Місто для людей

Дрогобич – місто багатої історії та традиції. Галицьке містечко, яке на перехресті мов та культур є духовним центром краю, а колись і промисловим. А колись нафтопереробним, а колись…

У місті формувались такі відомі особистості, як Іван Франко, Василь Стефаник, Лесь Мартович, Бруно Шульц та багато інших. У жовтні 1914 р. у місті побував у складі російської окупаційної армії молодий військовий кореспондент, згодом видатний письменник Олексій Толстой, який у нарисі «По Галичині» писав: «Дрогобич… - цілком уже європейське місто; на широких, освітлених електрикою вулицях – чудові будинки і красиві вілли…Це – заводське місто, де нафта, яка поступає самопливом з Борислава, переробляється на вазелін, бензин та ін.; тут же стоять великі спиртоочисні заводи». (за матеріалами «Нариси з історії Дрогобича. Від найдавніших часів до початку ХХi ст.)

Сьогодні це, так зване, цілком європейське місто плаче зі своєю інфраструктурою: розбитими дорогами, напівзруйнованими будівлями, численними забудовами і т.д., які не забезпечують на належному рівні функціонування міста. А влада в нас також «так звана» не поспішає…

«Сталий розвиток кожного населеного пункту має забезпечувати стратегічний план. У нашому місті вже приймалися кілька стратегій розвитку Дрогобича, які не можна назвати успішними, тому що вони розроблялися на засадах радянської системи управління містом, - діляться з нами думками викладачі кафедри загальноекономічної підготовки та маркетингу Інституту підприємництва та перспективних технологій при НУ «Львівська політехніка» (м.Дрогобич). - В основі всіх попередніх стратегій розвитку Дрогобича і країни загалом закладались інтереси держави, які превалювали над інтересами особи. Спорудження промислових та інших об’єктів  в місті виходило не з інтересів мешканців міста, а з потреб держави, ігноруючи екологічну безпеку і вплив на розвиток регіону в цілому. Нові заводи і фабрики вимагали нових робочих рук, і для проживання працівників забудовували місто так званими “спальними” мікрорайонами. Інфраструктура таких мікрорайонів у місті нерозвинута, недружня для людини, непристосована для комфортного життя.»

Саме це і змотивувало викладачів вищевказаної кафедри НУ «Львівська політехніка» спільно з МГО «Український молодіжний прорив» розробити Громадську Стратегію Розвитку Дрогобича. З метою створення сприятливих умов для професійної та економічної самореалізації, забезпечення комфортного життя, у п’яти районах нашого міста було проведене опитування дрогобичан.

А яким мешканці бачать своє місто? Загальна кількість опрацьованих анкет – 338. З них 36% складають респонденти віком від 21 до 30 років. Полярні позиції зайняли по 15 % опитаних, які охарактеризували Дрогобич, як «місто, в якому немає перспектив» і «я хочу, щоб тут жили мої діти». Аж 49% мешканців відверто відповіли, що «Дрогобич має суттєві проблеми і недоліки». Питання про головний недолік міста найбільш заплутало дрогобичан, якби це не було прикро, але місце знайшлось для кожного із запропонованих варіантів. 27% громадян відповіли – «відсутність умов для розвитку бізнесу», 20% - «відсутність місць для відпочинку», 19% - «робота комунальних служб», 18 % - «стихійний ринок у центральній частині міста» та 18 % надали свій варіант відповідей. Зате, в абсолютній більшості дрогобичани об’єднались навколо питання про перевагу міста – 68% стверджують, що це цікава історія та архітектура. Найважливішими напрямками розвитку м. Дрогобич опитані виділяють економічний – 44 % та туристичний – 22 %. Покращити життя у нашому місті може «активність громадських організацій» – так вважають 38 % респондентів, «послідовність влади» – 28%, «приваблення інвесторів» – 24%.

            Такі є результати проведеного опитування. Якщо вас цікавить майбутнє нашого міста і ви маєте бачення його розвитку, запрошуємо до участі у розробленні Громадської Стратегії Розвитку Дрогобича. З цією метою формується робоча група з 30 осіб. За детальною інформацією звертайтеся: Красуляк Марта (0679319933) та Олег Дукас (0979502259, 0931533383)

            Місто має бути для людей! Будуймо його разом!

 Ольга Козар,

прес-служба МГО "Український молодіжний прорив"