Заява для преси Високого представника Жозепа Борреля після зустрічі Ради ЄС із закордонних справ

15.11.2023 

Заява для преси Високого представника Жозепа Борреля після зустрічі Ради ЄС із закордонних справ на рівні міністрів оборони

 Read mor

Виголошений текст може відрізнятись!

 

Чергове засідання Ради ЄС із закордонних справ. Чергова тривала дискусія з міністрами оборони. Нас 27 і, як ви розумієте, питання складні, обговорювати їх потрібно довго.

Сьогодні в центрі уваги була підтримка України.

Ми також обговорили, де ми знаходимося щодо потенціалу сил швидкого розгортання ЄС (EU Rapid Deployment Capacity) і наших місій та операцій, зокрема, у регіоні Сахелю.

Ми розпочали ранок зі сніданку з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, де обговорили стійкість критичної інфраструктури, оскільки нещодавні інциденти пошкодили підводну енергетичну та телекомунікаційну інфраструктуру, підводні кабелі та трубопроводи в Балтійському морі. Ми обговорили нашу здатність реагувати на такі загрози та як покращити захист критичної інфраструктури. Це один із пріоритетів співпраці між Європейським Союзом і НАТО.

Опісля, обговорюючи Україну разом з міністрами, я вкотре наголосив на нагальності збільшення нашої військової підтримки України та, зокрема, на нагальних потребах української армії для захисту від російської агресії. Йдеться про протиповітряну оборону – ми переглянули прогрес із підготовки пілотів літаків-винищувачів F-16, зимову техніку, бо зрозуміло, що війна триватиме і взимку, та боєприпаси.

Ми робимо багато, але всі погодилися, що треба робити більше і швидше. Це те, що я багато разів повторював: більше і швидше.

Час вимірюється не лише зруйнованою інфраструктурою і будинками, він вимірюється також втратами людських життів. Ми маємо розуміти, що підтримка України має бути розрахована на довгострокову перспективу. Це є частиною наших безпекових зобов’язань.

Ми працюємо з міністрами над рамками безпекових зобов’язань, що Європейська Рада доручила мені представити в грудні. Для цього ми маємо погоджувати та координувати двосторонні дії з діями на рівні Євросоюзу.

Заступник Генерального секретаря зі спільної безпеково-оборонної політики Чарльз Фріс відвідає Київ на початку грудня.

Місія ЄС з військової допомоги (EUMAM Ukraine) проходить дуже добре. Понад 30.000 солдатів вже пройшли підготовку. Хороша підготовка також означає збереження життів.

У найближчий час ще 10.000 солдатів пройде тренування. Я не можу назвати вам точну дату, але з тією швидкістю, з якою ми провели тренування для 30.000 солдатів, навчання для цих 10.000 можуть пройти дуже швидко.

Щодо боєприпасів, то виконання плану триває. Я можу назвати цифри сьогодні, але завтра будуть інші, тому що це безперервний процес.

Пам’ятайте, що з країнами-членами ми зосередились на трьох напрямках. Це було погоджено весною, зараз осінь. Мета – один мільйон боєприпасів – залишається політичною метою, що ми визначили разом з країнами-членами. Вона амбітна, але все ще залишається нашою метою – і ми продовжуватимемо її досягати, роблячи щодня все, щоб доставляти швидше та більше боєприпасів.

Який поточний стан? Останні цифри, що я отримав були такі: завершивши роботу на першому напрямку, ми досягли 30% від загальної мети і вже доставили більше 300.000 снарядів. Вони були взяті з запасів або отримані в результаті перенаправлення або зміни пріоритетності замовлень, оскільки європейська промисловість експортує багато в країни з-поза меж ЄС. Тому ми просимо країни-члени змінити маршрут, змінити пріоритет, щоб надати пріоритет виробництву снарядів для України.

Я можу сказати те саме про зменшення запасів. Запаси були забезпечені, але їх скорочення буде продовжуватись, адже запаси не є визначені фіксованою кількістю. Запаси збільшуються і зменшуються. Нові надходження, нова продукція. Я попросив країн-членів продовжувати скорочувати свої потужності.

