2018-08-01 19:26:44
Розпочали захід, не надто цього разу велелюдний, адже на Ринку було того дня не більше півтисячі міщан, традиційно. Так само за звичним сценарієм подібних дійств він і відбувся.
По виконанні присутніми Гімну держави лунала молитва, і знову постає питання: чому в нас і надалі світські заходи розпочинаються саме так? Якщо постійно говоримо, що все має бути у відповідності з законом, то чи варто порушувати засадничий принцип основного Закону про відокремлення держави та церкви? Інша річ, коли б священик, як громадянин міста, якому теж болить те, що відбувається в Дрогобичі, і якого так само, напевно, разять купи сміття на наших вулицях, говорив про шляхи вирішення проблеми…
Відтак до присутніх звернулася «штатна» представниця громади Олександра Лисак, що є у владців певною “рятівною паличкою”, і без якої жодне масове зібрання не обходиться: любить пані Леся це, у власних очах стає вельми важливою персоною.
Опісля промовляли перший заступник міського голови Ігор Герман, перший заступник голови обласної ради Андрій Білоус, начальник департаменту міського господарства Руслан Москалик і нарешті сам очільник міста Тарас Кучма. Йшлося про намагання влади розв’язати проблему, перевести все в законну площину, про намагання домогтися вирішити питання шляхом діалогу та нарешті переконати мешканців Брониці чинити згідно з вимогами законодавства й у відповідності до ухвали суду розблокувати сміттєзвалище.
Щоправда, не почули присутні ані слова про те, чому для розблокування полігону твердих побутових відходів було використано охоронну фірму аж з Харкова, хто ці люди, ким – міською владою чи комбінатом міського господарства – запрошені. Так само й про те, що за акцію було організовано напередодні в Брониці, й що то за запрошення розклеювали та розповсюджували в місті «тітушкоподібні» російськомовні гості, з якого незрозуміло, хто й до чого насправді закликає дрогобичан. Адже навряд продовження протистояння між мешканцями села та міста є на користь виходу зі сміттєвої кризи.
На завершення виступів віче ухвалило резолюцію, в якій Дрогобицька міська рада звертається фактично до всіх перших осіб держави та керівництва Національної поліції та Генпрокуратури з вимогою вчинити необхідні дії щодо розблокування Броницького сміттєзвалища, задля проведення ремонтних робіт, його рекультивації та підготовки до закриття у 2020 році та притягнути до відповідальности осіб, які причетні до блокування сміттєзвалища:
«1. Підтримати звернення до Президента України Петра Порошенка, Прем’єр міністра Володимира Гройсмана, Кабінету Міністрів України, Голови Верховної Ради України Андрія Парубія, Верховної ради України, Генерального прокурора України Юрія Луценка, Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, Голови Львівської Державної адміністрації Олега Синютки, начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Валерія Середи, керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Юрія Малахівського, начальника місцевої поліції Андрія Біласа про вчинення необхідних дій щодо розблокування Дрогобицького міського сміттєзвалища, з метою проведення ремонтних робіт, його рекультивації та підготовки до закриття у 2020-2021 роках.
Перебіг віча не віщував якихось несподіванок, але насамкінець дехто з присутніх вдався до традиційних вигуків «Ганьба», хоча тут однаково ганебно чинять і чиновники, й частина представників громади…
А потім – вже невеличка скандально-конфліктна ситуація, адже не може місто без того: завше комусь потрібні бодай маленькі провокації.
Вже після завершення заходу, коли вже вдруге пролунав Гімн, почала вимагати слова та рватися до мікрофона одна з наших сумнозвісних громадських «активісток» добродійка Н. (що так полюбляє провокації), яку підтримало істеричним криком декілька броничанок, відтак забажала висловитися й пасіонарна пенсіонерка Віра Байса. Та, як виявилося, вже було вимкнено не лише мікрофони, але й хтось від’єднав «озвучку» від напруги. Тож здійнявся галас, лунали звинувачення на адресу влади, жодна зі сторін не мала бажання слухати іншу. Та нарешті Тарас Кучма «пішов у народ», та поспілкувався з людьми, напруга дещо стала, хоча кожен залишився при своїй опінії.
Ми ж поцікавилися, що думають і владці, й мешканці про ситуацію, що склалася, й можливі варіанти виходу з неї. І думки ці, як бачимо різні.
Ігор Герман, заступник міського голови Дрогобича:
– Ми змушені знайти діалог з Броницею, бо сьогодні у нас просто немає інших варіантів. Альтернативи Брониці не існує».
