої фахової кваліфікації, але робить вагомий внесок у розвиток м’яких навичок

Work.ua запитував у роботодавців, які переваги для них має кандидат з вищою освітою. Виявилося, що 37% представників українського бізнесу вважають, що наявність вищої освіти не надає жодних переваг. Але це зовсім не говорить, що вища освіта не цінується й не потрібна на сучасному ринку праці. Все ж таки переважна більшість, а це 47% респондентів, відповіли, що перевагою в кандидатів з вищою освітою є саме набуті за час навчання м’які навички. Серед них:

  • 15% — вміння планувати свій час та дотримуватися дедлайнів, тому в кандидата одразу є навички самоорганізації;
  • 12% — розвинуті комунікативні навички;
  • 10% — розвинута здатність аналізувати складні проблеми та шукати їхнє рішення;
  • 10% — здатність завершувати розпочаті справи та долати труднощі.

Ще 16% опитаних вважає, що кандидати після закінчення вишу отримують hard skills, а саме володіють глибшими теоретичними знаннями у своїй галузі й мають специфічні навички та знання, що можна отримати тільки у вищих навчальних закладах.

Раніше вважалося, що жорсткі навички на робочому місці цінніші за м’які. Але це суттєво змінилося, і в цьому вбачають вплив пандемії COVID-19. Вірус змусив людей переосмислити відносини одне з одним. Це стосується і бізнесу.

Комунікації, лідерство, креативність та адаптивність, вміння працювати в команді, тайм-менеджмент, критичне мислення, вміння розв’язувати проблеми, управляти конфліктами, сприймати зворотний зв’язок, а також емоційний інтелект — згадка цих скілів зараз є майже у кожній вакансії.

«Для нашої сфери й для нас як для компанії не важливо, чи є у кандидата вища освіта та певний диплом. Для нас важливішими є м’які навички (soft skills), знання в конкретній галузі та досвід. Є вакансії, на які ми готові брати співробітників навіть і без досвіду роботи, але за умови, якщо у такого кандидата були базові знання у галузі, які він може отримати самостійно або в університеті», — зазначив HR Director Trionika.

Павло Маркасьян додав, згідно з дослідженнями, проведеними Гарвардським університетом, Фондом Карнегі та Стенфордським дослідницьким центром, 85% успіху в роботі досягається завдяки добре розвиненим soft skills, і лише 15% успіху приносять професійні, жорсткі навички або hard skills.

Опитування, наведене вище, показує, що роботодавці не применшують позитивний внесок отримання вищої освіти — вона дає можливість здобути не тільки фахові знання, а й сприяє розвитку м’яких навичок.

Так думають і представники українських вищих навчальних закладів. За словами доктора хімічних наук, професора, ректора Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (далі ДНУ ім. Олеся Гончара) Сергія Оковитого, одна з компетенцій, яку здобувають студенти — уміння вчитися, а вона безцінна в сучасному світі, що швидко змінюється. Тобто випускник університету розуміє, що карʼєра — це постійне самовдосконалення.

«Тренд на освіту протягом життя спостерігається в усіх країнах, і при цьому ніхто не ставить під сумнів якість тієї освіти, що здобув 5 років тому. Просто світ став динамічнішим, завдяки сучасним технологіям в усіх галузях за пʼять років відбуваються значущі зміни, чи то технології медичної діагностики, медійна галузь, телекомунікації тощо», — сказав ректор ДНУ ім. Олеся Гончара.

Сергій Оковитий додав, що сучасні інноваційні освітні методики також спрямовані на розвиток командної роботи, лідерства:

«Залучення до органів студентського самоврядування — то завжди хороший пункт у резюме для роботодавця, адже це говорить про ініціативність кандидата, здатність очолити команду і вести її за собою. Університетські факультети налічують від кількох сотень до тисячі студентів. Це дійсно хороша школа лідерства».

З розвитком м’яких навичок розібралися, а що з професійними? Ідеальний розвиток подій, це коли випускник вишу приходить працевлаштовуватися на свою першу роботу, дійсно розбирається у своїй галузі, уже має практичний напрацьований на реальних кейсах досвід та, можна сказати, має кваліфікацію. І все це він мав би отримати впродовж чотирьох років навчання у вищому навчальному закладі. Але реальність — інша. За словами Павла Маркасьяна, на жаль чи на щастя, освіта не гарантує взагалі нічого. Кваліфікація спеціаліста — це зазвичай поєднання досвіду та самоосвіти. Сьогодні щодня з’являються нові професії, для яких ще не розроблені університетські програми. Молоді сучасні фахівці часто формують свої знання на курсах, власних практиках, літературі та відеоматеріалах.

Цю думку підтримує й Вадим Чумаченко — наявність диплома про вищу освіту зараз не визначає високу кваліфікацію фахівця саме через якість практичного досвіду, що надається майбутнім спеціалістам

«На жаль, виробниче стажування здебільшого — це просто папірець, потрібний для отримання диплома. Сучасним підприємствам, де швидко змінюються процеси та вимоги до кандидатів, необхідні більш гнучкі та адаптивні навички. Спеціалісти повинні бути готові до постійного навчання та вдосконалення своїх навичок у процесі роботи. І саме цей надбаний досвід складає цінність для роботодавця. Є кандидати без диплома, які виявляють високий рівень здібностей, мають винятковий досвід і скіли, які вони здобули в процесі самоосвіти чи профільних курсів, особливо якщо казати про робочі спеціальності або посади початківців», — сказав HR-директор KIDDISVIT.