Через спільні закупівлі, що ми організували від Європейського оборонного агентства та провідних країн, зокрема Франції та Німеччини, на основі останніх даних (але останні дані надійшли кілька днів тому, а завтра будуть інші) було зроблено замовлення у промисловості на щонайменше 180.000 снарядів. Пам’ятайте, що другий напрямок – це замовлення у промисловості через спільні закупівлі. На 2023 і 2024 роки було заплановано поставку 180.000 снарядів. Але я наполягаю на тому, щоб робота над цим усім тривала, і цифри збільшувались.

Є потужності для додаткових замовлень. Промисловість, на думку Єврокомісії, має потенціал. До березня вона матиме можливість виробляти 1 мільйон снарядів. Що важливо, вона отримує підтримку, але їй потрібно змінити напрямки і пріоритети.

Це стосується теми боєприпасів.

Ми маємо дати промисловості чіткий вектор. Їй потрібна передбачуваність щодо того, що ми від неї очікуємо.

Саме тому промисловість вже розглядає Закон про підтримку виробництва боєприпасів як позитивний внесок у збільшення європейських виробничих потужностей. Разом з Комісаром з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретоном ми продовжуватимемо просувати цей Закон.

І пам’ятайте, що в середньостроковій перспективі ми представимо Європейську оборонно-промислову стратегію на початку наступного року.

Повертаюся до безпекових зобов’язань перед Україною. Я вже пояснював, що мета полягає в тому, щоб представити їх Європейській Раді в грудні.

Ми обговорили прогрес щодо потенціалу сил швидкого розгортання ЄС.

 Це ключовий результат Стратегічного компасу. Мета полягає в тому, щоб мати можливість розгорнути до 5.000 військових для реагування на будь-які безпосередні загрози та кризові ситуації.

Він має бути повністю запущений у 2025 році, і ми досягаємо значного прогресу.

Ми вже провели перші навчання в Іспанії. Німеччина проведе їх наступного року. Ми маємо попрацювати над устаткуванням нашого персоналу та штаб-квартири в Брюсселі, щоб забезпечити повноцінне функціонування Спроможності планування та проведення військових операцій (MPCC).

Ми провели конференцію Force Contribution. Сил багато, але потрібно більше. Сьогодні я передав міністрам рішуче повідомлення про те, що їхня політична та практична відданість є абсолютно необхідними, якщо ми хочемо дотримуватися графіка.

Потім ми перейшли до місій та операцій. Ми обговорили ситуацію в Сахелі та Гвінейській затоці. Нещодавно я приїхав з Гани, куди мав можливість доставити 105 броньованих машин, що були вилучені у Середземному морі. Вони прямували до Лівії, але були зупинені нашою операцією (EUNAVFOR MED IRINI) і доставлені в країни Гвінейської затоки, зокрема в Гану.

Хороші новини з Боснії і Герцеговини, оскільки Рада Безпеки ООН продовжила нашу військову місію (EUFOR Althea) ще на один рік. Я вважаю, що ця місія є вкрай необхідною для продовження забезпечення стабільності та безпеки в Боснії і Герцеговині.

До цього ми провели засідання керівної ради Європейського оборонного агентства.

Європейське оборонне агентство (EDA) стає дедалі помітнішим. Робота агентства стає все більш цікавою. Це привертає більше зацікавленості та значимості з боку країн-членів. Це нормально. Ми живемо у воєнний час, і все, що пов’язано з обороною, є більш помітним і викликає більше інтересу, ніж у мирний час.

EDA виконувала багато роботи, але тепер ця робота стає дуже важливою на порядку денному.

Сьогодні ми затвердили План розвитку потенціалу на 2023 рік. Я знаю, що було розповсюджено брошуру. Це не план розвитку, це, скажімо так, спосіб його розповсюдження серед широкого загалу та роз’яснення. Але це важливий документ, дуже важливий, тому що він говорить про те, щó  армії Європейського Союзу повинні забезпечити в майбутньому.