Андрій Білоус, перший заступник голови Львівської обласної ради:
– Невиконання рішення суду підважує авторитет правоохоронної системи, і взагалі – авторитет влади…. Коли стоїть на кону життя та здоров’я десятки тисяч мешканців Дрогобича, то теж не можна спостерігати за бездіяльністю правоохоронних органів. Я думаю, що ця бездіяльність, коли вони не забезпечують виконання рішення суду, буде предметом розгляду на сесії Львівської обласної ради.
Дрогобичанин:
– Взяли й без згоди людей підвищили платню за вивезення сміття. Й досі ніхто не знає, у чому річ. (Приміром, родина з двох осіб платила 18 гривень, нині сплачувати має 68 гривень. – Ред.).
Але непокоїть найбільше так, що ціле літо сміття стоїть, ніхто його не вивозить. Що нема куди, що Львівська область всохлася?
Орест Каракевич, дрогобичанин, учасник бойових дій на Сході, лікар, громадський активіст:
– Ситуацію, яка склалася, слід розглядати лише з огляду на закон, в площині чинного законодавства. Наскільки мені відомо, є в міській ради документи на реконструкцію та рекультивацію полігону, є відповідне рішення. Отже, з точки зору закону треба виконати ухвалу суду. З іншого боку, є документ щодо закриття сміттєзвалища 2008 року.
Якщо розглядати те, що маємо в місті нині, я не знаю, чи вичерпані всі можливості домовитися між сторонами конфлікту. Якщо ще є можливість домовлятися, – варто це робити. Якщо ж нема можливості домовитися з громадою Брониці, тоді, як на мене, слід оголосити надзвичайний стан на теренах Дрогобицького району, відтак туди скерувати спецпідрозділи Нацгвардії і на законних підставах всіх, хто перешкоджає ухвалі про розблокування звалища, затримують, опісля – має відбутися проведення всіх необхідних робіт. А те, що відбувається зараз за участі якихось незрозумілих охоронних фірм, – теж неправильно. Тож, якщо рішення про розблокування є законним, справді потрібний надзвичайний стан, адже ситуація дійсно загрожує екологічним лихом.
Юрій Петранівський, дрогобичанин,:
– Моя особиста думка така, що хтось це все робить спеціально, щоби підставити та “з’їсти” Кучму. Для мене Тарас Кучма, можливо я і не маю рації, – нормальний мер міста. Подивіться: нам ще ніхто не догодив: Глубіш – поганий, Гук – поганий, Радзієвський – також поганий. А що тепер? Маємо ніби свого, щирого українця, а але й він не влаштовує… Та все ж маю надію, що все буде добре.
Як бачимо, єдине в чому думки людей збігаються, так це у необхідності якнайскоріше позбавити місто від невивезеного сміття, бо ми й справді нині стоїмо за крок від екологічного лиха – поширення популяції щурів, небезпечних захворювань тощо…
Є й інше питання. А чи справді лише побудова сміттєпереробного заводу є панацея? Вже не одна влада нам усім той завод обіцяє, та й необхідні площі для цього маємо – підприємства, що не працюють сьогодні й віддалені від центру (побутової хімії, колишній «Галол», машинобудівний…).
До речі, у резолюції віча йдеться про сортування сміття. То, може, без розблокування звалища, до спорудження заводу могли б обійтися? Не секрет, що після завезення наших з вами побутових відходів у Броницю, як круки, туди збігалися-зліталися певні спритні особи, котрі швиденько сортували привезене – те, що можна переробити, воно, власне, йшло на пункти приймання паперу, скла, металу паперу. А скільки в місті людей, котрі незле заробляють на здаванні вторинної сировини? Треба хіба що діяльність усіх цих пунктів впорядкувати, змусити працювати в правовому полі (добре відомо, що більшість з них – ані санітарним вимогам не відповідають, ані не є цілком законними, зокрема – пункти приймання металу).
На думку колишнього міського голови Мирослава Глубіша, давно вже треба сортувати в місті сміття:
– Мені свого часу не вдалося вирішити питання з заводом, адже тоді до моєї пропозиції не дослухалися. Та є і інший варіант, бо пролонґація роботи звалища вже не є можливою, – сортувати все сміття. Поставити контейнери різного кольору: для паперу, скла, металу, паперу, пластику й окремий для органіки, яку можна використовувати як добриво.
Колишній посадовець вважає, що треба встановити відповідальність за несортоване сміття. Займатися цим мала б екологічна інспекція спільно з муніципальною вартою або поліцією.