Роботодавець не відкидає переваг у кандидатів, які мають вищу освіту, але шукає комбінацію знань, досвіду, навичок та мотивації

Безумовно, вища освіта не буде зайвою й треба віддати їй належне: вона вчить самодисципліні, відповідальності, роботі в колективі, розв’язанню проблем, вмінню швидко засвоювати багато нової інформації та розбирати основні засади галузі, в якій працюватиме майбутній спеціаліст.

Тож вища освіта — це фундаментальна база для подальшого розвитку, особливо для технічних або вузькоспрямованих фахівців.

«Ті, хто чесно проходить навчання у вищій школі, більш підготовлені для постійного пошуку знань і розвитку. Навіть коли профіль освіти та посади не збігаються. Ну, і звісно, студенти — хлопці та дівчата на етапі здобуття освіти досить часто демонструють великий потенціал та готовність до роботи», — сказав Вадим Чумаченко.

Є люди, які потрапили у професію без вищої освіти та встигли отримати корисний досвід, завдяки щоденній праці. Але треба розуміти, що, імовірно, такі спеціалісти підвищували свою кваліфікацію курсами, тренінгами, вивчаючи літературу. Тобто освіта, можливо і не вища, але все ж таки мала місце у їхньому професійному житті. Якщо ж кандидат не має ані освіти, ані досвіду, то, звичайно, з ним буде найважче.

Зазвичай таких людей беруть на позиції джунів, помічників, щоб навчити всього з нуля.

«Для нас, в Trionika, не важливо, є у кандидата профільна освіта чи ні. Ми дивимось на комбінацію досвіду, софт та хард скілів, на бажання працювати та збіг у наших цінностях», — зазначив Павло Маркасьян.

Для деяких професій вища освіта може й не так важлива, але…

Є «класичні» професії, для яких освіта є дуже важливою складовою. Наприклад, це лікарі, юристи, технологи, науковці, психологи та психотерапевти, інженери, педагоги тощо.

Їхня професія побудована на фундаментальних знаннях, які є незмінними вже багато років (анатомія людини, закони, формули, теореми, фізичні властивості матеріалів).

«Без цих знань такі спеціалісти можуть нашкодити собі або іншим людям і одного досвіду їм, найчастіше, буде не достатньо!», — зауважив HR Director Trionika.

За словами проректора з міжнародних зв’язків та розвитку МНТУ Станіслава Кухтика, більшість спеціальностей, особливо початкового рівня, можна опанувати через мікрокваліфікації, коротко- та довготермінові курси від університетів та інших освітніх провайдерів, а також саморозвиток завдяки безкоштовним онлайн-курсам та лекціям.

«Але якщо необхідно підготувати висококваліфікованого спеціаліста від середнього рівня, який буде володіти широким спектром вмінь та навичок, то не обійтись без традиційного навчання та розвитку в класичному університеті», — сказав проректор МНТУ.

Так, курси швидко дадуть необхідний інструментарій для роботи, бо швидше реагують на зміни на ринку праці, але карʼєру топового управлінця в будь-якій галузі важко збудувати без системних знань.

Наприклад, можна досконало опанувати англійську мову на курсах і одразу працювати перекладачем, але там не дадуть знань культурознавчої складової, літературознавчої, системної філологічної освіти. Це стосується багатьох галузей.

«Нещодавно під час підписання меморандуму з потужною ІТ-компанією ЕРАМ Ukraine керівник дніпровського офісу Артем Нікутов сказав, що саме фундаментальна вища освіта та знання з математики, системного аналізу, фізики є основою зростання в ІТ-галузі», — сказав ректор ДНУ ім. Олеся Гончара Сергій Оковитий.

Також він додав, що сьогодні у всіх здобувачів вищої освіти є можливість самостійно формувати індивідуальну освітню траєкторію, адже 25% дисциплін — на вибір студента. Тобто до основного фаху можна додати юридичні, економічні, філологічні та інші компетенції. Такий студентоцентрований підхід дозволяє молодій людині свідомо наповнювати «інтелектуальну валізу» та ефективно розвиватися. Також класичний університет формує світогляд, дає високий рівень загальної ерудиції.

Підсумок

Варіант зовсім пропустити освітній етап не спрацює. Якщо ви не бачите сенсу отримувати класичну вищу освіту, все одно, щоб розпочати свій кар’єрний шлях, потрібно докласти багато зусиль: пройти більш ніж один фаховий курс та тренінг, самостійно шукати та вивчати літературу, знаходити наставників та колег у сфері. Хоча роботодавці готові давати знання співробітникам, іноді з нуля: створюють для цього корпоративні освітні простори, використовують інструменти зовнішнього навчання — запрошують експертів, дають можливість відвідувати бізнес-курси, тренінги, вебінари, форуми.

Але не всі погодяться навчати працівника без базових знань, у якого не буде мотивації та бажання розвивати навички, оновлювати знання, підвищувати кваліфікацію.

Для роботодавців усе ж таки сучасний успішний фахівець — це людина, яка розуміє, що навчання та розвиток, це не відокремлений етап у житті, а постійний, необхідний процес, який дозволяє ефективно адаптуватися до змін у світі.

Тож оптимальним варіантом буде збалансоване поєднання теоретичного та практичного досвіду. Тим паче на ринку праці віддають перевагу кандидатам, які можуть приносити конкретний внесок у вигляді навичок, вивчених у реальних умовах, а також здобутих базових фахових знань.

Ректор ДНУ ім. Олеся Гончара Сергій Оковитий сказав вдалу фразу, якою можна закінчити думку: «необхідність вищої освіти, зокрема й класичної, визначається тією метою, яку ставить перед собою молода людина на старті карʼєри».

 


Читайте також 

джерело: власне






Що ще читають на цю тему



Коментарів немає
Додати коментар


Коментар