Пам’ятайте, що останній План розвитку потенціалу був затверджений у 2018 році. Це було п’ять років тому. Упродовж п’яти років цей план не оновлювався, і, безумовно, з 2018 року до сьогоднішнього дня загрози та виклики змінилися. Все змінилося.

 Ось чому цей План розвитку потенціалу є таким важливим. Він визначає 22 пріоритети. Вони стосуються ключового військового потенціалу, що ми повинні розвивати разом, щоб гарантувати, що європейські збройні сили зможуть реагувати на нове сучасне стратегічне середовище.

Це план дій. Центральний орієнтир, що має керувати оборонним плануванням на рівні Європейського Союзу, а також поточними і майбутніми оборонними ініціативами та інструментами.

Я не можу вдаватися в деталі 22 пріоритетів, вони охоплюють увесь необхідний військовий потенціал. Це оновлення було дуже потрібним, оскільки з 2018 року все дійсно змінилося.

Це результат сьогоднішньої зустрічі міністрів оборони.

Я сподіваюся, що ми зможемо представити Європейській Раді в грудні безпекові зобов’язання перед України та переглянутий стратегічний план для регіону Сахель, що було ще одним завданням засідання цієї Європейської Ради.

 

Запитання та відповіді

Запитання: Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний оцінив, що воєнна ситуація в його країні фактично зайшла в глухий кут, що Росія закріпилась, тому наявні засоби не допоможуть рішуче змінити ситуацію на полі бою. Ви поділяєте таку позицію? Чи бачите Ви спосіб для країн-членів Європейського Союзу надати Україні необхідні кошти для нового контрнаступу наступного року?

Головнокомандувач української армії знає – набагато краще за мене – ситуацію. Я не збираюся обговорювати з ним ситуацію на полі бою. Він знає, і якщо він сказав те, що він сказав, не мені вирішувати, правий він чи ні.

Мій обов’язок, моя робота – підтримати його. Це надання підтримки. Це не я воюю. Воюємо не ми, а українці. Безумовно, війна триває довше, ніж очікувалося – більше, ніж очікував, насамперед, Путін. Ми повинні продовжувати наполегливо надавати підтримку, більше тих же видів підтримки. Тому сьогодні міністри були залучені, усі. Не було жодного сумніву щодо необхідності продовжувати підтримувати Україну, роблячи все можливе за допомогою наявних інструментів.

Я не можу більше коментувати те, що вважає начальник Генштабу української армії, але з нашого боку ми маємо продовжувати їх підтримувати, наскільки можемо. Це те, що ми робимо.

Запитання: Я думаю, він чітко сказав, що більше тієї ж самої підтримки ж для України не підійде. Йому потрібні зовсім інші засоби, і мені просто цікаво: чи є політична воля підштовхнути до ще одного контрнаступу? Я прошу це тому, що цього року багато країн – принаймні особисто – сказали: «У них є один шанс. У них один контрнаступ». А тепер, здається, він завершився.

Я не є начальником Генштабу української армії. Я не можу сказати вам те, чого не знаю, і це не моя робота знати. Я не є начальником Генштабу української армії. Наша робота і наш обов’язок – надати якомога більше допомоги.

Запитання: Чи обговорювали міністри вашу пропозицію виділити 20 мільярдів євро з Європейського фонду миру на наступні чотири роки? Ця ідея ще актуальна? З огляду на те, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто знову підтвердив, що вони блокуватимуть будь-які виплати з цього Фонду, чи розглядає Європейський Союз якісь інші варіанти? Наприклад, створити якусь коаліцію доброї волі, що буде приймати рішення без Угорщини.

Угорський міністр пояснив нам, що сьогодні буде нова зустріч з українцями, щоб спробувати розблокувати виплату 8-го траншу. Отже, я думаю, що така можливість є. Сподіваюся, що його нарешті розблокують. Іншого рішення немає. Ми працюємо на засадах одностайності, і нам потрібна одностайність. Я просив угорців продовжувати співпрацю з українцями. Сьогодні буде ще одна зустріч. Будемо сподіватися, що вона покладе край цій глухій ситуації.

