1971 рік. Пісня року. Ансамбль Смерічка виконує Червону руту. Згодом її будуть співати і на Далекому Сході, і в Середній Азії. Популярність – шалена. Зінкевич, Яремчук і Івасюк в момент стають зірками. В цей момент Івасюку лише – 22. А наступного року переможе його ж Водограй. Через 7 років після тріумфу він вийде з дому. І не повернеться. Його знайдуть лише через три тижні. Повішеним у лісі.
Тоді криміналісти нічого підозрілого не побачать. А дві третини справи номер 270 – присвятять проблемам композитора з психікою. Слідство тривало лише 2 місяці. Дива криміналістики. Слідчі не стали шукати автомобіль, в який сідав Івасюк. В день останньої появи на людях. І чоловіка, який ним тоді цікавився. В речових доказах зникне пасок, на якому Івасюк наче повісився. І нікого не збентежать плями на тілі покійного – мовляв, це не побої, а покусали мурахи.
Більшість свідків по справі Івасюка пішли вже з життя. Але журналісти Фактів тижня знайшли того, хто пам’ятає кожну хвилину дня, коли стало відомо про смерть композитора. Жамшидбек Чаробаєв приїхав з Киргизії. У 79-му – солдат-строковик. Саме він першим побачив Івасюка повішеним. Журналісти їдуть разом з Чаробаєвим у той самий ліс біля села Брюховичі.