Хотів її любити та кохати

 

Хотів її любити та кохати,

Хотів її довіку шанувати,

На вірність перед Богом присягнути,

Хотів, та насудилось тому бути.

 

Засніжена комета пролітала,

Обраницю мою зачарувала,

Любов причепурилася снігами

І промовила холодними вустами:

 

«Прошу тебе не плач і не ридай,

Чим швидше розлюби та розкохай

І з Богом в серці гріх мій відпусти,

Прости мене, за все мене прости.

 

Не велено ні бачити ні чути,

ЇЇ уже, нажаль, не повернути.

Кохана, моя люба, моя мила,

Я молюся, щоб ти була щаслива.

автор: Юрій Гарник