Так, ідея ще актуальна, але вона має бути частиною загального перегляду фінансової рамки. Я маю на увазі, що міністри фінансів хочуть мати доступні всі законопроєкти. Це частина запиту разом із 50 мільярдами євро цивільної підтримки, що міністри фінансів і, врешті, голови урядів й країн-членів мають розглянути.

Запитання: Чи є у Вас інформація про те, коли літаки-винищувачі F-16 фактично почнуть експлуатуватися в Україні? Ви це обговорювали? По-друге, чи можете Ви надати власне пояснення, чому міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив сьогодні, що ціль в 1 мільйон боєприпасів не буде досягнута до березня наступного року, тоді як Тьєррі Бретон сказав протилежне? Я розумію, що може бути два різних сценарії, але чи могли б Ви пояснити нам, на Вашу думку, де ми знаходимося у цьому питанні?

Ні, я не маю точної інформації про те, коли перший F-16 літатиме в українському небі. Знаю, що навчання пілотів триває. Я знаю зі свого особистого досвіду, що це те, що потребує часу, і ніхто не може відправити пілота керувати літаком без повної здатності скористатися перевагами цієї складної машини.

Це залежить від того, про що ми говоримо. Ми говоримо про виробничу потужність? Ми говоримо про точні поставки, що вже є на передовій, готові до використання? Ми говоримо про замовлення? Це цілий процес. У який момент ми описуємо ціль? За словами комісара Бретона, європейська промисловість здатна виробляти 1 мільйон снарядів на рік. Це не означає, що до березня у нас вже буде готовий 1 мільйон боєприпасів. Тому, можливо, ми не матимемо готового 1 мільйона снарядів до березня, але це залежатиме від того, наскільки швидко надійдуть замовлення промисловості і як швидко вона відреагує. Обидва твердження можуть бути водночас правдивими. Потужності промисловості, і поставки промисловість і від промисловості до нас, і від нас в Україну. Тож, можливо, до березня ми не матимемо 1 мільйона снарядів. Але якщо промисловість має потужність для виробництва, країни-члени мають передати замовлення для розвитку цього виробництва.

Це те, про що ми говоримо. Я вам навів цифри того, що вже надано українцям, замовлено в промисловості, а дещо – це майбутні потужності виробництва. Але ми говоримо про різні цифри і різні етапи процесу.

Запитання: Чи є на даний момент чітка мета серед міністрів ЄС – або лідерів, якщо на те пішло – чого ми хочемо досягти в Україні, ціль? Тому що ситуація на фронті жахлива, досить нерадісна, аж до того, що подекуди фронт може не витримати оборону. Отже, що буде, якщо це станеться? У нас є плани? Ми це обговорювали? По-друге, якщо Сполучені Штати вирішать скоротити свої зобов’язання, чи готові європейці компенсувати це своєю військовою допомогою, чи це вже все? Принаймні розмови щодо цього, вони ведуться?

Рада міністрів – це не дискусійний клуб, а я – не астролог. Я не знаю, що станеться в Сполучених Штатах наступного року. І, відверто кажучи, ми ставимося до речей більш серйозно, ніж просто міркуємо про те, «що може статися, якщо (…) якщо (…) якщо». Мене не хвилює «якщо». Мене хвилює «що». Ми знаємо, що маємо зробити прямо зараз, сьогодні, завтра, наступного тижня та наступного місяця. Це забирає всю нашу енергію.

Я не знаю, що може статися в США залежно від результатів виборів, від настрою конгресменів, які вирішать голосувати чи не голосувати. Відверто кажучи, я надто поглинений своїми поточними справами, щоб витрачати час на спекуляції.

Покликання на відео: https://audiovisual.ec.europa.eu/en/video/I-248902

оригінал статті натисни тут:

цей інформаційний лист розміщений для кращої медійної комунікації і інформування шановного читача газети "Гомін Галичини" про діяльність міжнародних організацій в Україні і Світі задля наближення перемоги України у війні росії проти України