Звісно, проблема утилізації побутових відходів не є проблемою локальною, це – глобальне питання для всієї України, та Дрогобич міг би стати прикладом. Тим більше, що заводу на разі немає й чи та коли буде – не відомо. Щоправда, заступник Дрогобицького міського голови Василь Качмар стверджує, що сьогодні вже з’явився дійсно є реальний інвестор, готовий збудувати завод за півтора роки.
Й от на ці півтора роки, за словами Ігоря Германа, й потрібне розблокування Броницького сміттєвого полігону.
Та от виглядає все так, що не знайде Дрогобич із мешканцями села порозуміння. Вони надалі блокують під’їзд до звалища. Й не просто: в’їзд засипано землею та гіллям: там постійно чергують представники громади Брониці на чолі з місцевим парохом (знову ж ситуація, коли не зовсім властиві йому функції бере на себе священик).
Нам вдалося поспілкуватися з людьми, котрі вперто стоять на своєму і вважають, що сміттєзвалище, термін дії якого за пролонгацією сплив десять років тому, має бути остаточно закрите та рекультивоване.
Броничани (назватися не забажали): неправду кажуть, що це не територія села. Це – наші землі! Вчора на вічу не були, бо ніхто не запрошував.
Ми вважаємо вирішення може бути єдине: повністю закрити звалище.
Парох села (теж назватися відмовився) :
– Тоді, за Союзу, ніхто місцевих мешканців не запитав, просто зробили тут полігон. І діяв він від 1983 року. Але ж напевно має бути якийсь ресурс. І якщо вже екологічна служба каже, що таки вичерпано ресурс полігону, є два варіанти розв’язання: вибрати все, очистити звалище, а потім вже на цій же площі далі утилізовувати сміття.
Чому не представився? Та я вже негативним героєм на Дрогобиччині став. До речі, говорили ми про це з владикою Ярославом, і я йому сказав, що ситуація склалася складна. А вже після вчорашнього звернення міської влади до керівництва та силових структур держави, може бути оголошений в районі надзвичайний стан.
Владика Ярослав наголошує, що позиція церкви щодо ситуації з Броницею, така сама, як і 11 років тому. А тоді. 2007 року, було звернення владики Юліана Вороновського з приводу ситуації із полігоном побутових відходів у нашому селі.
Хоча у той час певні речі зробили для села – дорогу відремонтували, допомогли школі. Зараз, хоч я і не просив, замінили вікна в церкві.
Це все добре, але ж не стосується полігону. Щодо сміттєзвалища є інші вимоги: впорядкувати його і не возити сміття з Дрогобича, як минулоріч зі Львова. Львова. Торік тут було затримано вантажівки зі львівським сміттям.
Так само й тепер: проти ночі в суботу, 28 липня, було затримано дрогобицькі машини, які супроводжували якісь люди, котрі невідомо кого і що представляють…
А ще через дорогу від «вартових» голодує Андрій Коваленко, ветеран боїв на Карачуні, Світлодарській Дузі, Дебальцевому, голова Благодійного фонду бійців батальйону імені генерала Кульчицького. На вчора голодував на сухо вже сьомий день, так само відмовляється й говорити. Відповіді на наші питання писав у блокноті.
Ветеран вважає, що є люди, яким ця ситуація вигідна, він же голодує для того щоби нарешті було очищено місто від сміття. А ще, на його думку, броничани мають рацію хіба що на десять відсотків…
Як бачимо, конфлікт інтересів справді є. Що чекає нас завтра, – невідомо. Місто ж на разі хіба час од часу звільнюють від сміття. Незадовго до віча нарешті вивезли сміття з початку вулиці Грушевського (навпроти Карпатської), яке там отруювало довкілля майже два місяці. Та залишаються інші проблемні місця, бо не так просто нині знайти місце, куди відходи вивозити. Як стверджують в мерії, щойно в певній місцевості взнають, що до них везуть дрогобицькі відходи, одразу полігони блокують…
І поки колапс триває, Дрогобич уже стає героєм репортажів у не лише українських ЗМІ (до речі, на вічі були не тільки місцеві журналісти, а й представники Першого Західного та каналу «news one»).
І поки колапс триває, Дрогобич уже стає героєм репортажів у не лише українських ЗМІ (до речі, на вічі були не тільки місцеві журналісти, а й представники Першого Західного та телеканалу «news one»).
Світлини Л. Ґольберґа
джерело: Ґазета Майдан
