Ні привиддя, ні примари, Ані ворога з кастетом….

Ні привиддя, ні примари, Ані ворога з кастетом….

2021-04-20 13:41:09

 Ні привиддя, ні примари, Ані ворога з кастетом….

 

Вірші поета Юхниці Євгена Леонідовича

Ні привиддя, ні примари,

Ані ворога з кастетом….

А прозорі яничари

Більш підступні арбалетів.

…І рогівку і легені

Палять, що не відновити.

Ізотопища скажені

Викосили людоцвітів.

 

Що, Чорнобиль - наша перша

Зустріч з вірусним кортежем?

 

От скажіть: майбутні війни

Людства – нерозпізнавальні?

Наче – кисень, друзі, тіні,

А то – смерч бомбардувальний.

 

15.04.2021р.

 

 

На пів лиш метра об’їжджав асфальтик - бусик,

Коли назустріч йшли дорожні укладальники.

І вже на КПП чорнобильському струсному -

Пуд радіації знайшли перевіряльники.

…Водій мив колесо і бризковик годину.

Й подорожуючі пірнали у кофтини,

Коли їм вітер, що здійма з лісів частинки,

Їх підвівав під рукави, штани, за шийки.

 

12.04.21р. ( «До 35 річниці Чорнобильської катастрофи» )

 

Будинки, наче привиди сліпі,

Очницями травмованими нишпорять,

Як зрізані кульбаби на серпі,

Колись – підстави зватися: «Престижами»!

…Тепер, з коронавірусних людей -

Нікому не потрібні нирки й шкіра.

Й з будиночків, чорнобильських речей,

Заїнфікованих промінням смертних вирів –

Ні дошки, ні цеглинки взяти щиро…

 

P.S.

Прокаже́ними стоять оселі в чорному.

…Мріємо їх закопати, в щит загорнені...

 

11.04.21р.

 

 

А ревнували ж, прип'ятців, із інших станцій

За зарплатні, інфраструктуру і дозвілля.

Передбачали бабці, кажуть, ще тоді: «За цяці

Тут дармові, за виселення сіл*, полон довкіля -

Наплачуться наїхавши й сіяючі.

…Й тепер за це писати й говорити -

Ще неполіткоректно й невіддячно.

 

Додав хтось: «Тоді всі міста режимні

І забезпечувались й фінансувались жи́рами.

…Блищать вогнем відрікшнимсь пасажирам -

Шибки, ущерт покоцані презирливо.

 

11.04.21р. ( «До 35-річчя Чорнобильської трагедії» )

*Для будівництва Чорнобильської атомної станції були конфісковані родючі землі у сотні сільських совхозів, десятки сіл були повністю перевезені на нові місця. Колись шикарне розташування розв'язки річки Прип'ять було віддане у користування режимного міста срср-івського керування.

 

І цього, замкненого року, плутень-квітень

З весною плутає тут зимку через день:

То сонцем топить в рідину асфальтобітум,

То вітром з Півночі рве поліетилен.

…Садки, раніше, у мороз, ми рятували

Густими димними, із листя й тирси, купами.

Тепер, й палити заборонено, й дим вдалий

Не стелиться й не захищає грушко-клубики.

 

Ще, шланг з форсунками тумани розпорошує,

І зігріває плодові дерева – площами.

…Світ – кольорами понавчилися туманити,

Як цвіт у квтні дачі ніжить …океанами.

 

12.04.21р.

 

Трава чорноби́льник, у назві Чорнобиля,

Не тільки одна чорна дійсність.

Й трава забуття - вкрила труючим попілом,

І вдо́ва трава – сім’ї тріснула.

…Гіркий-найгіркіший у світі, полин,

Який називають й чорно́бильником:

Повів місто-човен в прозорий токсин…

Навічно? Чи ні… Думки-хроніки.

 

А назви – й крекочі й грюкочі.

Хто знає – яка напророче?

У «Біблії», слово «полин» - покарання,

Суд Божий, нічого пристойного.

Таке нам зустрілось на долі востаннє?

Чи в кожного – сво́ї Чорнобилі?

12.04.21р. ( «До 35 річчя Чорнобильської трагедії» )

Й червонокнижні коні Пржевальського,

Де Прип’ять, не забуті бракон,єром.

Їх везли на Чернобильські тераси,

А хтось цинічний - із ружа, з вольєра.

 

Вовки їх не загризли, й лише люди…

Втручаємось в природу знов, приблудами…

 

12.04.21р. ( «До 35 річчя Чорнобильської трагедії» )

 

 

Хто - самосе́л тут у відчуженні – не ясно.

(Так звали тих, хто повернувсь в хатинки зразу)

Тепер, в Чорнобилі, як на черешні – рясно

Від зграйок диму з коминів надвечір з маслом.

…Так-так! …верталися, й на літо, і нишком селяться…

Й заборонила вже законами Держава.

Та люди, знаєте, в нас, творчі, поселенницькі:

І в Києві – «хатинка», й тут в заплавах...

 

А що? Електрика - є! В лавці, їжі - всякої!

Лиш алкоголь - годинка ввечері…, та в барі

Столи на місяць заброньовані гуляками

Земля не може без життя! ..й після аварій…

 

«Ковіди, - кажуть самосели, - в нас - не живчики!»

Курортна зона, для сміливців… Зайчик, річка…

 

12.04.21р. ( «До 35 річчя Чорнобильської трагедії» )

 

Так дороги будували в нас - до Євро.

А, ще Вінницькі за віп-прем.єра Гройсмана.

…Від КПП Дитяток* – на Чорнобилі

Шурують широченими портьєрами,

Чи килимами-стадіонами поло́сними

Асфальтові багатосмужки-колії…

 

Щасливі екскурсанти, які бачать

Аврали будувань автодоріг.

«Це хтось тут бізнеси планує, й міжнародні?», -

Зашепотіли мандрівниці шарудя́чи.

А я радів по-справжньому, як міг  -

Стежинам в Україні грандно-модним!

 

13.04.21р.

*Смт. Дитятки – початок зони відчуження Чорнобильської території

 

Так, увага: пропонують спостережливі!

Хто товар, незнаний публіці, захоче

Найвідомимшим зробити на безмежжі –

Є ідея, є підказка заохоча:

 

Бо …безбанерні міста - Чорнобиль й Прип’ять.

(Так Держава зберігає пам,ять, біль…)

А туристів, як у снігопади сипить..

Іноземців з кінокамерами – хвилі…

 

Та хто марку свою там розставить мудро,

Стилізовано – розкрутиться за місяць!

Перетяжками, бігбордами, натурами,

Блимко-лайтами, насте́жечними рисками…

 

…Так, цинічно. Але і локдаун – цинік.

Всім нам заробити б дати. Всюди.

І відновлять тоді і хатки і сіни.,

Зали і привілля ...в позитиві люди.

 

13.04.21р.

матеріали надано - Слободянюк Зоя Василівна

 

джерело: власне






Що ще читають на цю тему



Коментарів 1
Супер вірші! Автор цікаво розкрив тему!

Вінниця

Додати коментар


Коментар