Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти.

Мені у приваті повідомили, що до шкіл надійшла команда про скорочення на 10% управлінського та адміністративно-господарського персоналу закладів.

Я лише «за» скорочення заступників директорів шкіл з усіляких витребеньок типу «методичної», «наукової», «соціальної» роботи. Легше буде жити творчо працюючому вчителю.

Але не розумію, як іще можна скорочувати адміністративно-господарський персонал. Навпаки, кількість цих працівників збільшувати потрібно. Бо скоро вчителям доведеться взяти в руки мітли й замість двірників прибирати шкільний двір чи вимивати туалетні кімнати. Мало того, що вчителі чергують в їдальнях, виконуючи роздачу їжі та інші функції, не передбачені їхніми посадовими обов’язками.

А, якщо хтось із приймаючих подібні рішення, не знає, що робити, то нагадаю. В останні роки існування СРСР існував Держкомітет з народної освіти. Він запровадив у школах так званий «новий господарський механізм». Школі встановлювалася лише загальна сума бюджетних асигнувань, призначених для неї на поточний фінансовий рік. Кошторис видатків складав кожен директор САМОСТІЙНО. І міг змінювати його. Але лише в межах затвердженої річної суми видатків... Цей механізм проіснував недовго, бо чиновникам він був страшенно не вигідним...

Між іншим, 10-відсоткове скорочення, з якого я почав пост, до шкіл дійшло. Але клану усіляких методистів, інспекторів, спеціалістів, які сидять в так-званих управлінсько-методичних-наукових структурах, воно не торкнулося. Та скорочення видатків на зарплату в освіті потрібно починати з них. Нехай на неї заробляють наданням сервісних послуг закладам освіти. Побачимо, чи багато зароблять?

Оригінал